То всьо наробила війна, або забутий курорт Гребенів

16542
То всьо наробила війна, або забутий курорт Гребенів

Гребенів – це невелике село у Стрийському районі Львівської області, за 8 км від міста Сколе. В наш час майже усім воно асоціюється з лісопереробним підприємством і комбінатом будівельних матеріалів, збудованих поблизу вокзалу в радянські часи.

Дорогою через село увесь час їздять вантажівки, які привозять до них лісоматеріал з навколишніх гір і каміння з зелем’янського кар’єру.

Порівняння стану села Гребенів поблизу вокзалу на фото 1930-х і 2000-х років
Порівняння стану села Гребенів поблизу вокзалу на фото 1930-х і 2000-х років

І хоча там, де починаються сільські будинки, околиця змінюється, а краєвиди стають мальовничими,  більшість людей мчить по дорозі далі – в сторону Тухлі і Славського. Проте колись село Гребенів жило зовсім іншим життям, а туристи їхали саме до нього в пошуках спокою, недоторканої природи і цікавих вражень.

Вид на центральну частину села Гребенів  і церкву
Вид на центральну частину села Гребенів  і церкву

З середини 1880-х років в Галичині почався розвиток лікувально-оздоровчого, рекреаційного, пізнавального та краєзнавчого руху, а згодом також кваліфікованого туризму, переважно гірського та гірськолижного.

Поява залізничної колії та будова мережі вузькоколійок зробила долини річок Опору і Стрия більш доступними. Туристи вирушили розвідувати не тільки нові для них місцевості, але й навколишні гори. Внаслідок цього у різних селах почали з’являтись приватні оселі, садиби, пансіонати і вілли для відпочивальників і туристів.

Вид на вілли біля мостів над Опором. Фото Г. Поддембського, 1930-ті роки.
Вид на вілли біля мостів над Опором. Фото Г. Поддембського, 1930-ті роки.

Першим туристичним об’єктом у селі Гребенів став збудований у 1902 р. пансіонат  Станіслава Глинського “Стахова воля”. Раніше пан Глинський був залізничним урядовцем, а в міжвоєнний період став власником фабрики у Варшаві.

Санаторій Станіслава Ґлінського. Поштова картка 1908 р.
Санаторій Станіслава Ґлінського. Поштова картка 1908 р.
Санаторій Станіслава Ґлінського. Реклама в газеті 1898 р.
Санаторій Станіслава Ґлінського. Реклама в газеті 1898 р.

У 1906 р. у Зелем’янці було відкрито мінеральне джерело, на яке покладались великі надії. Ось що написали у львівській газеті “Слово польське” (30.06.1906 р.):

“Не бракує тут приміщень для проживання, адже в цьому затишку запобігливий місцевий старший лісничий побудував 7 вілл. Дещо складніше з питанням провіанту, особливо для сімей, які хочуть керувати власною кухнею, але на все знайдеться рада. Отримати тут мешкання непросто, оскільки вони здаються з року в рік наперед.

Нещодавно тут було відкрито мінеральне джерело, дослідження якого зараз знаходиться в руках призначених людей. Коли сподівання, покладені на ефективність цього джерела, здійсняться, принаймні частково, тоді лише трохи почекати – і Зелем’янка прославиться.”

Думається, що на збудування цих вілл мусив бути дозвіл Гределів, власників Сколівщини, бо без них жоден лісничий нічого б сам не збудував. Так чи інакше, але вже у 1906 р. біля потоку Зелем’янка стояло 7 дерев’яних вілл (між іншими «Кичера», «Кіндрат») загальною місткістю 56 кімнат.

Поштівка з видом на вілли "Кичера" (до 1904 р.)
Поштівка з видом на вілли “Кичера” (до 1904 р.)

Окрім того, до 1912 р. біля них був облаштований парк з альтанками, боулінг-майданчик, тенісний корт та театральна сцена. Зрозуміло, що таке місце користувалось шаленою популярністю.

Поштівки з видами на вілли "Кичера" (до 1904 р.) і "Кіндрат"
Поштівки з видами на вілли “Кичера” (до 1904 р.) і “Кіндрат”
Поштівка 1925 року. Загальний вид літнища
Поштівка 1925 року. Загальний вид літнища
Поштівка 1925 року. Загальний вид літнища
Поштівка 1925 року. Загальний вид літнища

Повторно мінеральні води Зелем’янки вивчалися у 1926 р. фармацевтом, лікарем і викладачем Львівського університету Генриком Рубенбауером, і визнано аналогічними йодо-бромній воді санаторію Івонич-Здруй (Польща). У кінці 1920-х років на базі місцевого джерела з’явилась приватна лазня доктора Осипа Матковського (8 кімнат з ваннами). Постійним практикуючим лікарем у Гребенові був доктор Олександр Барвінський.

