10 знакових фотографій воєнного Львова 1914 – 1918 років

0
1539
10 знакових фотографій воєнного Львова 1914 – 1918 років

«..Червень 1914 був спокійним і нічим не відрізнявся від попередніх років. Як завжди, мешканці готувалися до літніх мандрівок, а молодь наполегливо готувалася до іспитів. Міський театр завершив свій сезон, а нечисленні на той час кінотеатри прокручували далекі від тотальної воєнної пропаганди фільми і буденну хроніку», —писав один із очевидців про безтурботне літо у Львові напередодні Великої війни.

Однак, уже за кілька тижнів ситуація у місті драматично змінилась. Тисячі чоловіків працездатного віку були мобілізовані на фронт, а ті, що залишилися, переважно жінки, діти та пенсіонери були змушені пристосовуватися до нової безрадісної реальності. Подібно до мешканців інших європейських міст, львів’яни зіткнулися з стрімким подорожчанням товарів першої необхідності, погіршенням транспортної інфраструктури і санітарного стану вулиць.

Окрім того, місто розташовувалося зовсім поряд із зоною бойових дій, пережило 9-місячну окупацію російськими військами. Наприкінці війни — у ніч з 31 жовтня на 1 листопада тут відбувся військовий переворот, який розв’язав українсько-польську війну 1918-1919 років. Усе це так чи інакше відобразилося на архітектурному обличчі міста та долях його мешканців.

Спільно із Центром міської історії ми публікуємо 10 знакових фотографій, які розповідають про зміни, яких зазнав Львів під час Першої світової війни.

Козаки-вершники, що їдуть у напрямку оперного театру по вулиці Карла Людвіга.
Козаки-вершники, що їдуть у напрямку оперного театру по вулиці Карла Людвіга.

1. Вулиця Карла Людвіга, сьогодні — непарний бік проспекту Свободи, під час російської окупації Львова (3 вересня 1914 – 22 червня 1915 рр.). На фото видно козаків-вершників, що їдуть у напрямку оперного театру. А також характер оздоблення магазинів, що побутував у Львові у кінці ХІХ – поч. ХХ ст. Особливістю є те, що практично усі з них мають дерев’яні вітрини, які до сьогодні не збереглися. На вулиці Кароля Людвіка розміщувалося багато готелів, однак у 1914 році працювали лише декілька з них.

Перший козачий патруль у Львові, 3 вересня 1914 р.
Перший козачий патруль у Львові, 3 вересня 1914 р.

2. 3 вересня 1914 р. о 10.30 ранку з боку вул. Зеленої до Львова вступив перший козачий патруль, що передував російським армійським частинам. Протягом свого шляху до пл. Ринок він викликав значну цікавість львів’ян. Львівська громадськість тоді загалом не вірила, що російська влада у місті затримається надовго. Крім цього, ходили чутки що недалеко від Львова діють партизанські загони і що окупація Галичини росіянами є частиною стратегічного плану австро-угорського командування.

Палата у резервному шпиталі Червоного Хреста на вул. Солодовій, 6 та її пацієнти.
Палата у резервному шпиталі Червоного Хреста на вул. Солодовій, 6 та її пацієнти.

3. Австрійський Червоний Хрест почав відкривати шпиталі відразу після евакуації з міста австрійських військ. На фото – палата у резервному шпиталі Червоного Хреста на вул. Солодовій, 6 та її пацієнти. Первісно у будинку розміщувався монастир, сьогодні тут школа.

Навчальний корпус «Львівської політехніки», У 1914/15 навчальний рік.
Навчальний корпус «Львівської політехніки», У 1914/15 навчальний рік.

4. Навчальний корпус «Львівської політехніки». У 1914/15 навчальний рік, який припав на період російської окупації, Політехніка не працювала. У червні 1915 року австрійська влада повернулась до Львова, і навчальний процес вдалося налагодити, незважаючи на те, що багато професорів перебували в засланні у Росії.

На площі Маріацькій марширують російські піхотинці.
На площі Маріацькій марширують російські піхотинці.

