Що писав Іван Боберський про Пласт у 1913 році

156
Що писав Іван Боберський про Пласт у 1913 році

Цього року минає 110 років від заснування української скаутської організації «Пласт» у Львові. Про його діяльність напередодні Першої світової війни йшлося у попередніх публікаціях автора на сайті Фотографії Старого Львова 6 та 20 серпня 2021 р. У сьогоднішньому матеріалі представлено статтю Івана Боберського «Пласт», опубліковану 1913 р. у Львові.

Іван Боберський популяризував пластову ідею у своїх працях. Наприклад, його стаття «Пласт», опублікована в «Калєндарі «Вістий з Запорожа» на 1914 рік», наклад якого становив 5 тисяч, містить чимало цікавої інформації про нову молодіжну організацію, методи її роботи, обов’язки членів тощо. «Пласт», на думку Івана Боберського, мав «виобразувати горожан і оборонцїв вітчини. Є се забава в державу і оборону. Молодїж заздалегідь збирає досьвід і силу, щоби прийти в поміч кождому ближньому і в поміч вітчинї». Стаття є також цінним історичним джерелом з історії «Пласту» до Першої світової війни. У «Калєндарі «Вістий з Запорожа» на 1914 рік, який редагували Іван Боберський та Сень Горук, Іван Боберський під різними криптонімами опублікував ще кілька статей: «Куди дорога?», «Гарні околицї», «Стрілянє до влучі» та ін.

Іван Боберський – голова українського гімнастичного товариства “Сокіл-Батько”. Львів, листопад 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів)
Іван Боберський – голова українського гімнастичного товариства “Сокіл-Батько”. Львів, листопад 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів)

Упродовж усього свого життя Іван Боберський намагався не втрачати контактів з провідними діячами пластового руху. Про це свідчить його листування з Олександром Тисовським, Оленою Степанів, Степаном Гайдучком, Северином Левицьким та ін. Крім того, перебуваючи за кордоном, живучи в Канаді та Словенії, Іван Боберський вивчав історію та методику виховання скаутів різних країн світу, а своїми висновками та спостереженнями щедро ділився з діячами пластового руху.

Текст публікації Івана Боберського «Пласт» подано із збереженням мови і правопису оригіналу.

Іван Боберський

Пласт

Членом чи членицею в «Сїчи» або в «Соколї» може стати лише ся особа, що має скінчених 18 літ. Хлопцї і дівчата низше 18 літ не є в товаристві «членами» лише «учениками» або «учасниками». Для того можна перевести при «Сїчи» або при «Соколї» устрій молодежи, званий «пластовим устроєм».

Так само як «Сїч» і «Сокіл» мають на цїли зробити тіло здоровим, а дух енерґічним і шляхотним, до такої самої ціли стремить пласт.

Устроєм пласту може занятися начальник товариства або котрий небудь член, який зголоситься добровільно, або навіть чоловік, що не належить до товариства, але має охоту занятися пластом.

Пластовий доріст товариства «Сокіл ІІІ» під час вправ з крісами. Львів, 1914 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Пластовий доріст товариства «Сокіл ІІІ» під час вправ з крісами. Львів, 1914 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Сей чоловік мусить обзнакомитися докладно з цїлию пласту і єго напрямом, прочитати потрібні до того книжки, але мусить мати вроджений хист до пласту, а ще лїпше, коли мав вже досвід з своєї військової служби. Впорядчик пласту списує «прихильників» пласту в «Пластову книгу» і дїлить на «гуртки» по 8 хлопців. Кождий гурток вибирав собі найсправнїйшого прихильника на «провідника».

З початку відбуваються гутірки про пласт. Впорядчик поясняє ціль і обов’язки пласту. По викладі наступають запити слухачів про подані гадки. Гутірки лучаться з практичними вправами.

З часом наберуть прихильники відомостей і досвіду. Впорядчик визначає по двох або трех місяцях іспити з пласту, які сам переводить. Коли іспит добре випав, стає «прихильник» «учасником». Через дальші вправи і іспити з пластового знан[н]я стає «учасник» «розвідником», а опісля «пластуном».

Інформація про «Калєндар “Вістий з Запорожа” на 1914 рік», опублікована у львівському часописі «Вісти з Запорожа» 30 вересня 1912 року. З фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника НАН України.
Інформація про «Калєндар “Вістий з Запорожа” на 1914 рік», опублікована у львівському часописі «Вісти з Запорожа» 30 вересня 1912 року. З фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника НАН України.

