У час новітньої російсько-української війни, в якій Україна відстоює свою незалежність, цілісність і суверенітет, в українському суспільстві ще більшої актуальності набула тематика пов’язана з українським визвольним рухом ХХ століття і в першу чергу з історією Української Військової Організації, Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії.
Особлива увага громадськості приділена провідним діячам національно-визвольного руху, визначення їх ролі та місця в історії України. Значний суспільний інтерес становить з-поміж іншого життєвий шлях і суспільно-політична діяльність активного діяча Української військової організації, Провідника Організації українських націоналістів, члена Українського Державного Правління, Головного командира Української повстанської армії, Голови Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної Ради та керівника збройного підпілля ОУН на українських землях, Лицаря найвищих нагород УПА – Золотого хреста бойової заслуги І класу, Золотого хреста заслуги І класу та Бронзового хреста заслуги, Романа Шухевича (1907–1950) – відомого під псевдами – «Шух», «Дзвін», «Щука», «Степан», «Туча», «Чернець», «Роман Лозовський», «Тур», «Тарас Чупринка» та ін.
Від загибелі Романа Шухевича, 5 березня 1950 р. у Білогорщі неподалік Львова, пройшло вже понад 70 років. За цей період українська та зарубіжна історіографія поповнилася значною кількістю праць. Сьогодні маємо науково-популярну, публіцистичну та краєзнавчу літературу, що висвітлює життєвий шлях Романа Шухевича.
Однак в багатьох з них автори опираються на обмежену джерельну базу. Віднайдені документи, спогади, преса, світлини дають можливість спростувати багато необґрунтованих тверджень з життєпису Романа Шухевича, значно доповнити і уточнити віхи його життя і діяльності, подати нові факти з його біографії.
Упродовж 1920–30-х рр. Роман Шухевич брав активну участь в українському суспільно-культурному русі, створював та розбудовував спортивні і пластові гуртки, у Львові та Галичині. Зокрема йдеться про організації «Пласт» (пластові курені: 1-ий курінь УУПЮ ім. П. Сагайдачного, 7-ий курінь УУПЮ ім. князя Льва, 43-ій курінь УУПЮ ім. Олега Віщого, 3-ій курінь УУСП «Лісові Чорти», 10-ий курінь УУСП «Чорноморці»), спортивні і пластові гуртки і товариства («Ясний Тризуб», «Тури», «Український Студентський Спортовий Клюб»), «Просвіту», «Рідну Школу», «Основу», Організацію Вищих Кляс Українських Гімназій, Українську Військову Організацію, Організацію Українських Націоналістів.
У міжвоєнний період Роман Шухевич займався лижним спортом, футболом, легкою атлетикою, плаванням, волейболом, скелелазанням, мандрував, володів мистецтвом бою різними видами холодної і вогнепальної зброї, чудово їздив верхи, літав на планерах, був надзвичайно загартований фізично. Він неодноразово брав участь у спортових змаганнях, встановлював рекорди з плавання та легкої атлетики серед українських спортовців Галичини. Крім того мав музичні здібності (чудово грав на фортепіано і скрипці, добре співав, виступав з концертами) та бізнесові таланти (співзасновник рекламної фірми «Фама») тощо.
У сьогоднішній публікації наведено декілька фотофактів зі спортивної діяльності Романа Шухевича.
Андрій СОВА
історик
Джерела та література:
- Сова А. Міфи про генерала УПА Романа Шухевича. Дата і місце народження // https://photo-lviv.in.ua/mify-pro-henerala-upa-romana-shuhevycha-data-i-mistse-narodzhennya/ (дата звернення:03.2017).
- Сова А. Пластун Роман Шухевич, або нові факти з пластової біографії генерала УПА // https://photo-lviv.in.ua/plastun-roman-shuhevich-abo-novi-fakti-z-plastovoyi-biografiyi-generala-upa/ (дата звернення: 10.2018).
- Роман Шухевич у громадсько-політичному житті Західної України 1920–1939 рр.: спогади, документи, світлини / Упоряд. і відп. ред. Андрій Сова; Центр незалежних історичних студій. – Львів: Апріорі, 2019. – 816 с.
- Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.
Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com