У 1927 році брати Шматери почали судовий процес проти О. Матковського, стараючись перейняти його лазні. Зрештою, їм це вдалось, тому деколи на поштівках зустрічаємо назву санаторію “Шматерівка”, хоча в наукових публікаціях він має назву “Зелем’янка”.
Вже через декілька років лазні і вілли, об’єднані в руках братів Шматерів, перетворились у великий бальнеологічний заклад “Зелем’янка” зі значно більшим пансіонатом – 70 кімнат у 5 будинках. Були також переобладнані кімнати з ваннами. У 30-х роках протягом літнього сезону відпускалось близько 150 ванн на день.

Вид на санаторій "Зелем'янка". Тут він подається з назвою "Шматерівка"
Вид на санаторій “Зелем’янка”. Тут він подається з назвою “Шматерівка”

Деколи санаторій називали “Шматерівкою”, хоча в наукових публікаціях він має назву “Зелем’янка”. Можливо так сталось через те, що головним будинком закладу була вілла “Шматерівка” (до прикладу – тут реклама 1931 року). Щодо братів Шматерів я не знайшов жодного польського джерела, натомість в українських публікаціях їх, а особливо Йовжи Шматера, називають засновниками санаторію.

Вид на санаторій "Зелем'янка"
Вид на санаторій “Зелем’янка”

У наукових і краєзнавчих виданнях 1930-х років можна помітити, що Гребенів і Зелем’янку називають окремо, хоча остання так і залишалась його присілком. Так сталось тому, що Гребенів залишився кліматичним курортом, в якому традиційно лікували легеневі і нервові хвороби, а Зелем’янка стала лікувально-оздоровчим закладом, де лікували кістково-м’язові, нервові та серцеві недуги. В результаті на території Східної Галичини серед гірських місцевостей з мінеральними водами Зелем’янка опинилась на рівні таких популярних курортів, як Яремче, Делятин і Буркут.

Австрійський двірець у Гребенові
Австрійський двірець у Гребенові

В зв’язку з ростучою популярністю Зелем’янки Дирекція залізниці навіть зробила в присілку окрему станцію.

Cтанція Зелем’янка. Поштівка початку ХХ століття
Cтанція Зелем’янка. Поштівка початку ХХ століття

Будівельний рух у Гребенові активізувався після 1923 р., коли масштабна пожежа «звільнила» території для зведення більших будинків. Другим стимулом стала державна ухвала про стягнення курортного податку. Місцеві мешканці активно включились у “курортний бізнес” і розуміючи, що відпочивальники не будуть жити у звичайній сільській хаті, постарались розбудувати свої оселі.

Треба додати, що 1927 р. у Гребенові мешкало 85% українців, 15% представників інших народностей (євреїв, німців, чехів). Поляків було тільки два – начальник станції і управитель ґределівської каменоломні.

Першим величезним об’єктом у Гребенові став “Дім поштівців”, збудований у 1927 році. На площі майже 5 гектарів він мав: два житлові будинки (36 кімнат), декілька рекреаційних стадіонів, каплицю та освітлений парк.

Поштівка з видом на "Поштовий Дім Здоров’я"
Поштівка з видом на “Поштовий Дім Здоров’я”

Напевно не менш великим став значно перебудований пансіонат “Стахова Воля” (2 будинки на 106 осіб).

Поштівки з видом на "Стахову волю" до перебудови
Поштівки з видом на “Стахову волю” до перебудови
Поштівки з видом на "Стахову волю"після перебудови
Поштівки з видом на “Стахову волю”після перебудови

Привабливість «Стаховій Волі» додавав великий і гарний ресторан, а також виступи джаз-бенду «Львівська Банда» і оркестру, який складався з випускників Музичного інституту ім. Лисенка у Львові.

Джаз-бенд "Львівська банда". Фото від Наталi Гурницької
Джаз-бенд “Львівська банда”. Фото від Наталi Гурницької
Джаз-бенд "Львівська банда". Фото від Наталi Гурницької
Джаз-бенд “Львівська банда”. Фото від Наталi Гурницької

Неподалік двох мостів – автомобільного і залізничного – на лівому березі річки Опір був обладнаний пляж.