Точний перебіг вправ і іспитів, докладні вказівки про устрій пласту подав Др. Ол[ександр] Тисовський в книжцї «Пласт» [йдеться про видання: Тисовський О. Пласт / О. Тисовський. – Львів: Накладом «Вістий з Запорожа», Львів, улиця Руська 20, 1913. – 45 с. – А. С.], яка вийшла накладом «Вістий з Запорожа» в цїнї 60 сот. Без тої книжки немислимий ніякий початок сего прегарного устрою, що розбуджує в молодїжи почутє чести і енерґію.

Пласт має виобразувати горожан і оборонцїв вітчини. Є се забава в державу і оборону. Молодїж заздалегідь збирає досьвід і силу, щоби прийти в поміч кождому ближньому і в поміч вітчинї.

Інформація про «Калєндар “Вістий з Запорожа” на 1914 рік», опублікована у львівському часописі «Вісти з Запорожа» 30 вересня 1912 року. З фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника НАН України.
Інформація про «Калєндар “Вістий з Запорожа” на 1914 рік», опублікована у львівському часописі «Вісти з Запорожа» 30 вересня 1912 року. З фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника НАН України.

Пластуни мають слідуючі обов’язки і занят[т]я, щоби розвинути тїло, духа і душу:

  1. Пластун дбає про порядок і чистість свого одягу, гартує своє тїло руханкою, змагом, стрілянєм до цїли, прогульками, руховими грами, купілею, старає ся бути все веселим, мимо труду і умученя, не уживає нї алькоголю, нї тютюну, глядить на міру в їдї і добрий стан зубів, дбає під кождим зглядом про рівновагу в здоровлю тїла і душі.
  2. Чоловіче достоїнство, честивість (амбіция), стремлїнє до досконалости, помічність, чемність, в[в]ічливість, милосердє, щедрість і ощадність, порядок, відвагу, лучність, карність, виховує в собі пластун постійними «добрими дїлами» в наведених напрямах. Щоби ратувати других в нещастю, уміє пластун нести наглу поміч підчас пожару, повени, при потопан[н]ю, зломаню ноги або руки, отроєню. Пластун хоронить звірята перед жорстокостию.
  3. Пластуни стараються спам’ятати собі цїхи околицї, в котрій находяться, щоби все могли знати, де они є, і легко найти найліпшу дорогу. Треба вишукати дорогу, а також уміти тою самою дорогою вернути, чи в полонині, чи в лїсї, чи в місті. Розуміти положенє сонця, положенє звізд, познаки слоти, бурі, щоби після того вибрати час і напрям дороги. Перейти через гущавину і через багно, через терня і через паркан, хідлями через ріку, але також вибудовати лавку або міст понад яругу, збудувати кладку або тратву. Йти пішки, але уміти відбувати дорогу також верхом, на ровері, на човнї, на лещетах, на совгах, передістатись через ріку вплав, перескочити через глубокий рів, видрапатися на смереку, щоби розглянутись по околиці.

Треба знати здоровність одягу до походу, здоровність обуви. Які онучки, які черевики? Що робити, щоби не підбитися? Як пити воду і як відпочивати, щоби не захорувати підчас походу? Як йти, щоби довго йти?

Інформаційна замітка про «Калєндар “Вістий з Запорожа” на 1914 рік», опублікована у львівському часописі «Вісти з Запорожа» 30 грудня 1912 року. З фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка
Інформаційна замітка про «Калєндар “Вістий з Запорожа” на 1914 рік», опублікована у львівському часописі «Вісти з Запорожа» 30 грудня 1912 року. З фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка

Треба околицю і дорогу не лише собі спам’ятати, але треба уміти їх нарисувати, щоби такий начерк міг придатися пізнїйше також другим. Рисувати мапи, читати мапи. Ужитє бусолї (маґнетичної ігли).

  1. Належить загартувати тіло, щоби можна спати в наметі, на свобіднім воздусі, без простуди. Житє в таборі, независиме від кухні, комори, прачкарні, независиме від слуг, від кравця, шевця, теслї, коваля, пекаря, рубача. Назбирай ріща, запали огонь, звари кашу, заміси і спечи хлїб, з’їдж, щось наварив. Вичисти горнятка, ложки, ножі і вилки. Збудуй колибу чи шатро, зроби добру підстілку, щоби нї студінь, нї дощ, нї вітер не зашкодили тобі підчас сну. Здоровність одягу, поживи, напою, шатра, постелі на свіжім воздусі, в студінь і горячо, в слоту і погоду, в день і в ніч.

Зробити і направити собі все самому без помочи заводових і платних ремісників, чи се є урвана линва, чи попсуте човно, чи роздертий локоть. Житє Індиянина в прериях! Житє Робінзона на самітнім острові! Житє вояка в таборі, далеко від домашних вигід!

