Читальні Товариства “Просвіти” у Львові 1920-х років

0
363

Цьогоріч виповнюється 150 років з часу заснування у Львові Товариства «Просвіта», організації основною метою якої з часів створення є утвердження української національної ідеї, державної української мови, розвиток національної культури, відродження історичної пам’яті, формування національної свідомості та піднесення духовності і добробуту українського народу.

Загальний збір Товариства було скликано 8 грудня 1868 року в залі стрільниці “Куркового братства” на вулиці Курковій (тепер Лисенка). Товариство працювало у складних умовах. Воно не мало приміщення і лише в жовтні 1871 року, коли директор Академічної гімназії о. Василь Ільницький, член виділу товариства, надав маленьку кімнатку у Народному домі, де тоді розташовувалась гімназія, “Просвіта”отримала перше приміщення.

Кам'яниця на пл.Ринок, 10. Фото 2015 року
Кам’яниця на пл.Ринок, 10. Фото 2015 року

Згодом Товариство тулилося при товаристві “Руська Бесіда” до 1873 року, коли і її “совіт” Народного дому не вигнав із приміщення разом із “Просвітою”. Далі товариство винаймало різні приміщення, зокрема на розі вулиць Краківської та Вірменської, аж поки 30 березня 1895 року не купило будинок на площі Ринок, 10.

Та попри всі утиски і негаразди читальні «Просвіти» вели курси неписьменних, проводили «відчити», вечорниці, ставили п’єси, а крім того, створювали рільничо-господарські та промислові спілки, позичкові й ощадні каси. Уже в 1928 ювілейному році році, «Просвіта» мала на землях окупованої Польщею Галичини 2934 читальні і 12 508 безпосередніх членів.

Площа Ринок, 10 де у будинку "Просвіти", з якою співпрацювало Наукове Товариство ім. Т.Шевченка працювала книгарня НТШ
Площа Ринок, 10

У «Альбомі українського Львова» виданому накладом Видавничої кооперативи «Національне об’єднання» у Львові 1930 р. читаємо (текст подається оригінальним): «Товариство “Просвіта” засноване 8-го грудня 1868. Є воно найстаршим культурним товариством на всіх українських землях і тому називають його справедливо матірю всіх українських Товариств. В першу чергу є воно матірю всіх “Просвіт” у всіх частях світа.

Історія Т-ва “Просвіта” – це історія національного розвитку українського народу в ділянці національно-культурного, господарського і політичного життя.

В 1928 р. мала “Просвіта” 86 повітових філій і 2934 читалень. Т-во “Просвіта” має власний дім в Ринку ч. 10, який набуло в 1895 р. Цей дім був колись власністю кн. Любомірських і своєю будовою сягає ХVІІ віку.

Приміщення Будинку «Просвіти» у Львові на Площі Ринок, 10. Фото з сайту zaxid.net
Приміщення Будинку «Просвіти» у Львові на Площі Ринок, 10. Фото з сайту zaxid.net

У Львові є дві філії Т-ва: ім. Шевченка для читалень у самому місті з 12-ти читальнями й ім. Шашкевича для читалень львівського повіту з 52 читальнями. Обі містяться в будинку Т-ва «Просвіта».

У самому Львові є такі читальні: 1) в середмістю в будинку Т-ва “Просвіта”, 2) на Жовківському передмісті при вул. Жовківській ч. 62, 3) на Личакові при вул. Круп’ярській ч. 15 (у васному будинку), 4) на Городецькому передмісті при пл. св. Юра ч. 5, 5) на Стрийському передмісті, вул. Супінського ч. 23, 6) на Знесінні, Знесіння нове (у власному будинку), 7 ) на Замарстинові при вул. Львівській ч. 56 (власн. буд.), 8 ) на Клепарові, вул. Церковна (власн. буд), 9) на Левандівці (власн. Буд.), 10) на Сигнівці (власн. буд.) і 12) на Голоску».

Богдана Хмельницького (кол. Жовківська), 62
Богдана Хмельницького (кол. Жовківська), 62

Читальня на Жовківському передмісті містилася за сучасною адресою вул. Богдана Хмельницького, 62. Зараз за еклектичним фасадом цього двоповерхового будинку ховається перебудований  у 1930-х роках інтер’єр у стилі функціоналізму. На поч. ХХ ст. в цій кам’яниці була створена Руська захоронка (дитячий садок), потім українська школа ім. Короля Данила, яку провадило товариство «Рідна школа».

Будинки "Рідної школи" і читальні "Просвіти" на Личакові,1930 р.
Будинки “Рідної школи” і читальні “Просвіти” на Личакові,1930 р.

Читальня “Просвіти” на Личакові (вул. Круп’ярська, 15) заснована у 1904 р., а 4-класна народна школа ім. Князя Лева в 1915 р. Будівництво власних будинків читальні і школи розпочато в 1924 р. на площі, яку на цю ціль подарував митрополит Андрей Шептицький.

