Майстриня скла світової слави з Луцька

Майстриня скла світової слави з Луцька

Папа Римський Іван Павло ІІ про Барбару Урбанську-Міщук сказав такі слова: «Барбара справою свого таланту перейшла кордони скороминучості і смерті». Світову славу Барбарі Урбанській-Міщук принесли її витвори зі скла, хоча протягом життя вона професійно та...
Павільйон Польського Радіо на фоні "Підкови". Фото 1930-х рр.

Варшава отримає архіви довоєнного Польського радіо Львів

Делегація Польського радіо з Варшави зустрілася з керівництвом Центрального державного історичного архіву України у Львові. Досягнуто попередньої згоди, що матеріали з львівського архіву будуть оцифровані і їх передадуть до Варшави, повідомляє Форпост.Серед документів -...

10 фактів про Поморянський замок (відео)

Останні роки були позначені пробудженням історичної самосвідомості українського народу, значним інтересом до свого минулого та культурних надбань. Тому сьогодні на перший план виступає проблема збереження культурної спадщини України. Адже саме пам’ятки найбільш глибоко втілюють...
карикатура

Стрілецькі карикатури, або Курилас і Сорохтей жартують

У продовження теми про другу виставку стрілецьких пам’яток, що експонувалася у Львові в 1934-1935 рр. сьогодні пропонуємо ознайомитися із відгуком художника, редактора, видавця, фотографа, одного із перших організаторів пресово-мистецької справи в Легіоні УСС Івана...
Знамените «Болеро» під орудою автора, або львівський концерт Моріса Равеля 1932 року

Знамените «Болеро» під орудою автора, або львівський концерт Моріса Равеля 1932 року

У перші десятиліття XX століття Львів пережив музично-культурне піднесення. За період 1900-1939 років тут концертували польський композитор Іґнаци Падеревський (1901, 1910), німецький – Ріхард Штраус (1903), австрійський – Густав Малєр (1903), італійський – Руджеро Леонкавалло...
Над покинутим маєтком досі лунає молитва…

Над покинутим маєтком досі лунає молитва…

До палацу Фредрів-Шептицьких у Вишні дорога не заростає.На перший погляд, село Вишня вирізняється хіба що своєю живописною природою. Але якщо прямувати до берегів місцевої річки, відразу видно, як у зелені потопає перлина архітектури...
І від укусу “Комара” стає смішно, або що робило будні львів’ян 100 років тому?

І від укусу “Комара” стає смішно, або що робило будні львів’ян 100 років тому?

Від укусів комарів буває не тільки боляче, але й смішно. Принаймні, про це мабуть могли би розказати жителі Львова міжвоєнного періоду, які регулярно читали сатирично-гумористичний журнал “Комар”. Дописувачі та творці видання “кусали” своїх читачів...
Львів’яни про «визволителів» 1939 року: фольклор з перших днівЛьвів’яни про «визволителів» 1939 року: фольклор з перших днів

Львів’яни про «визволителів» 1939 року, або фольклор з перших днів

«Визвольна місія Червоної армії у вересні 1939 року», «нове щасливе життя, принесене єдинокровними братами зі сходу», «золотий вересень» — так совєтську агресію подавала пропаганда. Насправді галичани зіткнулися із зовсім іншою, вельми драматичною, а то...
Вистава стрілецьких памяток

Репортаж з “Вистави стрілецьких памяток” 1935 року

У грудні 1934 року в Національному музеї у Львові було відкрито виставку стрілецьких пам’яток під назвою «УСС 1914-1934 рр.», присвячена 20-ій річниці створення стрілецької формації. Це була уже друга виставка Українського Січового Стрілецва. Перша,...
Жіноче святкове народне вбрання Снятинського району початку ХХ ст. зі збірки Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького

Жіноче святкове народне вбрання Снятинського району початку ХХ ст. зі збірки Національного музею у...

За сучасним етнографічним поділом Покуття включає: Городенківський, Снятинський, Коломийський, Тлумацький, Тисьменицький, частину Надвірнянського та Богородчанського районів Івано-Франківської області.Покутське народне вбрання має свої особливості, які найбільш яскраво виражені у городенківському, коломийському та снятинському народних строях.Сьогодні...
Львів, якого уже немає. Площа АкадемічнаЛьвів, якого уже немає. Площа Академічна

Львів, якого уже немає. Площа Академічна

Сьогодні мова піде про площу, якої уже більш як півстоліття не має на планах Львова - площу Академічну.  Колись вона знаходилась в кінці вулиці Академічної (проспект Шевченка) між сучасними вулицями Волошина, Драгоманова, Грушевського і ...
Зауваги до історії села Пирятин, або колись на лісничівці

Маловідомі факти історії села Пирятин, або колись на лісничівці

Сьогодні наша наша розповідь  про життя одного звичайного українського села, яке є водночас і цікавими, і трагічно-славними… Мова йтиме про село Пирятин Жовківського району Львівської області. В минулому столітті тут відбувалося багато знакових подій,...

«J.A. Baczewski» – світовий бренд родом зі Львова

Понад 200 років тому поблизу Львова галицький єврей Лейба Бачелес відкрив невелику ґуральню і цим розпочав історію бренду «J.A. Baczewski».У ті часи в Галичині існували правила, згідно з якими селяни були зобов’язані викуповувати певну...
Критичний реаліст Прус і Волинь

Критичний реаліст Прус і Волинь

Письменник Олександр Ґловацький відомий читачам більше за його псевдонімом Болеслав Прус (пол. Bolesław Prus). Народився він 20 серпня 1847 року в м. Грубешів (сучасне Люблінське воєводство, Польща).Проте походження родини письменника тісно пов’язують із Волинню,...

Вже бачили наші відео?

Популярні публікації:

Львівські балі або хто такий Гемпель

Львівські балі або хто такий Гемпель

У 1763 році до Львова прибув чоловік із незвичною професією на ім’я Гемпель. Його фахом було організовувати і проводити бали. Такий собі шоумен –...