У Галичі виявили підземелля Губернаторської вежі Старостинського замку

2293
Сучасний вигляд Шляхетської вежі в Галичі
Сучасний вигляд Шляхетської вежі в Галичі

У 2022 р. галицькі археологи розкопали одну з п’яти веж замку – в’їзну. Вона, якщо вірити кресленням 1795 року, була найбільшою. Минулого сезону вдалось встановити її розміри – 22х16м тоді ж науковці дізналися як виглядали ворота фортеці.

Вигляд на Губернаторську вежу до спорудження павільйону, листопад 2022.
Вигляд на Губернаторську вежу до спорудження павільйону, листопад 2022.
Сліди від склепіння, що вели у підземелля
Сліди від склепіння, що вели у підземелля

Частково на них збереглося облицювання кам’яними блоками, які, ймовірно, повторно використані зі знищених княжих храмів Галича. Поруч з брамою міститься вентиляційний канал, глибиною до 6 м, що веде у каземати замку.

Вентиляційний канал при брамі в Галичі
Вентиляційний канал при брамі в Галичі

Цього ж року, за допомогою відеокамер фахівці оглянули приміщення зсередини. В об’єктив потрапив цокольний поверх з цегляним муруванням, якому щонайменше 300 років. Із відеозапису видно, що добре збереглось бочкове склепіння, а самі каземати є сухими.

Перегляд відеозапису виявлених підземель
Перегляд відеозапису виявлених підземель

Можемо припустити, що цокольний поверх, найвірогідніше, був реконструйований ще у 1658 р. військовим інженером Франсуа Корассіні. До речі, саме з того часу походять залишки бастіону у Станіславові (тепер Івано-Франківськ), які теж зводились під керівництвом вищезгаданого інженера.

Повноцінно зайти в підземелля поки не можна, оскільки вхід був завалений стіною, яка впала під час нападу турків у 1676 р. Але завдяки  професійному обладнанню вдалось побачити, де є входи. Археологи планують потрапити у приміщення для ретельного обстеження. В перспективі досліджень дійти до княжого періоду історії твердині, який є малодосліджений.

Руїни Галицького замку. 1917р.
Руїни Галицького замку. 1917р.

В інвентарі від 19 листопада 1627 р. зберігся опис: «Замок. Брама мурована, в ній «склеп» в якому книги гродські, земські ховають, на верху зала або ізба, без вікон і стелі, при ній іздебка, в якій писарі пишуть. При брамі 9 комор, в яких шляхта і міщани від ворога речі свої ховають. Будова довга, в бік від неї 9 комор; башточка мала, до якої прибудова нова; башта мурована і мур до костелу, в якому вівтар різаний з білого алебастру, в кінці башта з дерева. Від рогу замку до міста вниз прохід прокладено з двома баштами; рів з півдня.»

 До слова, замок дійшов до нас в зруйнованому вигляді. Лише Шляхетську вежу вдалось відбудувати до 2007 р.

Відбудова Шляхетської вежі. Фото 2006 р.
Відбудова Шляхетської вежі. Фото 2006 р.

Також, з архівних джерел довідуємось, що галицький замок мав підземелля, які складалися з декількох ярусів, тому є шанс просунутись далі та відкрити досі невідомі приміщення і нові таємниці фортеці над Дністром.

Андрій ГУСАК
Науковий співробітник НЗ “Давній Галич”

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.