Гімн націоналістів «Зродились ми великої години…» чули, мабуть, усі. Особливо коли він став офіційним маршем Збройних Сил України. Про його автора Олеся Бабія відомо набагато менше. А між тим він мав прямий стосунок до діаспори. Пропонуємо детальніше познайомитися з постаттю поета та учасника українських національно-визвольних змагань, життя якого завершилося в Америці, але з думкою про рідну Україну.
Олесь Йосипович Бабій народився 17 березня 1897 року у селі Середнє на Калущині. Закінчив парафіяльну однорічну школу в рідному селі, і завдяки батьку, який заради освіти сина продав поле, закінчив Войнилівську чотирикласну школу та Стрийську гімназію.
![Олесь Бабій у роки навчання.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/babiy01.jpg?resize=696%2C1051&ssl=1)
У 1914 році 17-річний Олесь записується у Легіон січових стрільців. Своє бойове хрещення Бабій пройшов в Карпатах проти російської армії, потім воював на італійському фронті.
Коли 1 листопада була проголошена Західноукраїнська Народна Республіка, Олесь Бабій разом з побратимами УСС вступив до Української Галицької армії та став заступником військового коменданта. Після об’єднання УГА з Армією УНР в 1919 р. брав участь в київській операції, боях з денікінськими військами. Під враженням Олесь пише два вірші «На Київ!» і «Привіт Січовим Стрільцям», згодом опубліковані у газеті «Стрілецька думка».
![І-й Великий збір ОУН (Відень, 1929)](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/babiy03.jpg?resize=696%2C479&ssl=1)
Зрештою, коли стала очевидною поразка українських національно-визвольних змагань і український рух іде в підпілля, Олесь Бабій також опиняється в цьому середовищі. У січні-лютому 1929р. він взяв участь в установчих зборах І-го Конгресу українських націоналістів, очолив культурно-освітню комісію і виголосив промову «Література і мистецтво». У листопаді 1931р. його арештували, на початку вересня 1932р. суд виніс вирок: 4 роки ув’язнення, які він відсидів в Дрогобицькій тюрмі.
Перебуваючи під слідством він пише «Марш націоналістів», який був надрукований в журналі «Розбудова нації» за січень-лютий 1932р. з таким повідомленням: «Із надісланих проектів тексту гімну ОУН прийнято проект, поданий одним з наших найвизначніших поетів, що запроторений у ворожу тюрму».
Після виходу з тюрми працює шкільним інспектором на Підляшші та вчителем гімназії в Холмі, потім в редакції газети. У 1944 р. він переходить на Захід і опиняється в Німеччині в таборах для переміщених осіб в Карльсфельді та Мюнхені, де він прожив 4 роки. Звідти переїхав у США. У Чикаго він влаштовується в редакцію українського часопису при місцевому університеті та продовжує свою поетичну діяльність. Зазвичай пише про Україну.
![Могила Олеся Бабія на цвинтарі в Чикаго.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/babiy02.jpg?resize=696%2C928&ssl=1)
Після того як поет емігрував в 1944р. в рідному селі Середнє його вважали загиблим. Так вважала і радянська влада, тому репресії в 50-ті роки не торкнулись його родини. Тільки в 1968р. в Середнє з Чикаго прийшов лист, в якому Бабій повідомив, що живий здоровий і перебуває в еміграції. Надалі свій зв’язок з рідними він вів за допомогою переписки зі своєю племінницею Овчар Оленою. Проте листи були дуже короткі, він дуже мало розповідав про себе, в основному розпитував. 12 січня 1975р. він надіслав вітального листа з нагоди свят в якому написав про те, що він уже на пенсії, живе сам, здоров’я погіршується, а також про свою мрію: «Не знаю на як довго життя мені хватить, але чую, що моя мрія не здійсниться — відвідати свій Рідний Край — Україну…» А в червні того ж року до племінниці Олеся Бабія в його рідне село Середнє прийшла звістка з Чикаго від В. Зарицького. В якій повідомлялося, що 2 березня 1975р. помер ваш стрийко Олесь Бабій. Останніми його словами були : «Прощай Україна і моя Родина».
Поховали його на греко-католицькому цвинтарі в місті Чикаго, а до гробу на труну поклали грудку землі з рідного села поета.
14 березня 1997 р. в с. Середнє на стіні школи була відкрита меморіальна дошка на честь 100-річчя з дня народження поета.
Уперше новий Марш української армії було представлено 13 березня 2017 року в Києво-Могилянські Академії, напередодні Дня українського добровольця. Слова Маршу – це видозмінений текст Гімну українських націоналістів (Зродились ми великої години…) Олеся Бабія і Омеляна Нижанківського.
![Художній конверт Козацької Пошти, присвячений Олесю Бабію. 2020 р.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/babiy04.jpg?resize=696%2C494&ssl=1)
24 серпня 2018 року адаптований до сучасних українських умов варіант пісні став маршем українського війська на параді до дня Незалежності України. Також тут вперше було офіційно використано вітання «Слава Україні!» — «Героям Слава!»
Могилу Олеся Бабія знайшли та вперше опублікували її фото члени Військово-історичного клубу “Сотня Сіроманці”.
2020 року, натхненна цією публікацією Козацька Пошта (Андрій Пилюх) виготовила спеціальний художній конверт, присвячений Олесю Бабію. На звороті – скорочений текст, який ви щойно прочитали.
Ігор КОВАЛЬЧУК