Трамвай що їздив до Галицької виставки крайової, “Східних торгів”, на Персенківку та до Стрийської рогачки

3037
Зупинка трамваю біля школи Св. Софії. На листівці видно зупинковий павільйон. Поштова листівка 1915 р.
Зупинка трамваю біля школи Св. Софії. На листівці видно зупинковий павільйон. Поштова листівка 1915 р.

Фотографії Старого Львова продовжують детально розповідати про закриті трамвайні лінії Львова. Сьогодні – про трамвайні лінії сучасними вулицями Івана Франка та Уласа Самчука. Одна із них обслуговувала Галицьку виставку крайову (1894)  та виставки «Східні торги» (1921 – 1939).

Галицька виставка крайова 1894 року стала, напевне, найбільшим та найвідомішим ярмарком в історії Львова та Східної Галичини. Захід відбувався на теренах верхньої частини парку Кілінського, як тоді називався Стрийський парк. Він тривав від 5 червня до 10 жовтня 1894 року. Метою виставки була демонстрація економічних, технічних, культурних та цивілізаційних здобутків Львова та Галичини. Експозиція Виставки охопила всі галузі тогочасної господарки Галичини. Захід був приурочений до 100-річчя від польського повстання під проводом Тадеуша Костюшка. Галицька виставка крайова тривала 139, із яких 100 днів були дощовими, за цей час вона прийняла 1 мільйон 146 тисяч 329 осіб. В деякі дні відвідувачів було настільки багато, що окрім касирів до реалізації квитків залучали і представників дирекції Виставки.

Вигляд на район Софіївка та Стрийський парк. Якщо добре придивитися, видно трамвайчик, який прямує вгору по вул. Св. Софії. 1894 р.
Вигляд на район Софіївка та Стрийський парк. Якщо добре придивитися, видно трамвайчик, який прямує вгору по вул. Св. Софії. 1894 р.

Головним опікуном Галицької виставки крайової був сам імператор Австро-Угорщини Франц-Йосиф І, а організаційний комітет очолював князь Адам Станіслав Сапіга. Виставка стала одним із найбільш потужних містоутворюючих чинників в кінці ХІХ століття, у ній брали участь як місцеві, так і закордонні учасники. Про масштабність експозиції виставки говорить той факт, що до Виставкової площі від станції Персенківка Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці було збудовано спеціальну залізничну гілку.

Пуск електричного трамвая у Львові теж був приурочений до відкриття Галицької виставки крайової і мав продемонструвати гостям виставки високий розвиток міста Львова. 31 травня 1894 року трамваї почали курсувати від залізничного вокзалу австрійських державних залізниць до школи Св. Софії, яка знаходилася поруч із перехрестям вулиць Св. Софії (нині – Івана Франка), Двєрницького (Іларіона Свєнціцього) та Пуласкєго (Паркової). У день відкриття Галицької виставки крайової, 5 червня 1894 року відкрився трамвайний рух на т.зв. «виставковій» гілці, яка пройшла вул. Св. Софії та Рацлавицькою (нині – Уласа Самчука). «Виставкова» гілка довжиною біля 800 метрів була двоколійною і закінчувалася тупиком – перші електричні трамваї Львова були двосторонніми, із двома постами керування в голові та хвості вагона.

Трамвайні вагони «Graz» на вулиці Рацлавицькій біля головних воріт Галицької виставки крайової. 1894 р.
Трамвайні вагони «Graz» на вулиці Рацлавицькій біля головних воріт Галицької виставки крайової. 1894 р.

За контрактом, який було підписано львівським магістратом та фірмою «Siemens & Halske», «виставкова» гілка від школи Св. Софії до входу на Галицьку виставку крайову будувалася як тимчасова – після закриття Виставки її мали розібрати, а матеріали ужити для будівництва трамвайних ліній на Личакові. Робота виставки тривала до 10 жовтня 1894 року, а трамвайні вагони курсували до воріт Виставки до 20 жовтня 1894 року. В листопаді «виставкову» гілку розібрали, а рейки, шпали та контактну мережу використали для будівництва колій вулицею Личаківською від церкви Св. Петра і Павла до школи Зиморовича (нині – середня школа № 63, перехрестя вул. Личаківської і Марка Черемшини), а також вул. Св. Петра (нині Мечникова) до воріт Личаківського цвинтаря. Рух трамваїв на цих ділянках було запущено 12 грудня 1894 року.