  1. Знати відріжнити ростини їдомі від отруйних, знати птахи і звірята, уміти підходити, розпізнавати їх слїди і на них полювати, знайти воду, роздобути собі поживу, зробити собі знаряди, потрібні до роботи.
  2. Спостеречи заздалегідь небезпеку, яка загрожує таборови. Чуйностию унеможливити противникови напад. Підійти ворога, вислідити єго криївки, визискати гомін, шелест, запах, слїди, щоби розпізнати напрям єго дороги, оцінити силу і слабі сторони ворога. Затерти власні сліди. Видїти, а не дати ся видїти. Принести до свого табору точний звіт або навіть начерки з бачених подробиць. Подати при помочи знаків хоруговцями вістку або приказ дальше. Уміти телєґрафічну азбуку.
  3. Знати історию України, її розвій, її визначних людий. Уміти ґеоґрафію України. Розуміти обов’язки добрих горожан.
  4. Пластун знає устрій пласту, перебіг іспитів, припис для одягу і поведеня, відзнаки, знаки, обов’язки.

Крім підручника Д-ра Ол[ександра] Тисовського закупити належить: «Пластові гри і забави» [йдеться про видання: Франко П. Пластові гри і забави / П. Франко. – Львів, 1913. – 52 с. (Пластова бібліотека, ч. 1). – А. С.], Петра Франка, за 50 сотиків і «Пластову виказку» [йдеться про видання: Пластова виказка / [укл.: І. Боберський, П. Франко]. – Львів, [1912]. – 16 с. – А. С.] за 10 сот[иків]. Всї три книжочки мусить мати кождий пластун, коли хоче розуміти свою річ.

Обкладинка сокільського календаря «Вістий з Запорожа». Львів, 1913 р. З фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.
Обкладинка сокільського календаря «Вістий з Запорожа». Львів, 1913 р. З фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Пластовий устрій в повних розмірах може перевести шкільна молодїж якнайсвобіднїйше підчас вакаций. Тоді зможе вихіснувати свобідний час на загартованє тїла, розбудженє енерґії, виробленє солидарности і орґанїзацийного змислу. Се буде розумне доповненє шкільної науки, яка подає теоретичне знанє, але не дає підприємчивости, рухливости і практичности.

Належить зробити звіди по цїлім краю, по рівнинах, по горах, полонинах і ріках. Вести таборне житє, не користаючи з гостинности других і пізнати точно свій край.

Пласт є лиш розривкою, коли сповнили ми свої заводові обов’язки. Школяр не може посвятити весь свій час пластови коштом шкільної науки. Пластун стремить до рівноваги обов’язків в своїм житю і стараєся їх точно виповнити, щоби виховати себе на солїдного і характерного члена суспільности.

Звернення до пластунів про закупівлю земельних ділянок для руханково-спортової площі «Сокола-Батька». Львів, 1913 р. Світлина опублікована у книзі: Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
Звернення до пластунів про закупівлю земельних ділянок для руханково-спортової площі «Сокола-Батька». Львів, 1913 р. Світлина опублікована у книзі: Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.

При основаню і веденю пластових гуртків при «Січах» і «Соколах» належить відноситися з просьбою о вказівки і поради на адресу «Пластовий впорядчик» при Вп. п. Др. Ол[ександр] Тисовський, Львів, І. ґімназия, ул[иця] Льва Сапіги [тепер вул. С. Бандери. – А. С.].

Джерело: Боберський І. Пласт / І. Боберський // Калєндар “Вістий з Запорожа” на 1914 рік. – Львів: Наклад редакциї “Вістий з Запорожа”, 1913. – С. 72–77.

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

  1. Сова А. Внесок Івана Боберського у становлення організації «Пласт». // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Збірник наукових праць. – Львів, 2014. – Вип. 15. – С. 85–95.
  2. Сова А. Професор Іван Боберський про Пласт // Пластовий шлях. Журнал пластової думки та інформації. – Львів, 2014. – Чис. 1 (177). – С. 40–41.
  3. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  4. Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  5. Сова А. Як Іван Боберський в 1928 році з пластунами зустрічався. URL: http://photo-lviv.in.ua/yak-ivan-boberskyj-v-1928-rotsi-z-plastunamy-zustrichavsya/ (дата звернення: 13.04.2018).
  6. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512с.
  7. Сова А. З чого починався Пласт у Львові? URL: https://photo-lviv.in.ua/z-choho-pochynavsia-plast-u-lvovi/ (дата звернення: 6.08.2021).
  8. Сова А. Іван Боберський та “Пласт” напередодні Першої світової війни. URL: https://photo-lviv.in.ua/ivan-boberskyy-ta-plast-naperedodni-pershoi-svitovoi-viyny/ (дата звернення: 20.08.2021).

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.