Імениті гості курорту початку ХХ століття, або, хто не оздоровлювався у Трускавці, не може модерно творити…

Імениті гості курорту початку ХХ століття, або, хто не оздоровлювався у Трускавці, не може модерно творити…
Імениті гості курорту початку ХХ століття, або, хто не оздоровлювався у Трускавці, не може модерно творити…

Особливу славу Трускавець почав здобувати з того часу, як отримав статус бальнеологічного курорту в 1827 році у тодішній Австрійській імперії.  Відтоді курорт Трускавець цікавить як  охочих оздоровитись та відпочити на ньому, так і держаних мужів та творчу еліту Європи, тому що є місцем особливого натхнення для творчих людей.

В 1853 році Трускавець, у супроводі намісника Галичини, відвідав архікнязь Австрії Карл Людовік, з наміром ознайомитись з роботою оздоровниці.

Курорт Трускавець. Генерал Г. Орліч перед від'їздом з санаторію для відпочинку польських офіцерів, 1936 рік
Курорт Трускавець. Генерал Г. Орліч перед від’їздом з санаторію для відпочинку польських офіцерів, 1936 рік

Подорожуючи імперією в 1880 році, Галичину відвідав цісар Австро-Угорщини Фра́нц Йо́сиф I, однак чи побував він у Трускавці, достовірно невідомо, хоча в Дрогобичі його приймали, а це зовсім близько до Трускавця!?

Курорт Трускавець. Генерал Г. Орліч перед від'їздом з санаторію для відпочинку польських офіцерів, 1936 рік
Курорт Трускавець. Генерал Г. Орліч перед від’їздом з санаторію для відпочинку польських офіцерів, 1936 рік

З кінця ХІХ століття трускавецький курорт, модернізуючись у всіх напрямках життєдіяльності, швидко набирає популярності в тодішній Австро-Угорщині. Саме з того часу курорт починають відвідувати у великій кількості відпочивальники не тільки з Польщі, але й з інших європейських країн.

Курорт Трускавець. Творча богема: журналістка Л. Котарбінська, критик К. Іжиковський, НВ, НВ, літераторка Ванда Василевська, директор театру Ян Лорентович на терасі курортної вілли, 1930-і роки
Курорт Трускавець. Творча богема: журналістка Л. Котарбінська, критик К. Іжиковський, НВ, НВ, літераторка Ванда Василевська, директор театру Ян Лорентович на терасі курортної вілли, 1930-і роки

Курорт Трускавець був добрим місцем не тільки для лікування, відновлення фізичних і духовних сил, але й місцем творчого натхнення для поетів, літераторів та митців різного спрямування.

Курорт Трускавець. Творча богема: піаніст і композитор А. Михайловський (в центрі), збоку від від нього адвокат Федорович з дружиною, драматична акторка І. Древська та співачка М. Богуцька, 1929 рік
Курорт Трускавець. Творча богема: піаніст і композитор А. Михайловський (в центрі), збоку від від нього адвокат Федорович з дружиною, драматична акторка І. Древська та співачка М. Богуцька, 1929 рік

Тут, у Трускавці, відпочивала відома польська співачка Ганка Ордонувна,  композитор, автор відомих оперет Мар’ян Хемар, Влада Маєвська – співачка і комедійниця, Адольф Димша – актор та співак Олександр Жабчинський – актор, співак, Євгеній Бодо – актор, сценарист, режисер. Приїжджали з концертами та водночас на відпочинок львівські та краківські оперні співаки – Ігнацій Манн, Володимир Качмар, Хелена Ліповська, Ліліана Заморська, Софія Дрекслер-Паславська, а також російський баритон Констянтин Княгинін.

Курорт Трускавець. Амбасадор Д. Вілліс (третій справа) в товаристві власника курорту Раймонда Яроша, 1931 рік
Курорт Трускавець. Амбасадор Д. Вілліс (третій справа) в товаристві власника курорту Раймонда Яроша, 1931 рік

Серед мистецької когорти перебуванням в Трускавці виділяється відомий співак Ян Кепура, який тут відпочивав разом зі своєю подругою Софією Батіскою – акторкою, яка в 1930 році здобула корону Міс Полонії.

Курорт Трускавець. Генерал Ф. Альтер (справа) з дружиною, 1938 рік
Курорт Трускавець. Генерал Ф. Альтер (справа) з дружиною, 1938 рік

Проводили тут відпочинок та фізичну реабілітацію відомі спортсмени тодішньої Речі Посполитої, а саме Станіслав Валасієвічовний – олімпійський чемпіон з легкої атлетики, Халіна Конопаска – олімпійська чемпіонка з кидання диску.