«Виставкова» гілка характеризувалася важкими умовами руху: на вулицях Св. Софії і Рацлавицькій вагони долали значні ухили. Різниця рівнів на ділянці вул. Св. Софії (між сучасними вулицями І. Свєнціцького та У. Самчука) довжиною 550 метрів складала 31 метр, тобто 56,3 проміле, а на вул. Рацлавицькій – 8 метрів на відстані 250 метрів (32 проміле). Умови руху погіршували повороти в ухилі на вул. Св. Софії і на розі вул. Рацлавицької. Отож не дивно, що довго чекати на трапунки тут не довелося. Вже в перший день роботи «виставкової» лінії 5 червня 1894 року в одного із вагонів луснув гальмівний ланцюг, отож трамвай покотився із ухилу. Пасажири виплигували із вагона на ходу, дехто травмувався. 8 червня 1894 року на «виставковій» гілці сталося зіткнення двох трамвайних вагонів. «Удар був такій сильний, що перед ваґона і дах зігнулися як папір, а всі шиби потріскали. Скло покалічило кількох людей. Дійсне чудо, що не було більшого нещастя з людьми, тим більше, єсли зважиться, що віз трамваю електричного важить 5600 кілограм», – повідомляв репортер «Діла».

Трамвайні вагони на розі вул. Св. Софії (Івана Франка) та Рацлавицької (Уласа Самчука). 1894 р.
Трамвайні вагони на розі вул. Св. Софії (Івана Франка) та Рацлавицької (Уласа Самчука). 1894 р.

Верхня тераса Стрийського парку, яку на початку ХХ століття називали «Повиставковою площею», стала популярним місцем прогулянок мешканців Львова. Район Софіївка активно забудовувався – тут, зокрема, мешкали  видатний український письменник Іван Франко та видатний історик та державний діяч Михайло Грушевський. Отож, у 1906 році, коли керівник Міських закладів електричних (МЗЕ) Йозеф Томицький розробляв плани розширення трамвайної мережі Львова, у них було включено відновлення «виставкової» гілки, більше того «виставкову» гілку планували продовжити Повиставковою площею до вулиці Стрийської, а далі – вулицею Кадетською (нині – Героїв Майдану) до трамвайного депо на вул. Вулецькій.

Відповідно до рішення електричної комісії та Львівського магістрату відновлення «виставкової» гілки було включено до першої черги розбудови трамвайної інфраструктури. Ділянку відбудували навесні 1907 року, 15 червня 1907 року «виставкову» гілку ввели в експлуатацію. До Повиставкової площі було запущено сезонний трамвайний маршрут «W» від школи св. Софії до воріт парку. В перший рік роботи маршруту «W» тут курсував лише один вагон. Пересадка на нього була безкоштовною.

Головний вхід на Галицьку виставку крайову. 1894 р.
Головний вхід на Галицьку виставку крайову. 1894 р.

Під час І світової війни, яка вибухнула влітку 1914 року, рух трамваїв до Повиставкової площі призупинився. «Виставкову» гілку знову розібрали – найбільш ймовірно, що рейки і контактну мережу використали для будівництва вантажних трамвайних гілок, які споруджували у 1916 – 1917 рр.

На початку 1920-х рр. уряд Польщі вирішив проводити на Повиставковій площі в парку Кілінського виставку «Східні торги». Організаторами «Східних торгів» були Міністерство закордонних справ та Міністерство торгівлі і промисловості Другої Речі Посполитої. Метою проведення заходу було налагодження зовнішньої торгівлі Польщі із СРСР та країнами західної та східної Європи. Першу виставку «Східні торги» запланували провести восени 1921 року.

Трамвайні вагони «Graz» на «виставковій» гілці на вул. Св. Софії (Івана Франка). 1894 р.
Трамвайні вагони «Graz» на «виставковій» гілці на вул. Св. Софії (Івана Франка). 1894 р.

Про плани підготовки до перших «Східних торгів» йшлося у числі 143 видання «Gazeta Lwowska» за 1921 рік. Зокрема повідомлялося, що планувалося не тільки відбудувати трамвайну лінію по вул. Св. Софії та Рацлавицькій, але й збудувати трамвайну лінію вгору по вул. Понінського (нині – Івана Франка) до міської електростанції та залізничної станції Персенківка. Крім того, мала бути відновлена і залізнична гілка до Повиставкової площі від станції Персенківка.

