Прямо під Говерлою розташований німецький цвинтар часів першої світової війни. Недавно на Експлорер написав Eric Feinstein. Він займається дослідженнями загиблих у цій війні. Ерік попросив детальніше дослідити місце поховання. Бо хоч воно і знаходиться неподалік туристичного маршруту, але є ще мало вивченим. Що з цього вийшло читаємо нижче.
![Старий німецький цвинтар під Говерлою](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar01.jpg?resize=696%2C276&ssl=1)
![“Своїм вірним аж до смерті героям. ІІ батальйон 22 резервного пруського полку піхоти».](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar02.jpg?resize=696%2C928&ssl=1)
Хоча цвинтар і є відомим, але вся ця популярність чомусь закінчується художніми фотографіями надгробків. А як же прізвища загиблих, роки, обставини? Цю інформацію легко знайти не вдлося.
![Старий Німецький Цвинтар, 2009 рік. (с) Любомир Ремінецький](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar03.jpg?resize=696%2C470&ssl=1)
![Старий Німецький Цвинтар, 2009 рік. (с) Любомир Ремінецький](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar04.jpg?resize=696%2C1031&ssl=1)
То ж кілька годин в дорозі і я під Говерлою. Знайти місце неважко, воно позначене на карті і до нього веде маркована стежка. Йдемо зеленим маршрутом через Говерляну і на межі лісу звертаємо на жовтий до Великої Козмєски.
![З'їзд з траси на Заросляк. Говерла на фоні](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar05.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
![Заросляк. Людей відносно мало.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar06.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
![Нам зеленим маршрутом](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar07.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
![Люди вичовгали землю аж до коріння](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar08.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
![В гори потрібно ходити підготовленими!](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar09.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
![Йдеш як по людських кістках](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar10.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
![Нам праворуч, зеленим маршрутом](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar11.jpg?resize=696%2C928&ssl=1)
![Старий прикордонний стовпчик. Польська сторона](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar12.jpg?resize=696%2C928&ssl=1)
![Тут прямо!](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar13.jpg?resize=696%2C928&ssl=1)
![Є навіть чіткий вказівник. 15 хвилин і ми коло цвинтаря](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar14.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
![От і прийшли](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar15.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
Цвинтар цей знаходився глибоко в горах неподалік кордону тодішньої Польщі та Чехословаччини. 44 надгробки і великий красивий камінь по центру. Майже всі солдати загинули 30 серпня 1916 року. Німецьких солдатів було перепоховано в 1922 році, шість років після загибелі. Але головний камінь поставлено ще в 1917 року. І для його встановлення потрібно було цілу бригаду людей. Зате зроблено все добротно, простоїть ще зі сто років.
Нижче наводжу кілька світлин самого цвинтаря і надгробків. Кому цікаво по цьому лінку є фото всіх 44 надгробків.
![Номер 1 (Нумерація зліва направо, знизу вверх)](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar16.jpg?resize=696%2C928&ssl=1)
![Номер 13](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar17.jpg?resize=696%2C928&ssl=1)
![Номер 14](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar18.jpg?resize=696%2C928&ssl=1)
![Центральний камінь. Треба було кількох людей щоб таке спорудити](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar19.jpg?resize=696%2C928&ssl=1)
![Попри вік написи як свіжі](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar20.jpg?resize=696%2C928&ssl=1)
![Зворотній бік каменя](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar21.jpg?resize=696%2C928&ssl=1)
![1917 рік. Дуже дивно. Це єдина дата 1917 яка тут зустрічається.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar22.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
![Номер 20](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar23.jpg?resize=696%2C928&ssl=1)
![Номер 30](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar24.jpg?resize=696%2C928&ssl=1)
![Номер 44](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar25.jpg?resize=696%2C928&ssl=1)
![В 2010 році спорудили ці от хрести](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar26.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
![Три окремі поховання без надгробків Три окремі поховання без надгробків](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar27.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
Навколо цвинтаря видно шанці. Очевидно що тут проходила лінія оборони по хребту. В першу світову війну в Карпатах загинуло коло мільйона солдатів. Це в десятки разів більше ніж в АТО, в Афганістані і ще кількох сучасних війнах. Чому увіковічнили саме це поховання, а про решту забули? Що це були за битва, які її обставини?
