Читати та переказувати Історію Львова, як і будь-якого іншого міста, неможливо без згадок про конкретних діячів, що своїми діями визначали хід подій, а часто і долі інших людей. Зазвичай такі особи приїжджають до міста і роблять тут кар’єру, ім’я та здобувають славу. Однак, найбільш шанованими є ті, що в певній місцевості народилися і її прославили чи збагатили. Годзімір Малаховський – корінний львів’янин. Він дуже цікава і не менш важлива фігура в історії Львова.
Дорівнятися до важливості Малаховського можуть хіба незнання в сучасному суспільстві та байдужість до цієї особи. Чому так? Малаховський належить до категорії діячів, про яких у нас не заведено говорити. Цим ставленням можна здивувати жителів західних країн, де локальні менеджери часто користуються більшою популярністю та увагою суспільства, ніж загальнодержавні.
Розвиток та інвестиції
Годзімір Малаховський народився у Львові, тут виріс і здобув освіту. Вперше, по-дорослому і серйозно, він зіткнувся з проблемами міста і потребою та можливістю їх вирішувати у 1892 році, коли став міським депутатом. У міській раді Малаховський займався юридичними та організаційними питаннями, фінансами. Не менш важливим є і те, що він працював над оновленням статуту Міської ради. Пізніше став першим президентом Львова (1896 – 1905) після нововведень. Серйозним екзаменом для нього стала Крайова виставка 1894 року, де Малаховський був співорганізатором. Цю роботу він виконав успішно. Відтак у 1896 році став депутатом Галицького Сейму, де входив до бюджетної та залізничної комісій, відстоював інтереси вчителів. Тоді ж став і президентом Львова.
Впродовж десяти років Малаховський очолював місто. Цей період був досить інтенсивним і насиченим, якщо говорити про модернізацію життя у багатьох сферах. До успіхів і досягнень Малаховського можна зарахувати прокладення водопроводів і будівництво каналізаційної системи. Чималу позику для перетворення міста на сучасний і комфортний населений пункт брали ще за його попередника, президента Львова Едварда Мохнацького. Малаховський продовжив рух цим шляхом і розвинув наявні успіхи. Залучивши нові інвестиції, команда Малаховського займалась розширенням водопровідної мережі. Отож, у 1901 році ввели в дію 30-кілометровий водопровід “Воля Добростанська – Львів”. Таким чином, опираючись на розрахунки професорів Львівської політехніки, Львів отримав воду з басейну ріки Верещиця. У тому ж році було завершено перекриття Полтви та регуляцію міської каналізації у центральній частині Львова. Ці роботи відбувалися в декілька етапів, а розпочалися ще наприкінці 1870-х років.
Хай буде світло!
ХІХ століття було певним зламом в історії людства. Між іншим, саме тоді зародилися й набули поширення явища, без яких неможливо уявити життя сьогодні. Зокрема, це газ та електрика. У Львові в тім числі. Газовня була у Львові ще з середини століття. У 1898 році вона перейшла у власність міста, тоді ж її було модернізовано і збільшено обсяги отримуваного газу. Водночас збільшили і кількість вуличних газових ліхтарів, а тому покращилась і освітленість львівських вулиць.
Ще один важливий напрямок роботи Малаховського і його команди – це електрифікація міста. На межі століть, а особливо на початку ХХ століття, активно входило у вжиток електричне освітлення. У 1894 році у Львові збудували першу електростанцію, а в 1908 році, за каденції Малаховського, завершили будову нової електростанції змінного струму на Персенківці. Автором проекту цієї будівлі був Адольф Піллер, а будівельними роботами керували Альфред і Казімєж Каменобродські. Нова міська електростанція була важливим кроком для освітлення міста та розширення мережі електротранспорту. Також тепер можна було братися і за повноцінну електрифікацію приватних помешкань.
На сам кінець, команда Годзіміра Малаховського почала досить активно говорити про потребу розширення Львова. Очевидно, за рахунок приєднання до міста довколишніх населених пунктів. Це питання є актуальнним досі, але чи не вперше його озвучували саме тоді.
Арена руху між Сходом і Заходом
У Годзіміра Малаховського була загальна ціль, якій підпорядковувалися усі його наступні дії: перетворити Львів на велике і сучасне європейське місто. Можна констатувати, що цей задум йому вдався. За час перебування Малаховського на посаді президента Львова, місто переживало значну розбудову, перебудову і модернізацію. Ці зміни бачили й відчували місцеві мешканці, але також їх помічали і у Відні, столиці імперії. Державні чиновники імперії Габсбургів, які відвідували Львів, позитивно відгукувалися про наше місто. Зокрема, констатували, що “Львів швидкими кроками рухається вперед”, а також, що наступне покоління буде змушене “рахуватися зі Львовом як із ареною великого руху між Заходом і Сходом”.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Аркуша О. Годзімір Малаховський // Інтерактивний Львів [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://lia.lvivcenter.org/uk/persons/malachowski-godzimir/
- Гулюк Є. “Великий Львів” Годзіміра Малаховського // Lviv travel, 2022 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://lviv.travel/ua/news/hodzimir-malakhovskyi
- Гулюк Є. Знову зробити Львів великим – рецепти від Годзіміра Малаховського. Частина перша. Хто такий Годзімір Малаховський? // Фотографії старого Львова, 2022 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/znovu-zrobyty-lviv-velykym-retsepty-vid-hodzimira-malakhovskoho-chastyna-persha-khto-takyy-hodzimir-malakhovskyy/
- Львів, якого не повернеш. Як Полтва підземною стала // Фотографії старого Львова, 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/lviv-yakoho-ne-povernesh-yak-poltva-pidzemnoyu-stala/
- Назарук Т. Електрифікація Львова // Інтерактивний Львів [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://lia.lvivcenter.org/uk/themes/electrification/
