Колишнє та сьогодення “Площі св.Софії”

0
920
Колишнє та сьогодення

Більшості із нас відома поштівка 1915 року на якій зображено трикутник при збігу вулиць Св. Софії (сучасна вул. І. Франка), Дверницького (вул. І. Свєнціцького) та Пуласкєго (вул. Паркова). Вгорі поштівки зазначено назву — “Львів. Площа св. Софії”.

Площа Св.Софії, 1915 рік
Площа Св.Софії, 1915 рік

Насправді, на поштівці, надрукованій у Львові місцевим видавництвом художніх карток, титульна назва вказана помилково. Площею Св. Софії називалося місце, де тепер розташований Стрийський ринок. Зображена ж на поштівці місцина офіційної назви не мала, а будинки, які оточують трикутничок мали нумерацію прилеглих вулиць. Проте ця помилка аніскільки не впливає на те, що чарівна невеличка площа недалеко від парку Кілінського (Стрийського парку) завжди подобалась львівянам.

Вулиця Пуласкєго (тепер Паркова). Зліва павільйон трамвайної зупинки, поч. ХХ ст.
Вулиця Пуласкєго (тепер Паркова). Зліва павільйон трамвайної зупинки, поч. ХХ ст.

Свій нинішній вигляд вона отримала на поч. ХХ ст., але що у ній змінилося з часом. На першому плані зображення ми бачимо маленький сквер в центрі, де стоїть павільйон трамвайної зупинки. Це типова металева споруда, які будувалися на міських зупинках перед І Світовою війною (проект інженера Б. Вісьньовського).

Зараз на цьому острівку стоїть один з найсимпатичніших пам’ятників Львова. Пам’ятник українському живописцю-імпресіоністу, майстеру пейзажу і портретисту, мистецькому критику і організатору мистецького життя в Галичині Іванові Трушу. Його автори скульптор Сергій Олешко та архітектор Михайло Ягольник. Відкриття пам’ятника відбулося 1996 році.

Пам'ятник Івану Трушу, 2016 рік
Пам’ятник Івану Трушу, 2016 рік

Центральною будівлею на поштівці є школа Св.Софії (вул.Івана Франка, 108). Збудована вона була у 1878 році на місці міської цегельні, ліквідованої у 1860-х роках. Архітектором будови був викладач Львівської Політехніки Юзеф Каєтан Яновський (за деякими даними Ігнатій Брунек, але можливо це стосується деякої реконструкції будинку).

У 1953 році будівлю школи було передано Львівській обласній екскурсійно-туристській станції. В червні 1953 р. в ньому було відкрито обласну базу юних туристів, структурний підрозділ станції. До кінця року тут було споруджено 11 літніх будиночків, павільйони для відпочинку школярів, обладнано місце для стоянки автобусів. База могла прийняти на кількаденний відпочинок до 120 осіб влітку та до 50 осіб в зимовий період.

Вид на парк Кілінського та Софіївку. В центрі - школа Св.Софії, поч. ХХ ст.
Вид на парк Кілінського та Софіївку. В центрі – школа Св.Софії, поч. ХХ ст.

У 2004 році розпорядженням голови Львівської облдержадміністрації від 17 травня за № 342 приміщення Львівської обласної бази юних туристів було передано Генеральному Консульству Республіки Польщі у місті Львові. На цьому місці починають споруджувати новий корпус консульства, за основу його побудови у 2005 році архітектурно-містобудівною радою при Управлінні архітектури та містобудування Львівської міської ради був прийнятий проект двох модерних споруд, поєднаних перехідною галереєю.

Новий корпус Генерального консульства Республіки Польща, 2016 рік
Новий корпус Генерального консульства Республіки Польща, 2016 рік

Для спорудження нового консульства будівлю колишньої школи Святої Софії повністю розібрали у 2007 році, а 16 травня 2012 року на цьому місці урочисто відкрили новий корпус Генерального консульства Республіки Польща.

Окрім того на площу виходять фасади ще двох будівель.

По вулиці Свєнціцького 1 стоїть будова колишнього інтернату для позамісцевих учнів львівських гімназій – Дім імені Тадеуша Костюшка, зведений з ініціативи Товариства наукової допомоги у 1900 р. Будівлю спорудили за проектом архітекторів Людвіка Фрюгауффа та Людвіка Вєжбіцького.

