“Колумб” українського книговидавництва, без якого не було би Коперника

0
439
“Колумб” українського книговидавництва, без якого не було би Коперника

Весь світ знає його як Джорджо да Леополі, але в нас він відомий під іншим іменем. Наставник Ніколая Коперника, перший, серед вихідців з українських земель, хто отримав титул доктора медицини, перший, хто з наших предків зробив розтин людського тіла і перший з українців, чий твір було надруковано за кордоном. Цих досягнень однієї людини вистачило, аби бути на слуху у всьому світі та стати почесним і довічним громадянином міста з найстарішим у світі університетом. Та чи достатньо таких досягнень, аби бути незабутим в країні, де ти народився?

Пам'ятна монета з нагоди 500-річчя виходу в світ першої друкованої книги вихідця з українських земель
Пам’ятна монета з нагоди 500-річчя видання першої друкованої книги вихідця з українських земель

Не часто українців можна потішити інформацією про наших співвітчизників, що своєю діяльністю підкорили весь світ. Тим не менше, такі траплялися і про них потрібно не забувати, особливо в ці важкі для нашої країни та суспільства часи. Один з таких героїв – це людина зі складною, але водночас цікавою та насиченою подіями долею. Джорджо да Леополі, Georgius Drohobicz de Russia, або просто Юрій Дрогобич, чи Юрій Котермак – це ті імена, якими в різні часи та в різних місцях називали цього, без перебільшення, видатного вихідця з наших земель. Котрої з ідентичностей, що ховалась за цими назвами, в ньому було найбільше – сказати до кінця важко.

Юрій Дрогобич (1450 - 1494 рр.)
Юрій Дрогобич (1450 – 1494 рр.)

Біля 1450 року, у родині дрогобицького солевара Михайла Доната Котермака, народився син, якого назвали Юрієм. З самого початку життєвого шляху, дитину віддали на науку – він здобував початкову освіту в місцевого священика Евтимія. У нього він навчався елементам латини, без чого в ті часи неможливо було зробити кар’єру, а також отримав і перші знання з такої дисципліни, як хронологія – вчився розраховувати Пасхалії. Очевидно, саме це і визначило зацікавлення юнака астрономією в майбутньому та неабиякі досягнення на цій ниві.

Пам'ятник Юрію Дрогобичу, м. Дрогобич
Пам’ятник Юрію Дрогобичу, м. Дрогобич

Десь в районі шістнадцяти років Юрій Котермак покидає рідну місцевість, аби продовжити навчання. З цією метою, разом із місцевим дрогобицьким чиновником, Айнфольдом, він їде до Львова. На цей момент уже помер батько Юрія Котермака, а сестра вийшла заміж. Матір померла ще раніше, коли він був дитиною. Тому, фактично, на момент відбуття до Львова, він був вільною людиною і ніякі життєві якорі не стримували його в русі до великого “плавання”.

Пам'ятник Юрію Дрогобичу, м. Краків
Пам’ятник Юрію Дрогобичу, м. Краків

У Львові Юрій Котермак навчався в латинській кафедральній школі. Саме в той час він вивчає польську та німецьку мови, що в сумі зі знанням латинської, було ключем, який відкривав перед ним багато дверей тогочасного світу. Паралельно навчанню, за розпорядженнями Айнфольда, Юрій Котермак відбував в різні місцевості з купецькими караванами. Таким чином він відвідав Білгород і Кафу. В мандрівках більше довідався про видатних мислителів попередніх епох, а зокрема – Геродота і Овідія. Це знайомство вперше викликало у нього інтерес до Італії, яку він з того часу дуже хоче відвідати. Але не все одразу і наступним, в списку відвіданих міст, для нього стає Краків.

Cучасний вигляд Ягеллонського університету, м. Краків
Cучасний вигляд Ягеллонського університету, м. Краків

У 1468 – 1469 рр. його ім’я значиться в списках студентів Яґеллонського університету. Імовірно, саме тоді він взяв собі назву Georius Drohobicz de Russia, яким водночас окреслюється кілька локусів – Дрогобич як рідне місто і Русь як ширший простір (тут швидше за все в значенні Червона Русь), з якого він походить. З початком навчання в цьому навчальному закладі, пов’язана цікава інформація відверто легендарного характеру – нібито Юрій Дрогобич  не мав грошей для оплати навчання і тому, в якості вступного внеску,  заплатив лише один грош.

