Що знадобиться під час туристичного походу, або поради сторічної давнини від Степана Гайдучка

534
Що знадобиться під час туристичного походу, або поради сторічної давнини від Степана Гайдучка

Професор українського тіловиховання Степан Гайдучок упродовж 1920–1930-х рр., у вільний від роботи у Філії Академічної гімназії час, мандрував різними куточками Галичини. Особливий інтерес він виявляв до Карпат. Кожного року проводив чимало мандрівок горами при чому в різні пори року. Особливо багато його подорожей припадало на літо.

У листопаді 1929 р. на сторінках львівського часопису української організації «Пласт» – «Молоде Життя», Степан Гайдучок під псевдонімом «Blue boy» опублікував статтю «Може Вам придасться знати». У ній він поділився своїм досвідом, здобутим під час війни та багатьох піших мандрівок. Публікація призначалася перш за все для пластової молоді. Ще тоді, в далекому 1929 р., Степан Гайдучок розумів яким недосконалим був туристичний інвентар. Особливої критики він піддав тодішній «тип наплечника», який був далекий від досконалості та завдавав чимало клопотів мандрівникам.

Степан Гайдучок з донькою Богданою під час мандрівки. 1930-ті роки. З приватного архіву родини Білинських.
Степан Гайдучок з донькою Богданою під час мандрівки. 1930-ті роки. З приватного архіву родини Білинських.

Пропоную усім охочим ознайомитися із статтею Степана Гайдучка, яка не втратила актуальності й сьогодні. Публікую із збереженням мови та правопису оригіналу.

Степан Гайдучок

Може Вам придасться знати

Читаю в одному з моїх воєнних листів: Хоч лежимо в шатрах на висоті 1900 м., то все таки март мені не доскулює. Казав я чурі заварити в їдунці кипятку, поставив в шатрі, позащіпав тай сидиться як на печі.

Публікація Степана Гайдучка «Може Вам придасться знати» у часописі «Молоде Життя». Львів, 1929, 25 листопада, число 10.
Публікація Степана Гайдучка «Може Вам придасться знати» у часописі «Молоде Життя». Львів, 1929, 25 листопада, число 10.

А цього року на мандрівці навчився я ось чого: – Треба було нести воду в їдунках яких 20 мінут до нашого постою. За порадою одного з товаришів мандрівки, що приглянувсь життю чужинців, накриваю їдунку папоротними листками, так, що прилягають до поверхні води немов сітка. Ні краплинки води я не стратив, хоч їдунка гойдалася в руці й треба було йти під верх по доволі камінистій стежці.

Підпис Степана Гайдучка під світлиною: «Черемош на перехреснім коло Жабя». Літо 1930 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Підпис Степана Гайдучка під світлиною: «Черемош на перехреснім коло Жабя». Літо 1930 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Малими хлопцями мали ми ось яку забаву. Видовбували в землі ямку, клались ниць до неї і стогнали. Земля скріпляла стогін до несамовитости. Селяне казали, що щось несамовите стогне, а тяжко було зорієнтуватися звідки це походить. – Щось подібного стрінув я в описі війни, де автор подає, що годі було знайти раненого, як він лежав долілиць (звернений лицем до землі) і стогнав. Чи не можнаб цього способу ужити до сиґналізації.

Підпис Степана Гайдучка під світлиною: «Стайки». Літо 1930 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Підпис Степана Гайдучка під світлиною: «Стайки». Літо 1930 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Сучасний тип наплечника дошкулює кождому мандрівникові а то тим, що як приходиться за чимсь пошукати, то або треба цілий його склад перекидувати і в ньому повстає непорядок, тай пакуй його на ново, або треба перепаковувати поодинокі річи і назад вкладати. В Форальберґу від кількох літ шиють наплечник дещо інакше. Є то вперід обширний мішок, який складають з гори в низ в великі збирки і їх зшивають. Ці збирки є лишень від сторони дверньої. Так повстає одна велика кишеня, що прилягає до плечий і ряд менчих за нею. До великої вкладають коц і біля, до менчих (є їх 6–8) вкладають по громадкам другі річи. Легко все знайти тай нема мороки що буде нас все щось гризти в плечі, як що недокладно спакуємо наплічник.

Джерело: Blue boy [Гайдучок С.]. Може Вам придасться знати // Молоде Життя. Часопис українського Пласту. – Львів, 1929. – 25 падолиста. – Чис. 10. – С. 13.

Степан Гайдучок (13.03.1890 р., село Підтемне Пустомитівського р-ну Львівської обл. – 16.03.1976 р., місто Львів) – професор тіловиховання, журналіст, громадський та культурно-просвітній діяч, вояк Галицької армії; активний діяч, практик і теоретик гімнастично-спортивного руху, один з організаторів і активних діячів руханкових і спортивних товариств («Український спортовий кружок» в Академічній гімназії у Львові, «Сокіл-Батько», «Україна», «Пласт», «Карпатський лещетарський клуб», «Український спортовий союз», «Український студентський спортовий клуб», СК «Сагайдачний» у Філії Академічної гімназії у Львові та ін.), збирач документів і укладач фотоархіву українського гімнастично-спортивного руху, учень і послідовник професора Івана Боберського.

Андрій СОВА
історик

Джерела і література:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  2. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  3. Сова А. Степан Гайдучок – творець та літописець історії українського гімнастично-спортового руху. URL: https://photo-lviv.in.ua/stepan-hajduchok-tvorets-ta-litopysets-istoriji-ukrajinskoho-himnastychno-sportovoho-ruhu/ (дата звернення:03.2018).
  4. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.
  5. Сова А. Де можна відпочити після карантину в Карпатах, або опис Степаном Гайдучком мандрівки Чорногорою. URL: https://photo-lviv.in.ua/de-mozhna-vidpochyty-pislia-karantynu-v-karpatakh-abo-opys-stepanom-hayduchkom-mandrivky-chornohoroiu/ (дата звернення: 29.05.2020).

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

Залиште відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.