Багато хто з Вас бачив цю відому та красиву панораму міста Львова початку XVII ст., але Ви й гадки не мали, які ж будівлі автор зобразив на гравюрі і чи вони існують до цих пір. Не чіткі риси храмів, дивне розташування споруд та невідомі високі вежі – от що Ви побачите вперше, коли поглянете на цю панораму. Але придивившись детальніше Ви почнете впізнавати ці старенькі вулички, храми та кам’яниці, а наша стаття лише доможе Вам у цьому! Отож, зараз ви побачите панораму міста, де ми пронумерували будівлі, про які піде мова далі.
![Гравюра виконана Абрагамом Гоґенберґом (нід. Abraham Hogenberg) за малюнком панорами Львова кінця XVI – початку XVII ст. роботи Ауреліо Пассаротті, інженера - фортифікатора короля Cигізмунда III Вази (1587-1632). Зверху гравюри зображені (зліва — направо) герби Львова, Польщі, Руського воєводства та Герб Папи Сикста V. 1586 році папа Сикст V надав Львову право користуватися його гербом на рівні з міським символом. Зауважимо, що автор зобразив місто саме із західної сторони.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/10/lviv.jpg?resize=696%2C387)
Номери від 1 до 6 – це культові споруди міста (дзвіниці, храми та ратуша). Номери від 7 до 20 – оборонні споруди (вежі, барбакани та бастеї).
Центр міста
- Найвища та найбільш масивна будівля міста це власне Латинська катедра. На мою думку, автор зобразив її найбільшою по кількох причинах: 1) Адже вона насправді була однією із найбільших тодішніх споруд міста; 2) Щоб показати домінування католицизму (польського елемента) в місті.
![Латинська катедра у Львові](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/10/lviv2.jpg?resize=696%2C918)
- Вежа Корнякта (частина ансамблю Успенської церкви). Саме проживання у місті різних “національностей” (поляків, русинів-українців, вірмен та євреїв) й надавало такого надзвичайного шарму Львову.
![Вежа Корнякта у наші дні.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/02/korn8.gif?resize=696%2C768)
- Міська ратуша. Не дивуйтесь, що сучасна ратуша зовсім не подібна на ту, яку зобразили на малюнку. Річ у тім, що за всю історію Львова міську ратушу аж чотири рази перебудовували !!!
![Ратуша перед 1826 роком. Малюнок Єжи Глоговського](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/07/Ratusha-pered-1826-rokom.-Malyunok-YEzhi-Glogovskogo.jpg?resize=696%2C579)
Ця ратуша існувала з другої половини XVII ст. до 1826 р. Вона була наступницею тої ратуші, яка зображена на панорамі Гогенберга. Власне, сучасну ратушу збудували в 1835 р., яка в частково зміненому вигляді дійшла до сьогодення.
- Домініканський костел (Храм Божого тіла). Річ у тім, що на панорамі Ви бачите, не сучасний костел, а його “готичного попередника”, якого розібрали у середині XVIII ст., і на місці якого збудували вже сучасний костел.
![Домініканський собор у Львові](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/01/dominik2.jpg?resize=696%2C460)
- Костел Святого Хреста і монастир францисканців. Це втрачений храм, який розташовувався на місці сучасного будинку No15 на вул. Театральній. Храм був збудований в готичному стилі у XIV–XV ст. Остаточно костел був пошкоджений та розібраний під час обстрілу міста в часи революційних подій у Львові (Весни народів 1848 р.).
![Костел Святого Хреста на передньому плані, за ним готичний Домініканський костел (обидва не збережені).](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/10/lviv3.jpg?resize=696%2C1025)
- Дзвіниця Вірменського собору (збудована в 1571 р.) Вежа-дзвіниця є складовою частиною ансамблю Вірменського собору. З півночі прибудовується до колишнього палацу вірменських архієпископів. Має стильові ознаки ренесансу та бароко.
![Дзвіниця Вірменської церкви](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/08/14-3.jpg?resize=696%2C928)
Основні дати будівництва – 1571 р. (арх. Петро Красовський); 1778 (перебудова); початок ХІХ ст. (викінчення верхньої частини). Прохід під вежею сполучений з т. зв. “вірменським подвір’ям”, що перетинає квартал і має вихід на вул. Лесі Українки.
Оборонні споруди (вежі, барбакани та бастеї)
На гравюрі бачимо панораму міста в мурах і неукріплені передміські території. Самі захисні споруди були частково застарілими (адже їх будували ще в першій половині XV ст.), але загалом, свою функцію вони виконували добре.
![План львівських фортифікацій за версією Януша Вітвіцького, накладений на мережу вулиць Середмістя 1930-х років.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/10/lviv3-1.jpg?resize=696%2C571)
Для кращого розуміння розташування всіх міських веж подаємо план львівських фортифікацій за версією Януша Вітвіцького, накладений на мережу вулиць Середмістя 1930-х рр. (взято з книги – Мельник І. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам’яниці / Ігор Мельник. — Львів, 2011. — С. 30.).
На панорамі Гогенберга ці вежі зображені наступним чином:
- Вежа Ткачів, вежа Мечників, вежа Бляхарів (там видно три вежі одна біля одної).
- Краківська брама з вежею Кушнірів. Логічно, що через цю браму купці їхали зі Львова до Кракова, що й дало назву брамі та передмістю Львова – Краківському.
![Зовнішня частина Краківської брами. Автор Качор І. В.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/10/lviv4.jpg?resize=696%2C513)
- Комплекс Низького Замку з наріжною вежею
10, 11, 12 – Бастея Краківська, бастея Гродська, бастея Гетьманська. Це третя лінія оборони Львова, яка була сформована від початку XVI ст. до кінця XVII ст. на основі більш раннього міського валу і рову.
![Бастея Низького замку](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/10/lviv5.jpg?resize=696%2C698)
13-18 – Вежі: Пекарів, вежа Крамарів, вежа – на місці якої пізніше було обладнано Єзуїтську (Стару) Хвіртку, вежа Ковалів і Слюсарів, вежа Різників, вежа Бондарів.
![Вежа крамарів (бутафорія)](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/10/lviv6.jpg?resize=696%2C463)
19 і 20 – Барбакан Галицької брами та вежа при барбакані. В княжі часи з цієї брами виходив важливий торговий шлях до Галича. Шлях занепав уже в XIV ст, але передмістя Львова й надалі носило назву – Галицьке.
![Оборонні лінії східного прясла фортифікацій Львова до спорудження кляштору бернардинців. Ззаду видніються бастеї Низького муру, спереду барбакан Галицької брами, бастеї Струмилова, Королівська і ескарп зовнішнього рову. Автор Качор І. В.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/10/lviv7.jpg?resize=696%2C442)
Львів і справді був перлиною та “східними воротами Польщі”, де переплелись східні та західні культурні традиції. Одне із найгарніших та найбільших міст Речі Посполитої (20-25 тисяч населення), вже тоді дивувало мандрівників, як Мартина Груневерга, який писав про Львів, як про “Альтану посеред раю”, дивуючись міським садам, архітектурі та великій кількості товарів на міських прилавках. Цікавим є те, що сам мандрівник прибув із Ґданська – міста, яке було більшим за Львів у два рази! Львів неповторний та незмінний! Львів, яким на переломі XVI—XVII ст. так захоплювався Мартин Груневерг, до цих пір зачаровує нас!
Дмитро ДИМИДЮК