Буде неправдою, якщо сказати, що в свій час Стефан Грабінський вважався знаменитістю і про нього знали всі. Тим не менше, окремі з творів, підписані його іменем, все ж вистрілили і про Грабінського говорили. Він – людина із непростою долею: важкі хвороби, миттєвості сум’яття та нестабільності. Життєвих потрясінь вистачало.
Чи не єдине, що він робив регулярно добре та зі стабільною професійністю – написання страхітливих оповідок. Львівського “короля жахів” Грабінського рекомендував читати львівський “король фантастики” Лем. У Львові, нарешті, почали говорити про Лема, інколи згадують і про Грабінського. Проте, надалі мало їх читають.
“Духи старого Львова”
Стефан Грабінський народився у 1887 році в Кам’янці-Струмиловій (Кам’янка-Бузька сьогодні), в греко-католицькій родині судді Діонізія Грабінського та вчительки гри на фортепіано Євгенії Чубок. Його юність минула в селі Луки, що під Самбором. Після ранньої смерті батька родина переїхала до Львова. Грабінський проживав на сучасній вулиці Стефаника і закінчив гімназію, яка діяла на території колишнього монастиря бернардинів. Між іншим, його вчителем був знаний освітній і суспільний діяч Францішек Прухніцький.
Пізніше Грабінський навчався на філософському факультеті Львівського університету, відвідував лекції Казимира Твардовського. Відтак працював викладачем у львівських гімназіях. Учні запам’ятали його вимогливим і таємничим. Грабінський був заглибленим у себе, тримав дистанцію і ходив у чорному одязі.
За По
Улюбленим автором Стефана Грабінського був американський письменник Едгар Аллан По. Не менше за макабричні та містичні оповіді По Грабинський полюбляв подорожі. У роки російської окупації Львова (1914 – 1915) він був у Відні, по тому перебрався на декілька років в Перемишль. Також Грабінському вдалося побачити Італію та Румунію.
Значний вплив на львівського письменника мало його захоплення парапсихологією, релігією, магією та кіномистецтвом.
Грабінський в “Ділі”
Стефан Грабінський – один з найвідоміших та найцікавіших львівських авторів. Його творчість досить самобутня та оригінальна. Більшість своїх творів Грабінський написав польською, але були й такі, які писав українською. Перші його тексти були українською. При цьому, ще й опубліковані в українських виданнях: часопис “Літературно-науковий вісник”, газета “Діло” і ін.
“Демон руху”
Про Стефана Грабінського почали говорити після появи другої збірки його оповідань – “На пагорбі троянд”. Проте, чи не найбільшу славу приніс Грабінському його цикл залізничних новел “Демон руху”. Це моторошні оповідки, в яких обігрується тема потяга та залізничного руху.
Інші твори письменника: “Коханка Шамоти”, “Саламандра”, “Тінь Бафомета”, “Монастир і море”, “Пристрасть” і ін. Для творів Грабинського є характерним, коли у буденному, на загал, житті персонажа починають траплятися незвичайні та ірраціональні речі. У цього письменника часто читаємо про покинуті будівлі, залізничні станції, дія відбувається у маленьких тихих містечках Галичини.
Брюховичі і забуття
Через важку хворобу – сухоти, Стефан Грабінський дещо передчасно вийшов на пенсію. У минулому залишилось життя на сучасних вулицях Кирила та Мефодія у Львові, Лобачевського, активна літературно-мистецька діяльність – письменник перебрався у Брюховичі, що під Львовом. По тому, попри успіхи, його стали забувати.
Помирав Грабінський ледь не у злиднях. Похований був на Янівському цвинтарі.
Фантаст, який любив містику?
Серед популяризаторів творчості Стефана Грабінського і відомий письменник-фантаст родом зі Львова Станіслав Лем. Він відкрито заохочував сучасників до читання творів Грабінського, також часто його хвалив. Лем називав Грабінського “письменником своєї львівської молодості, котрий не загубився у конкуренції зі своїми ровесниками європейцями”.
Грабінський і “Всесвіт”
У це непросто повірити, але новели Стефана Грабінського були доступними для українців ще в 90-ті рр. ХХ століття. Саме тобі окремі з його творів надрукували в львівській газеті “Пост-Поступ” та київському журналі “Всесвіт”. Тобто починалося все добре – пізніше було ще декілька гарних спроб популяризувати персону та творчість Степана Грабінського серед українців. Проте, на жаль…
26 лютого була чергова річниця від дня народження письменника. Поки що все тихо і непомітно.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Гулюк Є. “Польський Лавкрафт”. Стефан Грабинський – “король жахів” з міжвоєнного Львова // Lvivtravel [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://lviv.travel/ua/news/stefan-grabynskyi
- Іпатов Є. Стефан Грабінський – “король жахів” зі Львова // Фотографії старого Львова, 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/stefan-hrabinskyj-korol-zhahiv-zi-lvova/
- Лучук І. Польська грань львівської літератури // Zbruč [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zbruc.eu/node/38739
- Маєвська Й. Стефан Грабінський // Інтерактивний Львів [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://lia.lvivcenter.org/uk/persons/stefan-grabinski/