5. На площі Маріацькій марширують російські піхотинці. На першому плані екіпаж, що очікує пасажирів – на цьому місці упродовж багатьох років існувала стоянка як кінних екіпажів, так і автомобілів. За риштуванням з лівого боку видно фрагмент кам’яниці, яка стала першим львівським хмарочосом. Проект Фердинанда Касслєра, виконаний на замовлення промисловця Йони Шпрехера, викликав спротив громадян Львова через те, що закривав вид на Латинську катедру. Будівництво почалося напередодні 1914 року, однак через війну було призупинене.

Воєнна кухня на розі вулиць Пекарської та Панської (сучасна Франка), 1915-1916 роки.
Воєнна кухня на розі вулиць Пекарської та Панської (сучасна Франка), 1915-1916 роки.

6. Під час війни у Львові, як і в багатьох інших європейських містах, діяли громадські їдальні, де люди могли отримати недорогий обід, випити чаю і зігрітися. Ці дешеві чи безплатні кухні були розраховані на різноманітні групи осіб: чиновників та представників інтелігенції, робітників і студентів, міських бідняків. На фото – воєнна кухня на розі вулиць Пекарської та Панської (сучасна Франка), 1915-1916 роки.

Алея, що провадила до центрального павільйону Військової виставки у Львові.
Алея, що провадила до центрального павільйону Військової виставки у Львові.

7. Влітку 1916 року у парку Кілінського (сьогодні Стрийський парк) на честь річниці звільнення від російської окупації австрійська влада організувала військову виставку. Її головним завданням було відволікти людей від тяжких життєвих реалій і дати їм змогу уявити себе учасниками подій світової історії. Виставка складалася з восьми дерев’яних і напівмурованих павільйонів та сільської церкви. Над будівництвом працювало понад 600 російських полонених. На фото зображено алею, що провадить до центрального павільйону Військової виставки у Львові.

Пункт збору реквізованого металу у Львові, 1915-1916 роки.
Пункт збору реквізованого металу у Львові, 1915-1916 роки.

8. З 26 липня 1914 року в Австро-Угорській імперії почав діяти закон, який зобов’язував цивільне населення постачати армію необхідними ресурсами за грошове відшкодування. Передовсім реквізиції підлягали коні і транспортні засоби, а також продукти харчування. По мірі наростання конфлікту люди були вимушені віддавати на потреби війська виготовлений з металу посуд, предмети мистецтва та антикваріату, а також церковні речі. На фото – пункт збору реквізованого металу у Львові, 1915-1916 роки.

Вигляд хасидської синагоги на вул. Сянській, 4 після пожежі
Вигляд хасидської синагоги на вул. Сянській, 4 після пожежі

9. 21–23 листопада 1918 року у Львові відбувся єврейський погром, вчинений польськими вояками та цивільними після взяття міста під час польсько-української війни. За три дні погрому було вбито приблизно 50-150 євреїв і ще понад 400 поранено, постраждало близько семи тисяч родин. На фото – вигляд хасидської синагоги на вул. Сянській, 4 після пожежі.

Пересувна військова кіноустановка, 1914-1916 роки.
Пересувна військова кіноустановка, 1914-1916 роки.

10. Під час Першої світової війни у Львові діяло 24 кінотеатри. Багато з них жертвували частину своїх надходжень на доброчинність, що відобразилося у тенденції перейменувань: колишня «Фрашка» чи «Casino de Paris» у часі війни називалися «Кінотеатри Червоного Хреста». 1916 р. кінотеатр «Перлина» змінив назву на «Народний кінотеатр Червоного Хреста», а «Казино» — на «Кінотеатр Польських легіонерів». Невелика частка фільмів, які можна було переглянути у місцевих кінотеатрах, були зняті у Львові: «Завоювання Львова», «Марш військ», «Овації народу», «Види Львова». На фото – пересувна військова кіноустановка, 1914-1916 роки.

Підготувала Люба Куйбіда за матеріалами екскурсії Ольги Заречнюк та сайту Урбаністичні образи http://www.lvivcenter.org/uk/uid/. Дізнайтеся більше про Львів у Великій війні на виставці «Велика війна 1914 – … Індивідуальний та глобальний досвід» http://www.lvivcenter.org/uk/exhibitions/historical/?photogalleryid=146

Напишіть відгук