Вулиця Коцюбинського (кол. Супінського), 23 . 2018 р.
Вулиця Коцюбинського (кол. Супінського), 23 . 2018 р.
Вулиця Коцюбинського (кол. Супінського), 23 . 2018 р.
Вулиця Коцюбинського (кол. Супінського), 23 . 2018 р.

Читальня на Стрийському передмісті при вул. Супінського, 23 (сучасна Коцюбинського) була по сусідству з  Академічним домом. У 1924 р. за проектом Євгена Нагірного перебудували стару школу для потреб «Рідної школи» . У будинку під  № 23 працювала приватна українська народна школа, відкрита завдяки заходам професора історії Львівської академічної гімназії, голови читальні «Просвіти» Стрийської дільниці отця-доктора Йосифа Застриця.

Читальня Просвіти на Знесінні, 1920-ті рр.
Читальня Просвіти на Знесінні, 1920-ті рр.

Читальня “Просвіти” на Знесінні заснована у 1909 р. Народний дім читальні придбано за 2800 доларів і добудовано силами українців Знесіння у 1926 р. При читальні був хор і аматорський гурток, велика театральна зала. Крім читальні в будинку розміщувалися: кооператив “Народний дім”, “Союз Українок”, Стортивний клуб “Чорноморці”, кружок та захоронка “Рідної школи” і до 1930 р. товариство “Луг” (що було розпущене у тому ж році).

Читальня “Просвіти” на Замарстинові, 1930 р.
Читальня “Просвіти” на Замарстинові, 1930 р.

Читальня “Просвіти” на Замарстинові заснована у 1909 р. Розташовувалася за сучасною адресою вул. Замарстинівська, 56. Мала театральну залу, в одній кімнаті було розміщено церковцю. Окрім того тут розташовувалися 1-класна українська народна школа “Рідної школи” і захоронка (дитячий садок). Будинок був затісним для всіх організацій, що у ньому розміщувалися і замарстинівці мріяли про його розбудову.

Читальня “Просвіти” на Клепарові, 1930 р.
Читальня “Просвіти” на Клепарові, 1930 р.

Читальня “Просвіти” на Клепарові заснована у 1900 р. Будинок читальні було побудовано власними силами і коштом клепарівців у 1912 р. фірмою Івана Левинського на вул. Церковній (сучасна Сосюри, 1) поряд з церквою святого Андрія.

вул. Сосюри , 1. 2018 р.
вул. Сосюри , 1. 2018 р.
вул. Сосюри , 1. 2018 р.
вул. Сосюри , 1. 2018 р.
вул. Сосюри , 1. 2018 р.
вул. Сосюри , 1. 2018 р.

Тут діяв один з перших українських стаціонарних театрів на території Львова. В оформленні залу був залучений архітектор Олександр Лушпинський. Також в будинку розташовувалися 4-класна приватна українська школа “Рідної Школи”, захоронка “Союзу Українок”, “Пласт”, “Сокіл”.

Читальня "Просвіти" на Богданівці, заснована 1909 р.
Читальня “Просвіти” і розпочата будова “Народного дому” на Богданівці, 1930 р.

Читальня “Просвіти” на Богданівці заснована у 1909 р. В 1921 р. митрополит Андрей Шептицький подарував для українських громадських цілей площу, на якій розпочато будову великого “Народного дому”, але, на жаль через брак коштів побудову зупинили, а “Просвіта” розташовувалась в маленькому будиночку.

Читальня “Просвіти” на Левандівці заснована у 1909 році. Будинок для неї було збудовано перед Першою світовою війною і розширено у 1929 р.

Читальня “Просвіти” на Левандівці, 1930 р.
Читальня “Просвіти” на Левандівці, 1930 р.

На жаль останнім роком існування «Просвіти» на наших землях став 1939 після приходу совєтів. Архів Товариства, що зберігався в центральному будинку, цінні історичні документи і рукописи, друковану продукцію було знищено. Теж саме вчинено в осередках «Просвіти» в інших містах і селах. За часів німецької окупації роботу «Просвіти» не дозволили відновити.

Відтоді Товариство «Просвіта» існувало лише за межами України, де українські емігранти відсвяткували його 100-річний ювілей. В Україні роботу Товариства змогли відновити лише з настанням Незалежності.

Софія ЛЕГІН

Джерела:

  1. «Альбом українського Львова». Виданий накладом Видавничої кооперативи «Національне об’єднання». Львів, 1930.
  2. Мельник І. Галицьке передмістя та південно-східн іоколиці Королівського столичного міста Львова. – Львів: Апріорі, 2012
  3. Мельник І. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. – Львів: Апріорі, 2010
  4. Свідник Д.О 135 років товариства “Просвіта”
  5. https://uk.wikipedia.org/

Напишіть відгук