Герб Болонського університету. "Mater Studiorum" - Матір наук
Герб Болонського університету. “Mater Studiorum” – Матір наук

Через короткий проміжок часу Юрій Дрогобич отримав звання бакалавра, а 1473 року склав іспит на ступінь магістра наук. При цьому, він і далі не полишав думок про продовження навчання, та, давню мрію – Італію. Остання в той час була “центром світу”, куди з’їжджалися передові науковці і звідки поширювалися панівні світоглядні ідеї та концепції. Молодого та схильного до авантюр, але, разом з тим, талановитого вихідця з Дрогобича, просто не могло не бути в цьому просторі. Саме тому, Юрій Дрогобич, разом зі своїм колегою по навчанні в Кракові, Михайлом Водкою, пішки йдуть до італійських земель. Дорогою вони “заскочили” до Угорщини, а далі – здійснення мрій: Венеція, Падуя і кінцева зупинка в Болоньї.

Болонський університет, найстаріший у світі
Болонський університет, найстаріший у світі

В славному італійському місті мав місце наступний конфуз. Коли Юрій Дрогобич записувався до університету на навчання, виявилось, що адміністраторам університету Болоньї місто Дрогобич нічого не говорило – вони його просто не знали. Тому, його записали як Джорджо да Леополі, тобто Юрій зі Львова. Так у Львова “народився” ще один гідний син.

Статуя Марціо Галеотто у Будапешті
Статуя Марціо Галеотто у Будапешті

В університеті міста Болоньї Джорджо да Леополі вивчає астрономію, медицину, інші дисципліни. Серед його викладачів – видатні діячі та мислителі того часу. Галеотто Марціо з Нарні читав йому риторику і поезію, Манфред читав філософію і медицину. Ці викладачі увічнили свої імена перекладом на латинську мову “Космографії” Клавдія Птолемея.

Територія, де зараз є Україна в античні часи, за Космографією Клавдія Птолемея
Територія, де зараз є Україна – античні часи, за Космографією Клавдія Птолемея

У 1478 році Джорджо да Леополі отримав титул доктора філософії. Майже одразу, протягом 1478 – 1482 років, він читав лекції з астрономії. У 1481 – 1482 роках його наступна велика перемога – вихідця з українських земель було обрано ректором університету м. Болонья. При цьому, в його посудині було лише кілька чорних кульок (голоси проти). Відповідно до існуючих тоді норм (що і сьогодні зберігається в окремих університетах), цю посаду можна було займати лише один рік. Не була винятком і ситуація з Джорджо да Леополі, який через рік адміністративно-організаційної діяльності, залишив посаду ректора.

Аверс пам' ятної медалі, з нагоди 500-річчя публікації "Прогностичної оцінки..."
Аверс пам’ ятної медалі, з нагоди 500-річчя публікації “Прогностичної оцінки…”

У 1482 році, після повернення до викладацької діяльності, він став першим серед українців доктором медицини. Також в стінах цього університету Джорджо да Леополі, першим серед вихідців з наших теренів та одним з перших в світі, задля діагностики хвороб та пошуку шляхів їх лікування, брав участь в розтинах людських тіл. За останнє, враховуючи, яка “погода” була на вулиці, Джорджо да Леополі міг стати також і першим вихідцем з українських земель, якого спалили на вогнищі. Але доля розпорядилась інакше і за свої досягнення він став довічним громадянином міста Болонья.

Фрагмент з праці "Прогностична оцінка..."
Фрагмент з праці “Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі…”

У 1483 році Юрій Дрогобич видає твір “Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора філософії та медицини університету Болоньї”. Ця робота, що вийшла в Римі латинською мовою, є першим друком українця за кордоном. Вона вийшла у двох примірниках в форматі 10 ненумерованих аркушів 13х18,5 по 41 рядку тексту на сторінку. Один з її зразків сьогодні зберігається у бібліотеці Чарторийських в Кракові, інший – належить бібліотеці м. Штутґарт, але зберігається в бібліотеці Тюбінґенського університету.