Після ІІ світової війни, від 1951 р. тут розташувалася середня жіноча школа №27. Згодом був народний університет марксизму-ленінізму, а з 1991 року сюди переїхав Інститут фізики конденсованих систем НАН України. З часу побудови і до сьогодні будівля фактично не змінилася.

Корпус 4-ї міської лікарні, 2016 рік
Корпус 4-ї міської лікарні, 2016 рік

Поруч стоїть побудований у 1894 році будинок для приватної клініки доктора Адама Маєвського. Зараз тут один з корпусів 4-ї міської лікарні.

Однією з “найновіших” на площі є монументальна будівля в якій розміщене підприємство Західна електроенергетична система ДП НЕК «УКРЕНЕРГО». Її спорудження розпочалося у 1938 році за проектом архітектора Тадеуша Солецького, як будинок Польського історичного товариства.

Будинок "Енергозбуту" ("Львівенерго"), 1963 рік
Будинок “Енергозбуту” (“Львівенерго”), 1963 рік

Через початок ІІ Світової війни будівництво не було закінчене. Опісля війни в 1946 р. в будинку розташували офіси Львівського енергетичного комбінату та Енергозбут Енергокомбінату, перейменованого в 1950-х роках на “Львівенерго”. Тут, на вул. Інститутській, 2 розташувалося Енергетичне управління Львівського раднаргоспу “Львівенерго”. На старому фото видно сходи головного входу до споруди. Їх було ліквідовано у 1960-х роках.

Західна електроенергетична система ДП НЕК «УКРЕНЕРГО», 2016 рік
Західна електроенергетична система ДП НЕК «УКРЕНЕРГО», 2016 рік

У скверику перед фасадом “Львівенерго” 23 вересня 1962 р. було урочисто відкрито пам’ятник Ніколаю Кузнєцову – радянському розвідкинові, який здійснив успішний атентат на віце-губернатора дистрикту Галичина Генеральної губернії Отто Бауера та його секретаря Гайдріха Шнайдера.

Над пам’ятником працювали скульптори В.Власов, Є.Рукавішніков та В. Подольський за участі архітектора В. Дорошенка.

Львів, пам’ятник Герою Радянського Союзу Ніколаю Кузнєцову, фото 1964 року
Пам’ятник Ніколаю Кузнєцову, 1964 рік

На фасаді гранітного постаменту було викарбувано: «М. І. Кузнєцов. Герой Радянського Союзу.» На лівому боці постаменту – слова з листа Кузнєцова до рідних, а з правого – уривок із «Пісні про сокола» Максима Горького.

У 1993 р. пам’ятник був перевезений колишнім сподвижником Кузнєцова Струтинським на батьківщину Кузнєцова – до міста Талиця Свердловської області.

Пам'ятний камінь про спорудження пам'ятнику Володимиру Кубійовичу, 2016 рік
Пам’ятний камінь про спорудження пам’ятнику Володимиру Кубійовичу, 2016 рік

24 вересня 2000 року місці, де стояв постамент встановили памятний камінь з написом, що тут має бути споруджено пам’ятник Володимиру Кубійовичу — видатному географу, громадському діячеві, ініціаторові видання “Енциклопедія українознавства”. Пам’ятний камінь стоїть на цьому місці до сьогодні.

І, на завершення, знову повернімося до старої поштівки. Ліворуч на першому плані зображений трамвай. Це одна з перших ліній електричного трамваю у Львові, яку пустили до відкриття крайової виставки 1894 року. Тоді вона вела від головного двірця нинішніми вулицями Чернівецькою, Степана Бандери, Коперника, Дорошенка, проспектом Свободи, Князя Романа, Івана Франка до головного входу на виставку при вулиці Понятовського (тепер Уласа Самчука). Після закриття виставки трамваї ходили лише до трикутничка, де стоїть зараз пам’ятник Іванові Трушу.

В продовження “трамвайної історії” площі тут знову будують колію, цього разу на Сихів.

Софія ЛЕГІН

Джерела:

  1. Мельник І. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. – Львів: Апріорі, 2012
  2. http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture/?pictureid=270
  3. http://www.locketum.lviv.ua/
  4. http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture/?pictureid=8725
  5. http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture/?pictureid=843
  6. http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture/?pictureid=1223
  7. http://www.lvivcenter.org/uk/lia/objects/?ci_objectid=213
  8. http://wikimapia.org/

Напишіть відгук