У Львові пройшов фестиваль оперного мистецтва імені Соломії Крушельницької

1145
Вигляд на Львівський оперний театр, 2015 рік, автор Володимир Прокопів.
Вигляд на Львівський оперний театр, 2015 рік, автор Володимир Прокопів.

13-18 листопада 2018 року у Львівській Національній Опері пройшов XVII Міжнародний фестиваль оперного мистецтва імені Соломії Крушельницької. Львівський національний академічний театр опери і балету, у 2000 році вписав у свою назву  зоряне ім’я української оперної співачки – Соломії Крушельницької.

За життя Соломію Крушельницьку (23 вересня 1872, с. Білявинці, нині Бучацький район Тернопільської області, Україна – 16 листопада 1952, м. Львів). визнали найвидатнішою співачкою світу. Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна» XX століття. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував співачці свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй». В сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

Соломія Крушельницька
Соломія Крушельницька

Гортаючи каталог фестивалю, вже з перших сторінок нас занурює у простір  мелодичного театру та його приму Соломію Крушельницьку  – заслужений працівник культури Надія Труш : «Вже при вході в фойє милуємося стрункою постаттю артистки, зображеної на портреті роботи народного художника України Любомира Медвідя. А зайшовши у дзеркальний зал, відразу вихоплюємо зором погруддя співачки, що його створив народний художник Ярослав Скакун. Її портрет у бронзі, теж встановлений стараннями нашого театру, є і за кордоном – у музеї театру «Ла Скала» (Мілан, Італія), що ознайомлює сучасників із українською оперною дівою, яка чарувала голосом усю Італію і, зокрема, цей знаменитий театр»[2, c. 6]

Урочисте відкриття відбулося 13 листопада о 17:00 у фойє театру. Учасники та відвідувачі фестивалю мали можливість поринути у живописний світ виставки «Opera Art» сценографів Євгена Лисика (1930-1991) та його учнів Тадея і Михайла Ринзаків. В експозиції були представлені макети («Медея» і «Коли цвіте папороть») та ескізи («Медея», «Лебедине озеро», «Аїда», Дон Жуан», «Мойсей») декорацій із постановок Львівської національної опери.

Фестиваль проходив в двох локаціях ­– Дзеркальна зала та глядацька зала. Серед учасників були країни Європи (Польша, Японія, Болгарія) та України (Львів, Київ, Одеса). Також в рамках цієї події проводилися дві лекції «Опера тут і зараз: тенденції розвитку жанру в Україні» і «Опера тут і зараз: режисер в опері», майстер-клас «Класика чи сучасність? Опера під різним кутом зору» та презентація книги «Оперний світ Соломії Крушельницької».

Сцена з опери "Мадам Баттерфляй" Джакомо Пуччіні
Сцена з опери “Мадам Баттерфляй” Джакомо Пуччіні

Ввечері відбулася відкриття фестивалю оперою «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні. Опера «Мадам Баттерфляй» – лірична драма, яка оповідає про кохання японської дівчини Чіо-Чіо-сан (виконувала лауреат міжнародних конкурсів Мельба Рамос ­– Відень, Австрія) до амеріканського офіцера Пінкертона (лауреат міжнародних конкурсів Михайло Малафій). Опера зачаровує зворушливим сюжетом, геніальною музикою Дж. Пуччіні. Постановники: диригент-постановник – народний артист України і народний артист Республіки Татарстан, режисер-постановник – Анатолій Лимарєв, художник – народний художник України Тадей Ринзак і художник костюмів – заслужений художник України Оксана Зінченко, хормейстер – лауреат міжнародного конкурсу Василь Коваль.

14 та 15 листопада відбулися о 15:00 у дзеркальній залі прем’єра містичної драми «Саломеа»  української поетеси Наталії Давидовської (1953-1995) і в два вечори Одеський національний академічний театр опери і балету показав оперу «Набукко» Джузеппе Верді.

Сцена з опери "Набукко" (Одеський національний академічний театр опери і балету)
Сцена з опери “Набукко” (Одеський національний академічний театр опери і балету)

Повернемось до прем’єри «Саломеа» у постановці заслуженого діяча мистецтв України Галини Воловецької. Галина Степанівна створила разом з творчим колективом, а саме художник – Ярослав Бринь і художник по костюмам – Оксана Зінченко, хореограф – заслужений артист України Сергій Наєнко, звукорежисер – Андрій Пришляк та концертмейстери – заслужена артиска України Наталія Пелех і Мар’яна Самотос цю виставу-оперу. Яка була присвячена примадонні львівського оперного театру Соломії Крушельницькій. У виставі-опері беруть участь: Соломія Крушельницька (постать) – Галина Риба, Соломія Крушельницька (голос) – лауреат міжнародних конкурсів Людмила Осташ та Час – Василь Когут. Як згадувала сама автор Наталя Давидовська: «Життя митця – то геніальний міф. А правда – потім правда у безсмерті». З висловом митця безумовно можна погодитися. І на мою думку, як я вважаю, що мистецтво живе по за часом у спогадах, у творчому доробку митців, у наших думках і серцях. Як приклад хочу навести вислів, який підтвердить мій аргумент: «Життя коротке, мистецтво вічне».

