Львову знову пощастило. 14 листопада наше місто стало етапом у серії концертних виступів Хору хлопчиків та юнаків Мукачівської хорової школи, приурочених до 35-річчя навчального закладу. Сірий, безрадісний дощовий вечір цей концерт наповнив світлом, прекрасною музикою, радістю і гордістю за чудову молодь, за українську хорову справу. Ми вже скучили за їх виступами від листопада 2016 року, коли мали нагоду вітати у Львові з ювілеєм незмінного художнього керівника, диригента і директора школи Володимира Волонтира.
Програма цього вечора була дуже багата, цікава та різнопланова і щодо жанрів, і щодо виконавських складів. Її представляла слухацькій аудиторії ціла родина: окрім диригента – його дружина, хормейстер колективу і ведуча вечора Оксана Волонтир і їх донька, концертмейстер Христина Волонтир. Це були твори українських мистців – Артемія Веделя, Олександра Кошиця, зразки світової музики минулих епох – Йоганна Себастьяна Баха, Орландо Лассо, Шарля Гуно.
А поміж них було вкраплено «трофеї» з міжнародних конкурсів і фестивалів: фрагменти Літургії Джузеппе Зеліолі в супроводі храмового органу, яка поповнила репертуар хору після 12 Європейського молодіжного хорового фестивалю у Лекко (Італія 2016 р.), композицію «Аmerica» з мюзиклу Леонарда Бернстайна «West side story», частину фіналу 2 дії опери «Аїда» Дж. Верді, які вихованці хорової школи маленького Мукачевого виконували спільно з іспанським оркестром «La Linea» в липні цього року на 29 міжнародному музичному молодіжному фестивалі «Eurochestries» у Франції (Charente-Maritime). Звичайно ж, зі сцени також звучали обробки стрілецьких, українських народних (в тому числі лемківських і закарпатських) народних пісень О. Кошиця, М. Гайворонського і самого В. Волонтира. І традиційною родзинкою були численні оригінальні композиції керівника колективу, за якими одразу ж після концерту вишикувалась черга бажаючих їх виконувати.
Хор виступав повним, дитячим, юнацьким складом, з ансамблями солістів і в просторовому двохорному розташуванні, співав a cappella, супроводі фортепіано і органу… І якось забувалося, що перед цією потужною програмою була тяжка дорога, концерти в столиці у Національній академії мистецтв України і Патріаршому соборі Воскресіння Христового, запис програми в Національному теле-радіо проекті «Я – Віртуоз» у Великій концертній студії українського радіо…
Перед нами були світлі обличчя, променисті дитячі і юнацькі очі. Було розуміння спільної справи і відповідальності за результат, були гідність, довір’я, розуміння і повна самовіддача. А ми милувались, насолоджувалися і пишалися цими юними, але вже такими багатими на мистецтво музикантами, з хору, зі школи, яка вже подарувала Україні багатьох достойних митців. І неодмінно подарує ще, адже тут сповідують переконання, висловлені будителем національного духу Олександром Духновичем: «Люби свій нарід не тому, що він славний, а тому, що він твій».