Львів, якого не повернеш. Басейн “Залізна вода”

0
8242
Львів, якого не повернеш. Басейн
Львів, якого не повернеш. Басейн "Залізна вода"

Унікальна львівська місцевість, парк “Залізна вода”, межі якого окреслено сучасними вулицями Мишуги, Ярославенка, Тернопільською та Стуса, у міжвоєнний період, мав справжню “перлину”, окрасу цілого міста – популярний відкритий басейний комплекс, споруджений із урахуванням географії, рекреаційного та лікувального потенціалу місцевості.

Басейн "Залізна вода". Поштівка до 1939 року
Басейн “Залізна вода”. Поштівка до 1939 року

Віддавна, у нижній частині парку, де особливо багато джерел, у ХІХ сторіччі знаходився став Камінського, корчма і німецький літній театр Франца Краттера. Одне з джерел облаштували  бюветом, місце стало популярним і поступово буковий праліс почав стихійно перетворюватись на лісопарк… У 1910 році власником місцевості стає магістрат Львова, облаштування джерел та парку мало цілу низку суперечок, про що свідчить тогочасна преса…

Вишка для стрибків у воду на "Залізній воді". Фото до 1939 року
Вишка для стрибків у воду на “Залізній воді”. Фото до 1939 року

“…Вже довший час повторюються скарги на львівський магістрат, який занадто далеко заходить з браком турботи про здоров’я мешканців. Цього разу йдеться про справу водних купелей на свіжому повітрі. Гміна міста Львова вже чотири роки є власником ставка “на Залізній воді”. Цей ставок давав можливість мешканцям нашого позбавленого ріки міста приймати купелі; також треба визнати, що попередній приватний власник дбав про те, щоб у ставку панувала чистота, і часто очищав ставок. Від часу переходу ставка у власність гміни його не чистили ні разу; вода заросла водоростями, дно стало в’язким і замуленим.

На пляжах "Залізної води". Фото до 1939 року
На пляжах “Залізної води”. Фото до 1939 року

Для очищення ставка його слід було б спустити на кілька днів, і магістрат стверджує, що цього не можна зробити, тому що міські електростанції беруть звідти воду для промислових цілей. Однак фактом є те, що резервуар цих електростанцій може доставляти воду без доступу до ставка протягом восьми днів; такого часового проміжку з запасом вистачило б на очищення ставка” (“Gazeta Wieczorna”, s. 5, 1914).

Загальний вид на басейн. Фото до 1939 року
Загальний вид на басейн. Фото до 1939 року

З урахуванням особливостей місцевості тут було заплановано створити функціональний оздоровчий “парк  Йордана” (від імені краківського лікаря Г. Йордана, який створив такий парк у Кракові)… Проте, дільниця надто швидко розбудовувалась, плани змінювались…

Протягом 1933-1934 років, завдяки дотації Фонда Праці та коштам громади міста Львова, тут постає багатофункціональний міський басейн, його будова коштувала 201 000 злотих.

Пляжна зона "Залізних вод". Фото до 1939 року
Пляжна зона “Залізних вод”. Фото до 1939 року

Рекреаційно-відпочинковий комплекс складався з кількох частин. Тут були: спортивний басейн розміром 18 на 50 метрів (його найбільша глибина складала 3,50 м.) із трампліном з висотами у 1,50 м.; 3,5 м.; 5 м.; купальний басейн 55 на 45 метрів, глибиною від 70 см. до 1,20 см.; дитячий басейн – частина загального купального басейна площею 150 квадратних метрів.

Для наповнення басейнів частково користувалися джерельною водою з парку “Залізна вода” та давніх снопківських джерел…

На "Залізних водах" у Львові. Фото до 1939 року
На “Залізних водах” у Львові. Фото до 1939 року

Після II Світової війни колишній басейн, та дільниця загалом, переживають занепад… Лише у 1950-х роках влада звернула увагу на її вигідне розташування та потенціал…

Євгеній ІПАТОВ

Використані джерела:

http://www.lvivcenter.org/ , http://city-adm.lviv.ua/ , http://bruchwiese.livejournal.com/

Напишіть відгук