Соломія Крушельницька – Амелія в опері “Бал маскарад” Дж. Верді
Соломія Крушельницька – Амелія в опері “Бал маскарад” Дж. Верді

Окрім того в другий деньпоказу опери «Набукко» ввечері також о 15:00 у дзеркальній залі відбувся показ моноопер: «Відблиски втомленого поп-стару» чотири новели на вірші Карла Марія Кінскі (Юлія Гомельська, Україна), «Гомін води» на вірші Мацуо Басьо (Ріко Нарімото, Японія), «Морська примара» на вірші Генріха Гайна (Цвєта Дімітрова, Болгарія-Австрія), «Цим вечером Борис Годунов (Кармелла Ципколенко, Україна; лібретто Крістіне Торквіст, Австрія).

16 листопада Націоальний академічний театр опери та балету України (Київ) показав оперу «Дон Карлос» Джузеппе Верді. «Дон Карлос» – монументальна, складна і урочиста опера Верді. Власне їй надають перевагу більшість театрів, вважаючи, що вона ближча самому авторові.

Більшість дослідників сходяться на думці, що «Дон Карлос» – найграндіозніша робота композитора. В ній композитор поєднав усе – традиційні арії, дуети, ансамблі бельканто, а також прийоми Гранд Опера, де власне відбулася прем’єра в 1867 р. Ця опера насичена історичними образами, а музика яскрава і прекрасна.

17 листопада відбулася прем’єра «Служниця-пані» Джованні Баттіста Перголезі в дзеркальній залі. Це вже була друга прем’єра, яку підготувала режисер Галина Воловецька до фестивалю.

Соломія Крушельницька після концерту, 1910-і рр.
Соломія Крушельницька після концерту, 1910-і рр.

Багатію Уберто (Ігор Міхневич), подобається його служниця Серпіна (Наталія Курильців), але її нестерпна поведінка дратує. Уберто просить свого слугу Веспонте (Іван Борхес-Самко) знайти йому турботливу дружину. Розумниця Серпіна швидко реагує на ситуацію і вирішує будь-яким чином закохати в себе хазяїна. Вона вмовляє Веспоне зіграти роль її нареченого – сурового військового, що вимагає за Серпіну величезне придане та погрожує убити Уберто. Німий слуга чудово справляється з поставленим йому завданням. Хазяїн, збентежений тим, що нещасній дівчині дістанеться такий грубіян, а до того ж йому доведеться викласти за неї чимало грошей на придане. Уберто вирішує сам одружитися зі своєю служницею.

Ввечері до уваги глядачів була Вроцлавська опера «Краків’яни і Гуралі» Яна Стефані.

Дія відбувається під кінець 18 ст. в селі недалеко від Кракова. Двоє закоханих – Бася і Стах – мріють одружитися. Але їм намагається завадити Дорота, мачуха Басі. Вона створює на їхньому шляху будь-які перешкоди –починаючи від дрібненьких інтриг та завершенням великими пакостями. Однак їй не вдається досягти мети. І все закінчується повним щастям для закохоної пари.

В останній день фестивалю, 18 листопада о 15:00 у дзеркальній залі відбувся виступ національного ансамблю «Київська камерата». У програмі концерту були твори: «Opera rustica» (для сопрано, баритону і камерного оркестру) і «Гірська легенда» (для альта з оркестром) Євгена Станковича, колядки «Добрий вечір тобі» та «Спи, Ісусе» в обробці Золтана Алмаші, «Батярскі пісні» і «Ми є…» Юрія Шевченко (для скрипки та струнного оркестру).

Сцена з опери "Набукко" (Одеський національний академічний театр опери і балету)
Сцена з опери “Набукко” (Одеський національний академічний театр опери і балету)

Завершальними акордами XVII Міжнародного фестивалю оперного мистецтва імені Соломії Крушельницької стала «Опера Гала» за участі світових (Зоряна Кушплер мецо-сопрано, Австрія; Стефан-Маріан Поп тенор, Румунія-Італія; Тетяна Бусуйок мецо-сопрано, Молдова; Віталій Білий баритон, Україна-США) та українських (Сергій Магара – бас; Тетяна Оленич та Любов Качала – сопрано; Роман Трохимок – тенор; Орест Сидір – баритон) зірок оперної сцени.

Денис ГУГНИН

Список використаних джерел:

  1. Вікіпедія. Соломія Амвросівна Крушельницька. – https://uk.wikipedia.org/wiki/Крушельницька_Соломія_Амвросіївна
  2. Каталог ХVII Міжнародного фестивалю оперного мистецтва імені Соломії Крушельницької. – Львів, 2018. – с. 88.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.