Зникаючі сліди історії, або Площа Ринок в унікальних світлинах

0
1136
Площа Ринок (1906р) (джерело фото Polona.pl)
Площа Ринок (1906р)

Завтра, 20 травня 2019 року,  о 16 год. у Львівському історичному музеї (пл.Ринок, 6) відбудеться відкриття виставки “Площа Ринок: зникаючі сліди історії”.

Ринок — серце Львова. Головна площа Міста — це модель співіснування людей різних національностей, віросповідань, традицій у єдиному просторі. Історія Ринку — без перебільшення це історія Львова, адже найвизначніші події відбувались саме тут. Шкода, що сьогодні кам’яниці, створені відомими зодчими та включені у 1998 році до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, стали лише гарним фасадом для закладів харчування, і власне з ними асоціюються у пересічного львів’янина і туриста.

"Площа Ринок: зникаючі сліди історії"
“Площа Ринок: зникаючі сліди історії”

Мета виставки — показати відвідувачу як змінювалась Площа впродовж століть, розповісти про видатних мешканців кам’яниць (серед яких були й монархи), розкрити діяльність інституцій, які розташовувались у ринкових будинках, де немало було й українських.

Експозиція виставки розмістилась у трьох залах (пл.Ринок,6; ІІІ поверх).
У першій залі представлено матеріали, що розкривають основні етапи побудови львівської ратуші та важливі події, що відбувались на площі Ринок впродовж ХІV —ХХ століть.

К.Ауер. Львівська ратуша, 1846-1847 рр.
К.Ауер. Львівська ратуша, 1846-1847 рр.

У другій залі репрезентовано історію кам’яниць, в яких розміщувались Історичний музей міста Львова та Національний музей імені короля Яна ІІІ, правонаступником яких став Львівський історичний музей.

У третій залі розкрито історію п’ятнадцяти найбільш знакових будівель, серед яких: резиденція архієпископів, палац князів Любомирських (він же будинок «Просвіти»), кам’яниці Бернатовичів, Коритовичів, Бачевських, Ціпперів тощо…

Будівля на площі Ринок №10 – давній палац Любомирських. Тут розташувалися українські товариства та установи: «Боян», «Просвіта», «Руська Бесіда», «Клуб русинок»
Будівля на площі Ринок №10 – давній палац Любомирських. Тут розташувалися українські товариства та установи: «Боян», «Просвіта», «Руська Бесіда», «Клуб русинок»

На виставці представлено понад 300 пам’яток із 17 фондових груп музею. Серед них чимало раритетів з музейного зібрання: листи, написані власноруч та скріплені особистими підписами батьків Яна ІІІ Собеського — Якуба та Теофілії; королів Речі Посполитої Михайла Корибута Вишневецького та Яна ІІІ Собеського, польського військового діяча та маршала Франції Юзефа Понятовського, рукопис манускрипту львівського історика Дениса Зубрицького про облогу Львова у 1655 році, монети (орти та шостаки), карбовані у Львові 1656 — 1660 роках, скринька ХVІІ ст., знайдена під час археологічних досліджень на пл.Ринок, 25, різьблена дерев’яна балка 1669 р., з будинку на пл.Ринок, 24 та ін.

Світлини, представлені на виставці, виконані у більшому форматі з оригіналів, що зберігаються у Львівському історичному музеї.

Будинок Собецького на Площі Ринок. Львів. Автор Станіслав Тондос.
Будинок Собецького на Площі Ринок. Львів. Автор Станіслав Тондос.

Супровідні тексти подані українською та англійською мовами, що дасть можливість ширшій аудиторії познайомитись з історією головної площі Львова.
При створенні виставки автори використовували праці відомих дослідників історії Львова: Олександра Чоловського, Луції Харевич, Фрацішка Яворського, Івана Крип’якевича, Володимира Вуйцика, Бориса Мельника, Ігоря Мельника, Ореста Зайця, Івана Паславського, Ірини Котлобулатової, а також наукові доробки співробітників Львівського історичного музею: Алли Крутоус, Тетяни Петрів, Ольги Перелигіної.

Площа Ринок, початок ХХ ст. Джерело: https://www.facebook.com/lvivretro/photos/a
Площа Ринок, початок ХХ ст. Автор ідеї: Ірина Полянська

Автори концепції і куратори виставки: Ірина Полянська та Світлана Олексенко.
Адаптація текстів з історичних видань: Ірина Полянська
Редагування текстів: Олена Роман, Андрій Музика, Тетяна Петрів
Переклад англійською мовою: Андрій Познахівський
Художнє вирішення: Світлана Олексенко, Юрій Рябий
Комп’ютерний дизайн: Ольга Аржанова, Христина Маліновська

Напишіть відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.