«Виставкову» трамвайну гілку було відновлено до вересня 1921 року. До входу на виставку «Східні торги» було запущено тимчасовий трамвайний маршрут «Т» від головного залізничного вокзалу через центральну частину міста: або через вулицю Коперника, або через вулицю Городоцьку. За такими ж трасами трамвайний маршрут «Т» курсував у час роботи виставки «Східні торги» у 1922 і 1923 рр., він починав працювати відповідно із 22 серпня і 3 вересня. У 1924 р. трамваї маршруту «Т» почали курсувати 20 серпня, у той рік вагони курсували через вул. Городоцьку, центральний проспект та вул. Баторія (нині – Князя Романа). Під час V виставки «Східні торги» трамвайний маршрут «Т» почав курсувати 27 серпня 1925 року, вагони знову курсували і через вул. Городоцьку, і через вул. Коперника.

Трамвайні вагони «Sanok» біля воріт виставки «Східні торги». На одному із вагонів – вказівник маршруту № 11, отож світлина зроблена у 1931 р.
Трамвайні вагони «Sanok» біля воріт виставки «Східні торги». На одному із вагонів – вказівник маршруту № 11, отож світлина зроблена у 1931 р.

Під час IX виставки «Східні торги» трамвайний маршрут «Т» почав курсувати 31 серпня 1929 року за маршрутом Головний залізничний вокзал – вул. Городоцька – вул. Рацлавицька – вул. Коперника – Головний залізничний вокзал. Під час Х виставки «Східні торги» у 1930 році «виставковий» маршрут «Т» курсував від пл. Голуховських (нині – пл. Торгова, за Львівською Оперою) вулицями Легіонів (пр. Свободи) та Баторія до вул. Рацлавицької. Окрім маршруту «Т» до воріт виставки «Східні торги» на вул. Рацлавицькій також курсував трамвайний маршрут № 11 із головного залізничного вокзалу по новій трамвайній лінії по вул. На Байках (Київській) та Пелчинській (Дмитра Вітовського), яку було відкрито в кінці листопада 1929 року.

У квітні 1931 року було запущено короткий трамвайний маршрут «Т» від школи Св. Софії до Повиставкової площі. Під час проведення виставки «Східні торги» (5 – 15 вересня 1931 р.) трамвайний маршрут «Т» курсував від головного залізничного вокзалу через вул. Городоцьку до вул. Рацлавицької. Крім того під час роботи виставки тимчасово було змінено траси чотирьох трамвайних маршрутів №№ 10, 11, 14 і 15. Маршрути № 10 і 11 були скеровані до воріт виставки, а маршрути № 14 і 15 курсували до школи Св. Софії.

Кінцева зупинка біля колишньої технічної школи. 1978 р. Автор фото – Ханс Орлеманс
Кінцева зупинка біля колишньої технічної школи. 1978 р. Автор фото – Ханс Орлеманс

У 1932 р. трамваї маршруту «Т» від 17 квітня курсували від пл. Св. Софії до воріт виставки протягом всього літнього сезону. У 1933 році трамвайний маршрут «Т» курсував від Віденської Кав’ярні до кінцевої на вул. Рацлавицькій. У 1934 р. на час роботи виставки «Східні Торги» туди курсував трамвайний маршрут № 11 (від вокзалу через вул. Пелчинську). За аналогічною схемою його запускали під час виставки «Східні торги» у 1935 році.

Окрім трамвайного маршруту «Т» до вул. Рацлавицької запускали трамвайний маршрут № 11а. Зокрема він курсував із 30 серпня до 18 вересня 1935 р. від головного вокзалу через вул. Пелчинську (нині – вул. Дмитра Вітовського) до вул. Рацлавицької (ворота виставки). За такою ж схемою цей маршрут курсував і під час проведення виставки «Східні торги» у 1936 і 1937 рр.