Поштова марка, на честь Юрія Дрогобича
Зображення з поштової марки на честь Юрія Дрогобича

В книзі подано панівні на той час дані з астрології, астрономії, метрології, філософії, економіки і географії. Також в ній вперше зроблено спробу визначити географічні координати Вільна, Кафи, Дрогобича і Львова. Разом з тим, книга Юрія Дрогобича – це взагалі чи не перші відомості про українські території в друкованому виданні. З іншого боку,  в цій книзі також було проведено розрахунок руху небесних світил, передбачення двох сонячних затемнень з точністю до хвилини і прогноз двох епідемій в Італії. Таким чином, Юрій Дрогобич для Італії був не лише “арістотелем”, що розвиває науку, але також і біблійним “йосифом”, котрий дає прогнози.

Поштова марка на честь Юрія Дрогобича
Зображення з поштової марки на честь Юрія Дрогобича

Крім своєї загальновідомої роботи, про яку йшла мова вище, у Юрія Дрогобича були й інші праці. Також він написав “Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1478 року”, “Трактат з шести розділів про сонячне затемнення” (1490 року)  та ряд віршованих послань до папи Сикста IV.

Схематичний неоригінальний малюнок Юрія Дрогобича та Ніколая Коперника
Схематичний неоригінальний малюнок Юрія Дрогобича та Ніколая Коперника

У 1488 році Юрій Дрогобич повертається до Кракова. Там він читає лекції з медицини, астрономії та теорії мистецтв. Осінню 1491 року до нього на курс записався вісімнадцятирічний Ніколай Коперник. Крім викладацької діяльності, в Кракові Юрій Дрогобич займався і просвітницькою. Зокрема, можна говорити про його співпрацю з першодрукарем Швайпольтом Фіолем.  За деякими даними, Юрій Дрогобич міг навіть бути редактором творів останнього –  “Осьмогласника”, “Часословця” і  “Тріоді”.

Знак типографії Швайпольта Фіоля
Знак типографії Швайпольта Фіоля

З того, про що ще не було сказано, але що також багато в кого викликає інтерес – це “досягнення” нашого видатного земляка на особистому фронті. Багато тут сказати не можна. Єдине, на що варто звернути увагу – це його нібито прихильність, захоплення вдовою Катериною Вайсганушовою з с. Зимна Вода, яке мало місце ще в львівський період життя Юрія Дрогобича, але сказати тут щось ствердне та певне також важко.

Часослов, Швайпольта Фіоля
Часослов, Швайпольта Фіоля

Обірвалось життя Юрія Дрогобича 1494 року. Його поховано на одному з цвинтарів в Кракові. У Дрогобичі, на честь видатного вихідця з їхнього міста, встановлено пам’ятник, який відкривав Президент Леонід Кучма. Також, на честь 500-річчя виходу в світ “Прогностичної оцінки…”, в Україні видали 100 примірників пам’ятної медалі з барельєфом Юрія Дрогобича. Ходила в незалежній Україні і поштова марка з зображенням свого видатного сина. У 2009 році Юрія Дрогобича вшанували і на міжнародному рівні – з нагоди міжнародного року астрономів випустили монету, на реверсі якої міститься зображення Юрія Дрогобича. Варто також пригадати і про вулиці, названі на честь цього діяча, в Дрогобичі та Львові. У 2011 році, на фасаді Болонського університету, було встановлено меморіальну дошку на честь викладача та ректора їхнього університету, який родом з українських територій.

Євген Дзинра. Юрій Дрогобич, барельєф
Євген Дзинра. Юрій Дрогобич, барельєф

На завершення хотілося би сказати, що Юрій Дрогобич – це персона, про яку можна розповідати не лише комбінацією зі слів на зразок най…най…най, чи один з перших, один з най… Також життєвий досвід та шлях цієї особистості є зразком успішної комунікації вихідця з українських територій з європейською академічною традицією, дотичність нас до комплексу панівних на той час гуманістичних ідей і причетність до їхнього поширення і примноження.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

Дрогобич Юрій // Довідник з історії України / за ред. І. Підкови та Р. Шуста. – Київ: Генеза, 1993; Ісаєвич Я. Юрій Дрогобич. – Київ: Молодь, 1972; Метковська А. Юрій Котермак. Ерудит з Дрогобича // Українська газета [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.gazetaukrainska.com/ukra-nska-tal-ia/ukra-nska-tal-ia/gromada/iur-i-kotermak-erudit-z-drogobicha.html;  Сюндюков І. “Пан магістр Георгіус з Русі” // День [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/pan-magistr-georgius-z-rusi;

Напишіть відгук