«Все вперед! Всі враз!», або поїздка Івана Боберського та Степана Гайдучка до Стрия у травні 1911 року

972
Галицькі соколи перед виїздом до Праги на VІ Всесокільський злет. Зліва направо – у 1-му вікні вагона: Т. Гвоздецький, Юрій Боднар; 2-му вікні: Франтішек Коргонь, Йосиф Доманик; 3-му вікні: Степан Гайдучок; 4-му вікні: Олександр Гошовський. На пероні зліва направо – 2-й: Степан Гасюк, 4-й: Іван Боберський, 5-й: Гузар, 6-й: Федусевич. Львів, головний залізничний вокзал, червень 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Галицькі соколи перед виїздом до Праги на VІ Всесокільський злет. Зліва направо – у 1-му вікні вагона: Т. Гвоздецький, Юрій Боднар; 2-му вікні: Франтішек Коргонь, Йосиф Доманик; 3-му вікні: Степан Гайдучок; 4-му вікні: Олександр Гошовський. На пероні зліва направо – 2-й: Степан Гасюк, 4-й: Іван Боберський, 5-й: Гузар, 6-й: Федусевич. Львів, головний залізничний вокзал, червень 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Іван Боберський як діяльний член організації «Сокіл-Батько» у Львові, а з 1908 р. – її голова, приділяв значну увагу розвитку сокільського руху у Стрию та на Стрийщині.

Відомо, що товариство «Сокіл» у Стрию засновано 5 січня 1906 р. Дуже швидко воно стало одним із найпотужніших сокільських осередків у Галичині. У 1908 р. стрийське руханкове товариство «Сокіл» налічувало 123 члени (з них 37 жінок). До керівництва організації входили: голова Я. Кисілевський, справник А. Яцкевич, начальник Іван Мусикевич. Стрийські соколи винаймали приміщення у «Народному домі», де 5 відділів вправляли руханку 3 години тижнево. Упродовж 1908 р. вони провели 1 руханковий виступ, 5 аматорських вистав, 2 вечори з танцями. Станом на червень 1913 р. стрийське руханкове товариство «Сокіл» налічувало 205 членів, у тому числі 20 жінок. Ним керували: голова Мануїл Павлюк, начальник Іван Мусикевич. Товариство мало 8500 корон, 85 сокільських одностроїв, прапор, дуту оркестру з 38 інструментів, 12 смичкових інструментів.

Українська сокільська поштівка «Учасники попису «Сокола» в Стрию, в дни 18.ІІІ.1906. Накладом «Сокола» в Стрию». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Українська сокільська поштівка «Учасники попису «Сокола» в Стрию, в дни 18.ІІІ.1906. Накладом «Сокола» в Стрию». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Іван Боберський неодноразово бував у Стрию, спілкувався як голова товариства «Сокіл-Батько» зі стрийськими очільниками організації, проводив наради, виступав із різними доповідями на урочистостях, пожежних і руханкових курсах тощо.

Українські соколи на VІ Всесокільському злеті у Празі. Зліва направо – 1-й ряд: Михайло Волошин – другий містоголова (заступник) “Сокола-Батька”, Франтішек Коргонь – член “Сокола-Батька”, Антін Гарасимів – голова “Сокола” у Стрию, Микола Міхновський – громадський діяч, адвокат з Харкова, Н, Гриць Мазуркевич з Києва, Льонгин Цегельський – перший містоголова “Сокола-Батька”; 2-й ряд: Софрон Ференцевич, Н, Іван Панич, Богдан Гарасимів – член “Сокола” у Стрию, Теофіл Остапюк – член “Сокола” з Тернополя, Осип Доманик, Любомир Огоновський, Володимир Гузар – хорунжий, Мирон Федусевич – хорунжий, Микола Кривецький – хорунжий, Юрій Боднар із села Свистільники (тепер село Світанок Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл.), Петро Пньовський, Олекса Павлюк, Т. Гвоздецький, Н, Н, Н, Степан Гайдучок, Омелян Гузар, Микола Буфан, Н, Іван Боберський – голова “Сокола-Батька”. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Українські соколи на VІ Всесокільському злеті у Празі. Зліва направо – 1-й ряд: Михайло Волошин – другий містоголова (заступник) “Сокола-Батька”, Франтішек Коргонь – член “Сокола-Батька”, Антін Гарасимів – голова “Сокола” у Стрию, Микола Міхновський – громадський діяч, адвокат з Харкова, Н, Гриць Мазуркевич з Києва, Льонгин Цегельський – перший містоголова “Сокола-Батька”; 2-й ряд: Софрон Ференцевич, Н, Іван Панич, Богдан Гарасимів – член “Сокола” у Стрию, Теофіл Остапюк – член “Сокола” з Тернополя, Осип Доманик, Любомир Огоновський, Володимир Гузар – хорунжий, Мирон Федусевич – хорунжий, Микола Кривецький – хорунжий, Юрій Боднар із села Свистільники (тепер село Світанок Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл.), Петро Пньовський, Олекса Павлюк, Т. Гвоздецький, Н, Н, Н, Степан Гайдучок, Омелян Гузар, Микола Буфан, Н, Іван Боберський – голова “Сокола-Батька”. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

У Центральному державному історичному архіві України у Львові зберігся звіт Івана Боберського та Степана Гайдучка з поїздки до Стрия, датований 14 травня 1911 р. Поїздка і підготовка цього документу була зумовлена інспектуванням готовності сокільських осередків Галичини до проведення І Краєвого здвигу (відбувся 9–10 вересня 1911 р.). Завдяки Іванові Боберському та Степанові Гайдучку маємо унікальний документ, який дає уяву про розвиток сокільського руху на Стрийщині, імена та прізвища активістів, стан руханкової справи на селі тощо. Публікую із збереженням мови та правопису оригіналу.