Вулиця Понінського (верхня частина Івана Франка) до початку будівництва трамвайної лінії. 1925 р. Автор фото – Марек Мюнц
Вулиця Понінського (верхня частина Івана Франка) до початку будівництва трамвайної лінії. 1925 р. Автор фото – Марек Мюнц

1 вересня 1939 року вибухнула ІІ світова війна – нацистська Німеччина напала на Польщу. У той же день Львів бомбардували літаки Люфтваффе. 15 вересня 1939 року рух трамваїв в місті припинився. 17 вересня 1939 року СРСР підступно здійснив напад на Польщу зі сходу. 22 вересня 1939 року Львів зайняли радянські війська. 25 вересня 1939 року було відновлено рух трамваїв у місті, створено Львівський трамвайний трест. Ясна річ, що виставка «Східні торги» у 1939 році не відбулася. Радянська влада Львова вирішила, що трамвайна гілка по вул. Рацлавицькій місту не потрібна. Відповідно було прийнято рішення про її демонтаж, який відбувся в грудні 1939 року. Рейки і контактна мережа були використані для ремонту трамвайних ліній по місту.

Трамвайну лінію від школи Св. Софії до Технічної школи (за радянських часів – залізничний технікум, нині – Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури) вул. Двєрницького (нині – Іларіона Свєнціцього) збудували влітку 1910 року. У серпні 1910 року сюди продовжили трасу маршруту «KD», який почав курсувати 17 серпня 1909 року від залізничного вокзалу до парку Кілінського (через вул. Городоцьку та Баторія). У міжвоєнний період трамвайну лінію було дещо продовжено в напрямку входу до парку «Залізна Вода». За картами часів ІІ світової кінець трамвайної лінії був в районі перехрестя сучасних вул. Стуса та Дібровної. У 2008 – 2017 рр. цю трамвайну лінію було продовжено до кінцевої «вул. Вернадського» в житловому масиві Сихів. Із 17 листопада 2016 року по новій лінії почав курсувати трамвайний маршрут № 8.

План виставки «Східні торги» із трасою трамвайних ліній – «виставкової» та маршруту № 10 до Стрийської рогачки. Після 1933 р.
План виставки «Східні торги» із трасою трамвайних ліній – «виставкової» та маршруту № 10 до Стрийської рогачки. Після 1933 р.

Уперше ідея будівництва лінії електричного трамвая до залізничної станції Персенківка була висловлена ще у 1903 році. Знову про будівництво трамвая до району Персенківки і Нового Львова заговорили в кінці 1900-х років, коли будували міську електростанцію. У липні 1921 році «Gazeta Lwowska» повідомляла про плани будівництва трамвайної лінії до залізничної станції «Персенківка». 25 червня 1925 року, в день відкриття нової трамвайної лінії по вул. Городоцькій до Городоцької рогачки (ріг вул. Кульпарківської) газета «Kurier Lwowski» опублікувала допис про плани розбудови трамвайної мережі, де згадувалося будівництво нової колії вулицею Понінського (Івана Франка)  електростанції. Ці плани почали реалізовувати лише через 8 років – у 1933 році.

6 серпня 1933 року «Gazeta Lwowska» опублікувала допис про будівництво нової трамвайної лінії по вул. Понінського та Козельницької до Стрийської рогачки. Зазначалося, що будівництво трамвайної лінії йшло швидкими темпами. Газета повідомляла, що початково до Стрийської рогачки Дирекція трамвая планувала запустити трамвайний маршрут № 11, який курсував від головного вокзалу через вул. Пелчинську (Д. Вітовського) до технічної школи, але потім вирішили, що сюди курсуватиме трамвайний маршрут № 10 із Замарстинова через центр міста. Наступного дня ця газета опублікувала іще один допис, де Дирекція трамваїв спростувала інформацію про плани скерування на Персенківку трамваїв маршруту № 11 – там заявили, що із самого початку планували запускати до Стрийської рогачки маршрут, який курсує через середмістя.

Допис із «Gazeta Lwowska» про будівництво трамвайної лінії до Стрийської рогачки. 1933 р.
Допис із «Gazeta Lwowska» про будівництво трамвайної лінії до Стрийської рогачки. 1933 р.

Першу чергу трамвайної лінії на Перенківку було урочисто відкрито 3 вересня 1933 року. Про це повідомила «Gazeta Lwowska». Зазначалося, що о 09:00 із зупинки біля Віденської кав’ярні на Гетьманських валах відбув прикрашений зеленню та хоругвами трамвайний вагон маршруту № 10. У цьому трамваї їхав президент міста Львова Вацлав Дрояновський із своїми заступниками, членами приймальної комісії та представниками магістрату. На розі вул. Понінського і Рацлавицької, біля зупинки нової трамвайної лінії на гостей очікував керівник електричного трамвая Барвич разом із представниками дирекції. Із 3 вересня трамваї маршруту № 10 курсували до рогу вул. Понінського та Козельницької (до будинку Польського радіо), відкрити курсування трамваїв до Стрийської рогачки обіцяли через два тижні.