Пляж в Гребенові користувався популярністю
Пляж в Гребенові користувався популярністю
Пляж в Гребенові користувався популярністю
Пляж в Гребенові користувався популярністю

Серед інших великих туристичних об’єктів у Гребенові найбільш відомими були три єврейські готелі, Будинок відпочинку “Калина” імені Теофіля Котовського, вілла Львівської спілки муніципальних службовців, пансіонат “Троянда” (18 кімнат), “Геленівка” (25 кімнат), “Марія” (25 кімнат).

Вілла "Калина"
Вілла “Калина”
Вілла "Геленівка"
Вілла “Геленівка”

Ряд будинків був сучасно обладнаний (водопровід, каналізація, телефон, електрика) та пристосований до зимових умов.

Вілла "Марокко"
Вілла “Марокко”
Вілла "Адріа"
Вілла “Адріа”

Пропоную увазі читачів світлини деяких з цих будинків. Зауважу, що усіх разом – від великих до маленьких – у Гребенові було аж 60 вілл!

Вілла "Марія" (Джерело: Carpatians.eu)
Вілла “Марія” (Джерело: Carpatians.eu)
Вілла "Ануся" (Джерело: Carpatians.eu)
Вілла “Ануся” (Джерело: Carpatians.eu)
Вілли "Емілія"
Вілли “Емілія”
Пансіонат Коппля
Пансіонат Коппля

Окрему увагу треба приділити віллі «Зелемінь», на місці якої в наші часи розташувалась приватна садиба “Три брати”.

У 1930 р. для оздоровлення священиків греко-католицька церква придбала у селі двоповерхову віллу «Зелемінь», збудовану за проектом інженера М. Козаневича. Вілла була побудована на узгір’і, мала найкраще розташування в селі, містила двадцять різних за площею кімнат, їдальню, кухню і пивниці. 19 червня 1930 р. митрополит Андрей Шептицький разом із єпископом Никитою Будкою та іншими священиками за присутності значної кількості людей освятив віллу «Зелемінь».

Поштівка з видом вілли "Зелемінь" власності спілки "Священича Санаторія"
Поштівка з видом вілли “Зелемінь” власності спілки “Священича Санаторія”
Поштівка з видом вілли "Зелемінь" власності спілки "Священича Санаторія"
Поштівка з видом вілли “Зелемінь” власності спілки “Священича Санаторія”

1931 року тут відбулися реколекції священиків за сприяння Товариства отців катехітів, а 1933-го — Товариства св. Андрея. В обох реколекціях взяли участь по сорок священників.

Реколекційний з'їзд священників 1933 року
Реколекційний з’їзд священників 1933 року
Реколекційний з'їзд священників 1935 року
Реколекційний з’їзд священників 1935 року

Митрополит Андрей Шептицький любив це місце й інколи відпочивав тут. Під час гостин митрополита його старались побачити не тільки місцеві бойки, туристи і відпочивальники, але й цілком поважні люди – власник сколівських маєтків барон Річард Гредель.

Митрополит Андрей розмовляє з місцевим хлопчиком (джерело: portal.lviv.ua).
Митрополит Андрей розмовляє з місцевим хлопчиком (джерело: portal.lviv.ua).
Митрополит Андрей, владика Никита Будка, о. Климентій під час реколекцій для духовенства на віллі санаторію «Зелемінь» у с. Гребенів. 1934 р. Ліворуч від митрополита сидять барон Річард Грьодель та управитель сколівськими маєтками Ґеза Робоз.
Митрополит Андрей, владика Никита Будка, о. Климентій під час реколекцій для духовенства на віллі санаторію «Зелемінь» у с. Гребенів. 1934 р. Ліворуч від митрополита сидять барон Річард Грьодель та управитель сколівськими маєтками Ґеза Робоз.

7 квітня 1929 р. митрополит Андрей прибув до Гребенова на освячення нового дерев’яного храму Благовіщення Пресвятої Богородиці, який звели за проектом архітектора Лева Левинського на місці згорілої у 1923 р. попередньої церкви.

Нова церква в Гребенові
Нова церква в Гребенові
Освячення нової церкви в Гребенові Митрополитом Андреєм
Освячення нової церкви в Гребенові Митрополитом Андреєм

У 1936 році у Гребенові для потреб гостей ксьондз Александер Цісло зі Стрия освятив дерев’яний костел, збудований за проектом львівського архітектора Чеслава Тульє.

