Страсті Христові в сакральній архітектурі Львова

83
Страсті Христові в сакральній архітектурі Львова

Переживаючи Страсний тиждень, хочеться звернути увагу на найважчий період в житті Ісуса Христа – Його страшні муки та смерть на хресті. Тематика Страстей Господніх є досить поширеною в мистецтві – живописі, літературі, скульптурі, театрі, кіно, архітектурі.

Не винятком є і пам’ятки львівської сакральної архітектури, на фасадах яких показано Хресний шлях нашого Спасителя. Цій темі присвячуємо нашу сьогоднішню публікацію.

Каплиця Боїмів

Елементи Страстей Христових можемо бачити на другому ярусі західної сторони фасаду каплиці Боїмів (початок XVII ст., над оздобленням працювали Йоган Пфістер та Ганс Шольц).

Страсті Христові на фасаді каплиці Боїмів. Фото Мар’яни Іванишин.
Страсті Христові на фасаді каплиці Боїмів. Фото Мар’яни Іванишин.

Якщо дивитись зліва направо, то видно «Арешт Ісуса Христа», в картуші  – «Несіння хреста», в центрі барельєф «Зняття з хреста», дальше «Розпинання Ісуса на хресті», за ним  – «Ісус на суді», над лівим картушем – «Бичування Христа», а над правим –  «Коронування Ісуса терновим вінком». Поряд із зображеннями є латинські написи, які їх коментують. Де кругле вікно бачимо Розп’яття, а збоку Діву Марію та апостола Івана.

На куполі каплиці розташована скульптура Скорботного Христа (Ісус Христос зображений в сидячому вигляді) в Оливному (Гетсиманському) саду. Біля Ісуса є кам’яний хрест. Під фігурою Скорботного Христа розміщено напис латиною, який перекладається як : «Гляньте й побачте усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль.» (Плач Єремії 1,12). Христос зображений в той момент, коли Він знає, що буде розп’ятий за гріхи світу для спасіння усього людства.

Каплиця Кампіанів

Каплиця Кампіанів (прибудована до північної стіни Латинського Кафедрального собору) виконана у стилі ренесансу. На її північній частині розміщений барельєф «Покладення Христа до гробу», автором якого є Андрій Бемер.

Барельєф «Покладення Христа до гробу». Фото Мар’яни Іванишин.
Барельєф «Покладення Христа до гробу». Фото Мар’яни Іванишин.

Під барельєфом напис – «Мило в цій скелі спочить, покладеним бути в могилі, щоб, коли вигасне смерть, знову прийти до життя».

Гріб Господній

Ліворуч від каплиці міститься скульптурна композиція «Гріб Господній» (створена з пісковику у першій половині XVII ст.). Колись вона стояла на цвинтарі біля катедри, а наприкінці XVIII ст. її перенесено до північної стіни храму.

Під аркою бачимо гріб, в якому лежить Ісус Христос. Над аркою на постаменті стоїть ангел з хрестом, а в нього під ногами  – череп із схрещеними кістками. Справа – скульптура Мойсея із скрижалями (на яких містились 10 Заповідей Божих), а зліва –  скульптура Адама. Нижче стоять чотири фігури Євангелистів – з правого боку Матвія та Марка, а з лівого –   Луки та Івана. В радянські часи скульптури Ісуса Христа не було, її повернули у 1995 р.

Вірменський собор

Розп’яття, головний вхід Вірменського собору. Фото Мар’яни Іванишин.
Розп’яття, головний вхід Вірменського собору. Фото Мар’яни Іванишин.

На фасаді головного входу Вірменського собору, який був облаштований у 1920 – х роках (зі сторони вулиці Краківської) розташоване Розп’яття, а на подвір’ї собору міститься дерев’яна каплиця «Голгофта» (XVIII ст., відреставрована декілька років тому), а фактично навпроти неї розташована фігура Христа, що несе хрест на Голгофту авторства Томаша Дикаса (1889 р.).

Каплиця Голгофта на подвір’ї Вірменського собору. Фото Мар’яни Іванишин.
Каплиця Голгофта на подвір’ї Вірменського собору. Фото Мар’яни Іванишин.

Церква св. Ольги та Єлизавети

Церква св. Ольги і Єлизавети, Розп’яття. Фото з ресурсу : http://etnogenez.org
Церква св. Ольги і Єлизавети, Розп’яття. Фото з ресурсу : http://etnogenez.org

На фасаді неоготичної церкви св. Ольги та Єлизавети над розетою розташована скульптурна композиція «Розп’яття» (Ісус Христос розп’ятий на хресті, біля нього Діва Марія та апостол Іван), автором якої є львівський скульптор Петро Війтович.

Церква св. верх. Ап. Петра і Павла (Рясне – 1)

Композиція «Голгофта» на фасаді церкви св. верх. Ап. Петра і Павла. Фото Мар’яни Іванишин.
Композиція «Голгофта» на фасаді церкви св. верх. Ап. Петра і Павла. Фото Мар’яни Іванишин.

Фасад церкви св. верх. Ап. Петра і Павла прикрашає скульптурна композиція «Голгофта», де бачимо Розп’яття, Пречисту Діву Марію та апостола Івана (скульптор Павло Бондар).

Мар’яна ІВАНИШИН

Джерела :

  1. Мельник І. Львівські вулиці і кам’яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. – Л.: Центр Європи, 2008. – 384 с.: 330 іл.;
  2. Содомора А., Домбровський М., Кісь А. Anno Domini. Року Божого : Латинські написи Львова / Автор проекту Василь Габор. – Л. : ЛА ‘‘Піраміда’’, 2008. – 288 с. ;
  3. http://etnogenez.org

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.