Допис із «Gazeta Lwowska» про відкриття трамвайної лінії на Персенківку. 4 вересня 1933 р.
Допис із «Gazeta Lwowska» про відкриття трамвайної лінії на Персенківку. 4 вересня 1933 р.

Всю трамвайну лінію до Стрийської рогачки було введено в експлуатацію 20 вересня 1933 року – сюди рушили трамваї маршруту № 10 Замарстинів – вул. Сонячна (Куліша) – вул. Баторія (Князя Романа) – вул. Понінського (Івана Франка) – Стрийська Рогачка. У 1934 році інтервал руху на цьому маршруті складав 7 хвилин, а у 1935 році – 6 хвилин. Після запуску трамваїв на Персенківку було припинено курсування кільцевих автобусних маршрутів «В» і «С», які курсували із вересня 1928 року від пл. Марійської (нині А. Міцкевича) через вул. Стрийську, Стрийську рогачку, Персенківку та Новий Львів із інтервалом 20 хвилин.

Схема трамвайних маршрутів Львова станом на 1934 рік
Схема трамвайних маршрутів Львова станом на 1934 рік

На початку трамвайна лінія по вул. Понінського та Козельницькій була одноколійною із роз’їздами і кінцевою у вигляді тупика. На вул. Козельницькій трамвайна лінія до Стрийської рогачки мала перетин в одному рівні із залізничною гілкою від ст. Персенківка до майданчику «Східних торгів». Цей перетин видно на карті міста Львова 1937 року. Це було єдине у Львові схрещення трамвайних і залізничних колій в одному рівні. У 1937 – 1938 рр. на ділянці вул. Понінського від вул. Рацлавицької і майже до рогу вул. Козельницької було укладено другу колію. Ділянка по вул. Козельницькій залишалася одноколійною.

Фрагмент мапи Львова 1937 р. із позначенням траси електричного трамвая до Стрийської рогачки. На мапі видно перетин трамвайних і залізничних колій на вул. Козельницькій
Фрагмент мапи Львова 1937 р. із позначенням траси електричного трамвая до Стрийської рогачки. На мапі видно перетин трамвайних і залізничних колій на вул. Козельницькій

Влітку 1940 року було дещо змінено трасу трамвайного маршруту № 10 – замість вулиці Сонячної (П. Куліша) він почав курсувати вулицями Жовківською (Б. Хмельницького) та Замарстинівською. Наприкінці 1939 року цей маршрут на Замарстинові було продовжено майже до мосту через Полтву. Судячи із карт часів ІІ світової війни, в часи німецької окупації Львова трамвайний маршрут № 10 курсував від Замарстинова до Персенківки.

Перед відходом зі Львова нацисти вивезли багато цінного обладнання трамвайного господарства, зокрема обладнання тягової підстанції № 2. Значних пошкоджень під час вуличних боїв зазнало трамвайне депо № 1 на вул. Городоцькій. Крім того значних пошкоджень зазнала міська електростанція. Відповідно до планів відбудови Львова, які були затверджені 2 серпня 1944 року, до кінця 1944 року планувалося відновити роботу трамвайних маршрутів № 6 від центру на Гаврилівку, № 10 із центру на Замарстинів, а потім – маршрути № 2 від центру до технічної школи, № 8 із центру на Богданівку, № 1 із вокзалу на Личаків. У 1945 році планувалося відновити маршрути № 3 до ст. Клепарів, № 4 на Високий Замок, № 7 – до вул. Енгельса (Коновальця), а також південної частини маршруту № 10 – із центру на Персенківку. Проте, у 1944 році так і не вдалося запустити трамвайний рух.

Львівська радіостанція потужністю 16 кВт, яка знаходилася в районі Персенківки. Середина 1930-х рр.
Львівська радіостанція потужністю 16 кВт, яка знаходилася в районі Персенківки. Середина 1930-х рр.