Римо-католицький костел в Гребенові. Джерело: Hrebenów. Kościół (dawny)
Римо-католицький костел в Гребенові. Джерело: Hrebenów. Kościół (dawny)

Цікаві факти про Гребенів і Зелем’янку можна прочитати в інформаторі «Літниська в долині Опору і Стрия» (1937 рік):

“Гребенів – це першокласний курорт, розташований серед гір та розлеглих лісів з низько-гірським кліматом та чудовим повітрям. Залізнична станція та пошта, римо-католицький костел, синагога, лікарі, сезонна аптека на місці. Чудові річкові купелі в Опорі, пляж, спортивний стадіон та молодіжний майданчик для забав. Літній сезон. На місці є 20 пансіонатів приблизно на 400 номерів, працюють Будинки здоров’я поштових урядників, судових службовців та муніципалітету міста Львова. 60 вілл та котеджів на 320 номерів, ресторани та численні продуктові магазини.

Зелемянка, присілок Гребенова, має скромний лікувально-оздоровчий купальний заклад, котрий використовує солянкове джерело, що містить солі йоду, заліза та брому, і видає близько 150 ванн на день. Залізнична станція на місці, відвідуваність близько 3000 відпочивальників. Крім того, кліматичні умови, умови проживання та харчування, як у Гребенові.” 

Таблиця рейтингу місцевостей в долині Опору

Таблиця рейтингу місцевостей в долині Опору (з існуючих приблизно 2,5 тис. місць у Гребенові близько половини ліжок були доступні в хатах місцевих селян).
Таблиця рейтингу місцевостей в долині Опору (з існуючих приблизно 2,5 тис. місць у Гребенові близько половини ліжок були доступні в хатах місцевих селян).

Санаторієм, віллами і пансіонатами Зелем’янка не обмежувалась. Щорічно в присілку відбувались відпочинкові робітничі табори, організовані коштом Cоціальної страхової компанії в Стрию. В них відпочивали працівники професій з важкими умовами праці і малим заробітком. За сезон через табір проходило близько 500 осіб. Страхова компанія повністю оплачувала не тільки перебування в таборі, але й проїзд в обидві сторони. Директор стрийського відділення компанії Казимир Горський пояснював, що ці табори дозволяють людям не тільки відпочити, але й отримати медичне обслуговування, відмінне харчування, і підкреслював, що усе це незалежно від національності.

Вхідна арка робітничого відпочинкового табору
Вхідна арка робітничого відпочинкового табору
Поле з наметами
Поле з наметами

Крім робітничих таборів були теж так звані “кольонії” для дітей з бідних сімей і сиріт.

Табір для шкільної молоді. Гімнастичні вправи. і відпочинок на річці.
Табір для шкільної молоді. Гімнастичні вправи. і відпочинок на річці.
Табір для шкільної молоді. Відпочинок на річці.
Табір для шкільної молоді. Відпочинок на річці.

На жаль, цю прекрасну ідилію перервала Друга світова війна. З довоєнних карпатських курортів Східної Галичини деякі – Буркут, Делятин, Підлюте – так і не відродились.

 Вілла 1929 року в наші дні
Вілла 1929 року в наші дні
Джерело з йодо-бромною водою
Джерело з йодо-бромною водою

Та сама доля випала Гребенову і Зелем’янці, а все, що залишилось від давньої слави курорту – це старенька вілла і занедбане мінеральне джерело.

Табличка на могилі. Фото Ігоря Чудийовича
Табличка на могилі. Фото Ігоря Чудийовича
Табличка на могилі. Фото Ігоря Чудийовича
Табличка на могилі. Фото Ігоря Чудийовича

Іще однією пам’яткою давніх часів є занедбана могила на цвинтарі в Зелем’янці, в якій поховано пластуна Юрко Шматеру, сина власників Закладу Володимира і Ольги. До речі, з газети “Діло” можна довідатись, що У 1936 р. Шматери безкорисливо подарували 1000 смерічок для Українського Городу “Сокола-Батька” у Львові.

Автор: Zommersteinhof

1 коментар

  1. Приватна содиба “Три брати” розташована на місці приватної ділянки і будинку родини Йосифа Струка.Вілла “Зелемінь ” розташовувалась під горою з лівого боку,якщо в:їзджати зі Сколього перед поворотом направо в Гребенові

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.