![Старі шанці](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar28.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
Zommersteinhof провів ряд досліджень на цю тему. Дуже ймовірно що в трьох окремих могилах, де зараз поставили хрести, поховані вояки іудейського віросповідання.
![Цвинтар під Козьмеською, старе фото](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar29.jpg?resize=696%2C451&ssl=1)
![Той же надгробок. Сучасне фото](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar30.jpg?resize=696%2C928&ssl=1)
«Цвинтар займає поверхню 260 кв.м. Територія поділена на шість полів. В центрі розташовано великий камінь , на передній стороні якого викуто напис: «SEINEN BIS IN DEN TOD GETREUEN HELDEN DAS II BATAJLLON PREUSS. RES. JNF. REG 22”. У вільному перекладі текст звучить так: “Своїм вірним аж до смерті героям. ІІ батальйон 22 резервного пруського полку піхоти».
![З тильної сторони можна зауважити цікавий невеликий напис: дату «1917» і два прізвища: «untffz. Tropitz 6/22 Musk. Herringer 7/22». Можна припустити, що це дата створення цвинтаря і прізвища його творців.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar31.jpg?resize=696%2C928&ssl=1)
![Центральний камінь](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar32.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
![Тильна сторона каменя](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar33.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
Могили розташовані в регулярних рядах, в головах – похилені бетонні стели. На них викуто мальтійський хрест і добре чительні прізвища загиблих, їх службовий ранг і військову одиницю, а також дату смерті. Всього у 41 іменній і трьох спільних могилах поховано 60 жертв Першої світової війни. Всі вони загинули в трьох останніх днях серпня 1916 року, обороняючи виділений їм відрізок карпатського фронту від російської армії генерала Брусілова.
![Схема цвинтаря з Карпатського альманаху "Płaj" № 22](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar34.jpg?resize=696%2C916&ssl=1)
![Серед похованих можна помітити слов'янські прізвища: Martinek, Kosmitzki, Niedwiedziol, Schalek, Goletzko.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar35.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
![У 2010 році на гроші Фонду А. І. Лісіцина (за його ж словами фонд виділив 5 000 доларів) відбулись значні роботи по впорядкуванню некрополя.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar36.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
На трьох окремо розташованих могилах було встановлено хрести. Можливо, припускали, що це могили російських солдат. Однак це малоймовірно. По-перше, росіян – як вояків атакуючої сторони – повинно було загинути набагато більше, ніж австро-угорців, по-друге, на інших цвинтарях можна побачити, що російських солдат ховали разом з солдатами австро-угорської армії (як приклад, цвинтар на Торунському перевалі або в Глинсько Жовківського району).
Існує припущення, що в цих трьох могилах поховані солдати іудейського віросповідання. При організації воєнних цвинтарів дотримувались “принципу непоховання” солдатів-іудеїв разом солдатами-християнами. Тому католиків, православних і протестантів ховали на одному цвинтарі, то для іудеїв завжди створювались окремі поля, при цьому з повною повагою для їх жертовності.
![Ймовірні могили іудеїв](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar37.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
![Навколо цвинтаря знаходяться багато речей тої епохи](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar38.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
![Після закінчення робіт цвинтар було освячено. Службу провели архієпископ Львівський і Галицький (УПЦ МП) Августин і декан Римсько-Католицької церкви отець Казимир Галімурка. На церемонії освячення А. Лісіцин поклав до могил вінок від генконсульства Росії у Львові..»](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/tsvyntar39.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
Цей цвинтар є хорошим прикладом як потрібно поводитися з полеглими в боях. На жаль далеко не всі подібні поховання в такому ж доглянутому стані. А деякі взагалі ще навіть не знайдені. Якщо у Вас є інформація про такі місця – пишіть будь ласка нам в коментарях. Виїдемо, дослідимо та опишемо.
Андрій РИШТУН і ZOMMERSTEINHOF
www.Explorer.Lviv.Ua
Автор запитує що це за битва. – Ці солдати, це очевидно жертви Брусилівського прориву, який відбувався в той час.
Хлопці загинули, захищаючи нас від російської зарази. Тоді вистояли, в другій війні не змогли…
Найстрашніше в цій статті – це інформація про те, що навіть туди на освячення пропхався русскій поп, а наших, греко-католицьких єрархів не було. Так, ніби ці хлопці не нас захищали від тої навали. Встид.