Трамвайний рух у Львові було відновлено 1 березня 1945 року – у той день на лінію виїхало 22 моторних і 2 причіпних вагони. Відновили свою роботу трамвайні маршрути № 1, 6 і 10. Спочатку трамвайний маршрут № 10 курсував від технічної школи (кінцева «вул. Інститутська») до Замарстинова через центральний проспект та вул. Сонячну (Куліша). Рух трамваїв вгору по вул. Івана Франка до Персенківки відновився лише через рік – у березня 1946 року. Сюди було скеровано трамваї маршруту № 10. У червні 1946 року через нестачу вагоноводів і, як наслідок, зменшення кількості вагонів на лінії, трамвайний маршрут № 10 було вкорочено до центру міста – його кінцева була на вул. 1 Травня (нині – пр. Свободи) в районі сучасного пам’ятника Т. Шевченку.

Трамвайний вагон «Sanok» починає підйом по вул. Івана Франка. 1960-ті рр. Фото із колекції Ігоря Плотка
Трамвайний вагон «Sanok» починає підйом по вул. Івана Франка. 1960-ті рр. Фото із колекції Ігоря Плотка

У повоєнні роки трамваї маршруту № 10 вже не курсували вул. Козельницькою до Стрийської рогачки – цю ділянку колії розібрали після 1944 року (є версія, що демонтаж провели іще у 1940 р.). Вочевидь через те, що у верхній частині Стрийського парку із 1944 року розміщувалася танкова військова частина. Кінцева трамвайного маршруту № 10 на Персенківці мала вигляд тупика із запасною колією для відстою вагонів. Незважаючи на наявність поруч вільних площ, розворотне кільце тут так і не збудували, відповідно на маршруті № 10 курсували лише одиночні вагони-човники із двома постами керування.

Трамвайний вагон «Sanok» № 113 спускається вниз по вул. Івана Франка. 1960-ті рр. Фото із колекції Ігоря Плотко
Трамвайний вагон «Sanok» № 113 спускається вниз по вул. Івана Франка. 1960-ті рр. Фото із колекції Ігоря Плотко

Влітку 1951 року було демонтовано трамвайні колії на центральному проспекті, в т.ч. і розворотне кільце в районі сучасного пам’ятника Т.Г. Шевченку. Відповідно із серпня 1951 року кінцеву трамвайного маршруту № 10 було перенесено на пл. Галицьку – на вул. Ватутіна (нині Кн. Романа) та на пл. Галицькій та Воз’єднання (Соборній) було розібрано другу колію і утворено велике розворотне кільце для трамвайних маршрутів №№ 3 (через вул. Зелену до Личаківського цвинтаря та вул. Мечникова) та 10.

Трамвайний вагон «Sanok» № 89 маршруту № 10 у верхній частині вул. Івана Франка. Фото із колекції Юрія Вдовенка
Трамвайний вагон «Sanok» № 89 маршруту № 10 у верхній частині вул. Івана Франка. Фото із колекції Юрія Вдовенка

На початку 1960-х рр. у Львові налічувалося два трамвайні маршрути із кінцевими у вигляді тупика – №№ 10 і 12, які курсували на Персенківку та Високий Замок. Обидва цих трамвайних маршрути відзначалися важкими умовами експлуатації – наявністю значних ухилів, кривих в ухилах та кривих малого радіусу. Зокрема, на трамвайному маршруті № 10 на ділянці вул. Івана Франка від вул. Інститутської (нині – І. Свєнціцького) до вул. Пархоменка (Уласа Самчука) ухил становив 56,3 проміле на ділянці 550 метрів, а вище від вул. Пархоменка до Львівської обласної станції юних натуралістів (нині – Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді) ухил становив біля 60 проміле на відстані біля 250 метрів. Відповідно, двосторонні моторні вагони, які надійшли до Львова у 1955 – 1958 рр. не могли курсувати на цих трамвайних маршрутах – вони були занадто важкі і не вписувалися у криві малого радіусу. Відповідно у 1963 році старі двосторонні трамвайні вагони, що курсували на маршрутах №№ 3, 10 і 12 пройшли капітальний ремонт із модернізацією.

