«Впав батько з гори – чорт його бери». Колоритні волинські фольклорні вирази

250
«Впав батько з гори – чорт його бери». Колоритні волинські фольклорні вирази
«Впав батько з гори – чорт його бери». Колоритні волинські фольклорні вирази

Тема взаємин батьків та дітей, а точніше непорозумінь між ними, не нова, проте завжди актуальна. Якщо зараз від конфліктів між різними поколіннями  рятує оренда житла, то в минулому справа була складнішою, адже старше покоління було залежним від молодшого і навпаки. Як свідчить «Сповідна книга сіл Брани та Ржищів 1834 року», в одній хаті могло мешкати навіть 13 осіб різного віку (сім’ї часто були багатодітними), тому уникнути непорозумінь було складно.

У селі Борисковичі досі побутує фольклорний вираз, що виник на початку ХХ ст. та яскраво ілюструє проблему нерозуміння старшим поколінням покоління молодшого: «Всі ангéли і пастéри, вразумíть моїх дітúй!». Цікаво, що авторство цього виразу відоме, його часто повторював житель села Борисковичі, ім’я якого з етичних міркувань не вказуємо. Вираз став загальновідомим і пережив автора, проіснувавши в селі Борисковичі понад сто років.

Надзвичайно цікавий, на нашу думку, іронічний вираз про неналежне пошанування батьків дітьми: «Впав батько з гори – чорт його бери, кобила здохла – хай з Богом спочиває». Подібна семантика властива для фольклорного виразу «Робити з тата варіяˊта», який вживався також у значенні ‘намагатися когось обдурити’.

Вираз «Хто як хоче, той так по свої мамі плаче» був уживаним у випадках, коли існували різні погляди на одну проблему, а також вказував на недостатньо шанобливе ставлення до пам’яті про батьків. Опорна лексема мама засвідчена і в виразі: «Хіба мама винувата, шо дитина дурнувата».

Важливе значення, на думку давніх волинян, відігравало те, як виховували дитину змалку, про що свідчать вирази: «Чого Іванко не навчився, того Іван не буде знати», «Вчи, як впоперек ліжка лежить». Водночас волинські фольклорні вирази засвідчують розуміння, що спадковість відіграє чи не вирішальну роль у становленні характеру дитини, її поведінці: «Яблуко від яблуні недалеко падає», «Терняк сливки не вроде». Дещо пізніший за часом виникнення, проте не менш цікавий вираз «Гени пальцем не зітреш» («Гени пальцем не роздавиш»).

Дуже давнім, очевидно, був іронічний фольклорний вираз: «На діти – пердíти, себé тре глядіти», що вживався стосовно людей, байдужих до своїх дітей. Про давність виразу свідчить те, що він записаний 2001 року від жительки села Борисковичі Павлік Ольги Прокопівни, 1909 року народження. Про те, що виховання та догляд за дитиною необтяжливі для жінки, свідчить вислів «Не тяжкі корові роги».

Про гармонійні стосунки у великій та згуртованій сім’ї свідчить вислів «Як стануть робити – душа радується, як сядуть їсти – серце болить».

Наведені фольклорні вирази записані в селі Борисковичі від багатьох респондентів, ці вирази досі відомі та вживані в селі Борисковичі Горохівського району Волинської області.

Зафіксовані в селі Борисковичі фольклорні вирази засвідчують говіркові особливості півдня Волинської області (не вроде, тре, пастери, дітий, гора, варіят), відображають специфіку взаємин між батьками та дітьми, акцентуючи увагу на проблемах належного виховання дітей батьками, шанобливого ставлення до батьків.

Лариса САДОВА

Джерело: Хроніки Любарта

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.