Кам’яні жінки старого Львова

0
756
Кам’яні жінки старого Львова

У Львові за відсутності пам’ятника жінці, є величезна кількість жіночих скульптур. Кам’яні панянки прикрашають собою будинки, площі, вулиці, оберігають ціле місто.

Богині на центральній площі

Фонтани з міфологічними постатями на площі Ринок були споруджені видатним львівським скульптором Гартманом Вітвером близько 1810-1814 рр. На той час в такій дуже суворій католицькій країні, тим паче у Львові, оголені фігури були справжнім виявом сміливості.

 

Богині на центральній площі
Богині на центральній площі

Діана — богиня полювання так само, як і Артеміда у греків. Спочатку Діана вважалася богинею родючості, покровителькою тварин і богиня місяця, а пізніше — ще і покровителькою жіночої цнотливості і захисницею жінок, що народжують. Богиня Діана була надзвичайною красунею, жоден смертний не міг бачити її неземну красу. Але одного разу випадково з-за кущів мисливець Актеон побачив, як вона купалась. Втратив пильність, зламав гілку, богиня його побачила і одразу ж перетворила на оленя, а його ж мисливські пси його роздерли… Так Діана помстилася смертному, який побачив її неземну вроду.

Амфітрита — богиня і цариця океану в грецькій міфології, вона ж і дружина Нептуна, яка не хотіла ставати нею, навіть втекла у гори, щоби сховатись. Але до неї приплив дельфін і таки вмовив вийти заміж за Нептуна, тому й зображений біля неї.

Храм у пам’ять про дружину
Храм у пам’ять про дружину
Храм у пам’ять про дружину

У Львові існує, символічний пам’ятник жінці у вигляді цілого собору. Це Костел Ельжбети (Храм святих Ольги та Єлизавети). Його побудували як згадку про померлу дружину австрійського імператора Франца-Йосифа Єлизавету. Вона була дуже популярною серед людей і вони лагідно називали її Сісі. Цю жінку зарізали в Швейцарії італійські анархісти в 1898 році.

Кам’яна відунка
Кам’яна відунка
Кам’яна відунка

Скульптура жінки-відунки встановлена у дворику аптеки «Під чорним орлом» – одній з найстаріших аптек у Львові. Зображення знахарці (або ж відунки) поставили у внутрішньому дворику 1985 року до 250-ї річниці аптеки. Жіноча скульптура тримає пучок зілля у лівій руці, а на її праву руку намотана змія, з якою знахарка наче розмовляє.

Вагітна «Слава»

Скульптура Слави авторства П. Війтовича, яка вінчає фронтон Львівського театру опери і балету, піднявшись у своїй довершеній величній красі над головним проспектом Львова, сьогодні символізує вже дещо більше, ніж міфологічний образ, а саме – притаманну містові амбіційність, яка завжди перебуває в пошуках винятковості й вивищеності.

Вагітна «Слава»
Вагітна «Слава»

 

Про це скульптурне зображення львівської Слави дійшла до нас галицька легенда. Кажуть, що професор Львівського університету Марс, який багато років викладав акушерство і гінекологію і якось, проходячи із друзями повз театр, посперечався, що «Слава» не випадково має такий округлий животик. Професор заприсягнувся своєю науковою честю, що такий живіт буває лише у жінок на четвертому місяці вагітності. Щоб підтвердити свої слова і виграти парі, Марс пішов до скульптора, який ліпив «Славу» і взяв у нього адресу натурниці, котра позувала йому при роботі. У натурниці і справді виявилася дитина. На основі дати її народження принциповий професор таки зміг підтвердити свою правоту і довів, що наша львівська «Слава» справді є вагітною.

Пані Галичина
Пані Галичина
Пані Галичина

На  будівлі колишнього сейму, а нині головного корпусу Львівського університету ім. І. Франка височіють кам’яні постаті, центральна із яких – скульптура Галичини. З двох боків від неї сидять два алегоричні персонажі – Дністер і Вісла. Галичина, розвівши руки, символічно простягається від Дністра до Вісли.

Берегиня міста

1862 року графиня Северина, дружина багатого графа Бадені, вирішила залишити після себе у Львові добру пам’ять. Вона купила у Мюнхені гарну і величну фігуру Богоматері, виготовлену з білого мармуру, і встановила її у місті. Спочатку вона стояла на місці, де зараз пам’ятник Адамові Міцкевичу. В 1904 році, коли в його встановлювали, Божу Матір посунули і поставили далі.

Берегиня міста
Берегиня міста

Після 1939 року Матір Божа муляла очі безбожній радянській владі. 1950 року фігуру зняли і перенесли спочатку до каплиці Боїмів, а тепер вона зберігається у церкві Святого Андрія. На її місці встановили добре відомий львів’яним фонтан з міфологічними морськими потворами. І нарешті 1997 Року копія скульптури Матері Божої повернулася на своє місце і продовжує надалі бути окрасою і захисницею Львова.

Алегоричні жінки готелю «Жорж»

У нішах фасаду готелю “Жорж” встановлено алегорії Європи, Азії, Америки і Африки, що символізують чотири сторони світу. Виконані скульпторами Леонардом Марконі та Антоном Попелем, відлиті ймовірно в майстерні Роберта Адольфа Гебеля. Статуя «Європа» виділяється однією деталлю: вона тримає в руках маленьке погруддя — скульптурний портрет Леонарда Марконі.

Алегоричні жінки готелю «Жорж»
Алегоричні жінки готелю «Жорж»

За радянських часів там був готель «Інтурист», його стіни повністю зафарбували одним кольором – сірим, і скульптури були непомітні, губились. Пізніше готель став приватним і фасад перефарбували, а скульптури виділили.

Львівська “Ощадність”
Львівська "Ощадність"
Львівська “Ощадність”

Відома жіноча скульптура «Ощадність». Її також називають «сидячою статуєю Свободи». Скульптурна композиція на вершечку будівлі колишньої Центральної монопольної ощадної каси символізує саму ощадність та готовність народу Галичини досягти добробуту власними силами на своїй землі. Статую створили приблизно в той самий час, що й американську, яка на той момент ще не встигла стати символом США.

Наталія Бойченко

Джерело: www.lvivpost.net,  www.lvivcenter.org, photo-lviv.in.ua,

Напишіть відгук