Контактна мережа трамвайної лінії маршруту № 10 вгору по вул. Івана Франка на фоні будинку «Енергозбуту» (нині – «Львівобленерго»)
Контактна мережа трамвайної лінії маршруту № 10 вгору по вул. Івана Франка на фоні будинку «Енергозбуту» (нині – «Львівобленерго»)

Навесні – влітку 1957 року по вул. Козельницькій, Панаса Мирного, Красучинській (нині Віденській), Гданській та Тернопільській було прокладено тролейбусну лінію від вул. Стрийської. У серпні 1957 року тут почали курсувати тролейбуси маршруту № 6 пл. А. Міцкевича – Новий Львів. Інтервал руху на тролейбусному маршруті № 6 становив 6 – 7 хвилин. Із 1981 року до кінцевої на вул. Енергетичній почав курсувати тролейбусний маршрут № 1 від вул. Шота Руставелі через вул. Островського (нині В. Стуса). Запуск тролейбусного сполучення значно зменшив пасажиропотік трамвайного маршруту № 10.

Залишки трамвайних колій маршруту № 10 на вул. Івана Франка (в районі музею Івана Франка). 2017 р. Автор фото – Євген Асауленко
Залишки трамвайних колій маршруту № 10 на вул. Івана Франка (в районі музею Івана Франка). 2017 р. Автор фото – Євген Асауленко

Трамвайна лінія на Високий Замок була закрита у березні 1970 року. Трамваї маршруту № 10 вгору по вул. Івана Франка курсували на два роки довше – цей маршрут було остаточно закрито 27 травня 1972 року. У вересні 1970 року кінцеву трамвайного маршруту № 10 було перенесено із пл. Галицької на пл. Івана Франка, на маршруті в останні роки курсувало тільки три трамвайні вагони. Офіційною причиною закриття трамвайного маршруту № 10 вгору по вул. Івана Франка було названо вичерпання ресурсу старих трамвайних вагонів, що експлуатувалися на маршруті, хоча очевидно не останню роль зіграв і невеликий пасажиропотік маршруту, адже після закриття трамвайного маршруту № 10 вгору по вул. Івана Франка було запущено автобусний маршрут № 6 вул. Валова – вул. Панаса Мирного, на якому курсував лише один невеликий автобус ПАЗ-672.

Залишки трамвайних колій маршруту № 10 на вул. Івана Франка біля польського консульства. 2016 р.
Залишки трамвайних колій маршруту № 10 на вул. Івана Франка біля польського консульства. 2016 р.

Після закриття трамвайного маршруту № 10 у верхній частині вул. Івана Франка було демонтовано тільки контактну мережу – рейки були практично повністю збережені аж до першої половини 2000-х років. Трамвайні колії на ділянці від вул. Паркової до вул. Уласа Самчука були розібрані під час реконструкції вул. Івана Франка у 2004 році. Вище трамвайні колії, як і бруківку, якою вони були забруковані, розібрали в кінці 2000-х років. Сьогодні збереглися два фрагменти трамвайних колій – біля польського консуляту та біля музею Івана Франка. Крім того про курсування трамвая на Персенківку нагадують кронштейни контактної мережі на стінах будинків…

Трамвайний і тролейбусні маршрути на Персенківку та Новий Львів на туристичній карті Львова 1970 р.
Трамвайний і тролейбусні маршрути на Персенківку та Новий Львів на туристичній карті Львова 1970 р.

Тролейбус на Новий Львів та Персенківку пережив трамвайний маршрут № 10 на 36 років: у 2008 році, коли почали будувати трамвайну лінію на Сихів, тролейбусні дроти на вул. Стуса частково розібрали. Хоча була можливість відновлення тролейбусного руху на Новий Львів зі сторони вул. Стрийської через вул. Чмоли, цього не зробили. Поступово тролейбусна контактна мережа була розграбована. Отож тепер на Персенківку і Новий Львів не курсує жодний електротранспорт.

Антон ЛЯГУШКІН

Перелік джерел інформації

  1. Тархов С.А. Історія львівського трамвая. – Львів: УПІ ім. І. Федорова, Фенікс ЛТД, 1994 – 128 ст.;
  2. Jan Szajner, Marcin Rechlowich Tramwaje Lwowskie 1880 – 1944. – Lodz: Ksiezy Mlyn, 2020. – 509 st.;
  3. Цифровий архів номерів газети «Gazeta Lwowska» за 1811 – 1939 рр. на сайті Ягеллонської бібліотеки цифрової – https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/152129;
  4. Цифровий архів номерів газети «Kurjer Lwowski» за 1883 – 1926 рр. на сайті Ягеллонської бібліотеки цифрової – https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/38876.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.