Акварель Т. Рубковського "Вілла Шендеровка" у Трускавці, поштівка 1909 року
Акварель Т. Рубковського “Вілла Шендеровка” у Трускавці, поштівка 1909 року

На курорті перебували також відомі в тодішній Польщі представники літературногого та письменницького кола: Станіслав Василевський – історик, знавець польських традицій та звичаїв, батько і син Антоній та Мішель Ролові – письменники, Юзеф Глазко – редактор «Газети Варшавської», Юліан Бартошевич – публіцист та політичний оглядач,  Ванда Василевська – відома письменниця, Бруно Шульц – художник і письменник та багато інших творчих особистостей. Частим гостем курорту був Іван Франко, який з різних причин часто відвідував Трускавець. Відомий літератор, дрогобичанин Анджей Хцюк працював редактором газети «Курорт Трускавець», заснованої Раймундом Ярошем.

Курорт Трускавець. Президент Естонії К. Пєтц серед польських офіцерів, 1935 рік
Курорт Трускавець. Президент Естонії К. Пєтц серед польських офіцерів, 1935 рік

Курорт Трускавець був також місцем частих пленерів художників. Відомий польський художник Тадеуш  Рубковський залишив по собі картину з краєвидом паркової частини курорту – вілли «Шендеровки», де сам зупинявся на відпочинок. Ілюстратор книги Сенкевича «Qvovadis» Петро Сташевич також бував на трускавецькому курорті, як і автор пам’ятника Адаму Міцкевичу у Трускавці – Тадеуш Баронч.  Відпочивали тут відомі львівські архітектори та будівничі Зигмунд Корчинський та Генрік Заремба.

Курорт Трускавець. Маршалок сейму І. Дазінській в товаристві власника курорту Раймонда Яроша біля Товариського клубу, 1928 рік
Курорт Трускавець. Маршалок сейму І. Дазінській в товаристві власника курорту Раймонда Яроша біля Товариського клубу, 1928 рік

Курорт Трускавець був улюбленим місцем відпочинку не тільки творчих кіл, але й політичної еліти Речі Посполитої та видатних  державних діячів з інших країн Європи та світу. В 1918 році в Трускавці побував Юзеф Пілсудський, майбутній перший голова відродженої польської держави – ІІ РП, в 1928 році тут побував Ігнацій Дазінській – перший прем’єр РП та маршалок сейму, в цьому ж році у віллі «Остоя» відпочивав президент РП Станіслав Войцеховський, бував тут також і Вінсент Вітос – прем’єр уряду цього президента. Маршалки польського сейму були постійними клієнтами трускавецького курорту, серед них Богуслав Медзінський, Станіслав Кар, Владислав Рачкевич – президент РП в екзилі (Лондон) та інші…

Курорт Трускавець. Вінсентій Вітос (зліва) та його лікар Т. Тарговський, 1930-і роки
Курорт Трускавець. Вінсентій Вітос (зліва) та його лікар Т. Тарговський, 1930-і роки

В 1930 році на курорті збудували пансіонат для відпочинку польських офіцерів, де зупинялися високі військові чини, серед яких був генерал Тадеуш Джордан-Розвадоаський, генерал Казимир Сосновський, генерал Станіслав Машек, генерал Г. Орліц та інші.

Курорт Трускавець. Президент Єстонії К. Пєтц (перший зліва) в товаристві Раймонда Яроша в час пиття "Нафтусі", 1935 рік
Курорт Трускавець. Президент Єстонії К. Пєтц (перший зліва) в товаристві Раймонда Яроша в час пиття “Нафтусі”, 1935 рік

На запрошення власника курорту Раймонда Яроша в 1931 році у Трускавці відпочивав амбасадор США в Польській державі  Джорж Вільямс, а в 1935 році – президент Єстонії Констянтин Пєтц,  який привселюдно нагородив Раймонда Яроша естонським орденом Св. Хреста з орлом другого класу.

Курорт Трускавець. Президент Естонії К. Пєтц (у верхньому ряді - в центрі) серед трускавецьких дітей на веранді вілли "Гопляна", 1935 рік
Курорт Трускавець. Президент Естонії К. Пєтц (у верхньому ряді – в центрі) серед трускавецьких дітей на веранді вілли “Гопляна”, 1935 рік

Деякі джерела кажуть про перебування на курорті президента Туреччини – Мустафи Кемаля Ататюрка.

Елізабет Бергнер (1897 - 1986), актриса театру і кіно
Елізабет Бергнер (1897 – 1986), актриса театру і кіно

Свого часу, відпочиваючи в Трускавці, відома актриса німецького театру та кіно, яка народилася в Дрогобичі, Елізабет Бергнер, писала у листі до свого режисера-постановника: «Дорогий наставнику, я уважно перечитала твій спогад про відпочинок у Закопаному, проте хочу тебе запевнити: хто не оздоровлювався в Польському Трускавці, той у зрілому віці не може модерно творити …»

Галина КОВАЛЬ
директор музею міста-курорту Трускавця

3 КОМЕНТАРІ

  1. Все добре й цікаво, але не “Ордонувка”, а Ордонувна; не “Дімза”, а Димша, не “комедійний актор, Олександр Забчинський”, а просто актор та співак і не “Забчинський”, а Жабчинський.
    З повагою та побажання успіхів
    Олександр Марченко

Напишіть відгук