Стрий, поштівка 1901 року
Стрий, поштівка 1901 року

Документ
Звіт з поїздки до Стрия

14.V.1911.
їздили д[ру]г [Степан] Гайдучок і д[ру]г [Іван] Боберський

Явилися відпоручники:
Голобутів: Іван Корман, Мих[айло] Зварич.
Олексичі: Іван Федорів, Павло Турчин, Никола Федорів, Стефан Лесїв.
Тейсарів: Мих[айло] Буцян, Никола Старак, Олекса Сьомак, Никола Ничай.
Лукавиця: Василь Ріщак, Іван Луцик, Гриць Подільник, Гаврило Базїв.
Кавчий Кут: Василь Стеблїй, Петро Берник, Мих[айло] Юнка, Стефан Дикий.
Завадів: Ілько Яциків, Юрко Корінець.
Татарско: Василь Климишин, Стефан Гнатів, Михайло Бабій.
Верчани: Нагорняк Волод[имир].
Комарів: Стеф[ан] Хомин, Дмитро Пристаюк, Петро Пилипів.
Стриганцї: Михайло Федорів, Никола Курилий, Федь Ониськів.
Вівня: Никола Карман, Ілько Жетька, Іван Козар, Сень Балицкий, Микола Дмитрів.
Синевідсько нижне: Іван Попик, Микола Ключин, Грицько Ценько, Дмитро Бобанич, Андрусь Попик.
Дулїби: один.
Грабовець: Михайло Осташ.
Жидачів: [Йосиф] Снїгура, Дубик Іван, Гиваль Андрій, Тимофтевич Йосиф
Ходовичі: Панько Щурко.
Нежухів: Петро Копюк, Михайло Турчин, Микола Гаврилечко, Никола Клапатий.
Стинава нижна: Гнатишин, М. Левицький.
Дашава: Гринь Багрій, Тимцюрак.
Стрілків: Гринь Романчук, Василь Бас, Карпич Василь.
Добрівляни: Іван Крисько, Микола Коропуна, Гриць Янковський.
Добряни: Мазяк Стефан, Федь Василїв, Василь Дуб, Іван Солонинка.
Братківці: Михайло Ткач, Луць Петришак, Стефан Притула, Василь Мачур.
Семигинів: Йосиф Какусь, Йосиф Стрик, Василь Возьний, Михайло Левкович.
Болехів: один.
Угерсько: Никола Михалевич, Іван Пилипів, Курило Михайло.
Жулин: Стефан Коханик.

Явили ся проте відпоручники з 27 місцевин о годинї 10 ½ рано в сали Н[ародного] Дому. Друг [Іван] Боберський пояснив усїм в 1 годинній промові що треба робити до здвигу. Відтак відспівано піснї до вправ.

Стрий, поштівка 1904 року
Стрий, поштівка 1904 року

О годинї 2 ¾ почалася низка вправ у Вільшинї і тревала до 6 ½. Спочатку стануло до вправ 81 при кінци остало 25 з пять місцевин. Перероблено всї пять вправ із піснями відтак народні вправи скок вздовж і в гору мет рат[ищем] і кулею, круту линву і перетяжну. Опісля наступили забави як іманка (мяча) льотерия, третяк.

Стрий. Лани. Церква. Поштівка 1906 року
Стрий. Лани. Церква. Поштівка 1906 року

Бігавих гор не можна було взяти, бо селяни були помучені. Також не стало часу на вправи хоруговцями і вправи мійських руховиків.

16/V.1911.
/Степан Гайдучок/

ЦДІА України у Львові. – Ф. 312. – Оп. 1. – Спр. 29. – Арк. 8–8 зв.
Оригінал. Рукопис.

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  2. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  3. Сова А. Іван Боберський і Стрийщина: з історії українського сокільського руху // Стрийщина: історія і сучасність. Матеріали науково-краєзнавчої конференції. – Стрий; Дрогобич: Посвіт, 2018. – Вип. 4. – С. 173–191.
  4. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.
  5. Сова А. Прапор товариства «Сокіл-Батько» – символ соборності України. URL: https://photo-lviv.in.ua/prapor-tovarystva-sokil-batko-symvol-sobornosti-ukrainy/ (дата звернення: 16.07.2020).
  6. Яцечко-Блаженко Т. Стрий на 10 розкішних старих поштівках // https://photo-lviv.in.ua/stryj-na-10-rozkishnyh-staryh-poshtivkah/ (дата звернення: 17.10.2017).

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.