Річниця заснування Наукового товариства імені Шевченка: Що дала Україні спільнота з Франком, Грушевським і Кулішем

0
224
Діячі НТШ у Полтаві у 1903 році. Фото: ntsh.org
Діячі НТШ у Полтаві у 1903 році. Фото: ntsh.org

23 грудня виповнилося 146 років з дня заснування Наукового товариства імені Тараса Шевченка – першого всеосяжного українського осередку науки та літератури, повідомляє zik.ua.

Діяльність Наукового Товариства імені Тараса Шевченка – приклад самовідданої роботи не лише у неоднозначних реаліях рідної держави, а й в еміграції, на порозі буремного ХХ століття. Тож у день 146-річчя з дня заснування Товариства розповідаємо про історичні передумови його появи та результати майже 70-річної роботи.

Історія львівського товариства

Наприкінці ХІХ століття Україна переживала не найкращі часи у політичному контексті, хоча науково була сильною державою. Однак інтелігенції, студентству, поетам та науковцям доводилося жити в умовах одвічного розподілу рідних земель між іноземними державами.

І коли інтелігенція вже не могла залишатися в тіні, виникла недержавна спільнота, що проіснувала, всупереч скептичним думкам сучасників, немало – майже сімдесят років. Мабуть, Наукове товариство Шевченка (НТШ) є найстарішою українською громадською інституцією, що була організована спільними силами суспільства без політичного підтексту та без допомоги з боку влади.

У 1873 році, коли Товариство тільки почало роботу, його знали як Літературне товариство імені Шевченка, тоді як з березня 1892 року воно стало Науковим товариством імені Шевченка і працювало як своєрідна академія наук.

Олександр Кониський
Олександр Кониський, ініціатор створення НТШ

Спільнота з’явилася у Львові з ініціативи вчених східної України на чолі з Олександром Кониським. За собою він мав неабияку братію однодумців: Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Пантелеймон Куліш, Іван Нечуй-Левицький. Меценатами новоствореного товариства стали Євген Милорадович, Дмитро Пильчиков, Михайло Жученко і ще понад тридцять мешканців Галичини.

Чому саме тоді? У 70-ті роки ХІХ століття на східноукраїнських землях діяв Валуєвський циркуляр, який забороняв українську мову, друкарство і наукову літературу. Тому необхідно було створити у організацію, яка могла б сприяти розвитку української культури. До того ж якраз тоді в Україні став відчуватися рух відродження, що лунав з Європи: Сербії, Чехії, Польщі, Хорватії.

Чому Львів? Саме це місто у реаліях, коли Україна була поділена між Росією та Австро-Угорщиною, стало своєрідним рупором соціальних настроїв українства.

По суті, це безпрецедентна організація, яка дотримувалася ідей Шевченка щодо служіння Україні та назвалася його ім’ям. Перший етап її роботи був пов’язаний більше з розбудовою видавничо-літературної діяльності, тоді як другий, що розпочався з прийняттям статуту у 1892 році, перетворив її на багатопрофільну академію наук.

Персоналії і наукова робота НТШ

Особливого розквіту Товариство досягло у 1897 – 1916 роках, за часів очільництва Михайла Грушевського. Неабияких зусиль для його розвитку доклали Іван Франко як голова філологічної секції (у 1897–1913 рр.) та етнограф Володимир Гнатюк.

Будинок НТШ на вулиці Чарнецького
Будинок НТШ на вулиці Чарнецького

У 1892 року Товариство ухвалило оновлений статут, який коригував завдання, принципи подальшого функціонування, структуру та назву організації. Зрештою, НТШ вийшло за межі гуманітарних векторів та поділилося на три “гілки”: історико-філософську, філологічну та математично-природознавчо-лікарську.

У 1892–1898 роках НТШ розташовувалося у Львові у будівлі на вулиці Академічній, 8. Пізніше книгарню розташували у будинку “Просвіти” на площі Ринок, 10. А у 1898-му Товариство переїхало у будинок на вулиці Чарнецького, 26. Правда, у 1912 році шевченківці викупили сусідню будівлю, де організували ще й бібліотеку з музеєм.

Закриття НТШ

Станом на 1939 рік, тобто останній рік свого існування, Товариство мало свою друкарню, книгозбірню та три музеї, видало 1173 томи праць, мало у своєму складі 20 комісій з 333 науковцями, серед яких були іноземні, як-от: Альберт Ейнштейн, Макс Планк, Томаш Масарик.

 Члени НТШ у 1932 році ntsh.org
Члени НТШ у 1932 році ntsh.org

Але радянська влада, яка мала на меті зруйнувати вщент усе, що було збудовано та організовано до неї, у жовтні 1939 року позбавила НТШ одразу всього: книгарні, друкарні і бібліотеки. А у 1940 році радянський терор доклав усіх зусиль, аби НТШ перестало існувати як цілісна організація. Товариство мало бути включене до радянської науки та увійти до складу Академії наук УРСР.

З 14 січня 1940 року Члени товариства повинні були шукати собі і нове місце проживання, і нове місце роботи. Так, чимало членів НТШ після вересня 1939-го були арештовані, але Товариству вдалося відновити свою роботу.

 Конференція НТШ "у еміграції" - за кордоном Ілюстративне фото з мережі
Конференція НТШ “у еміграції” – за кордоном Ілюстративне фото з мережі

Це сталося лише у 1947 року у Західній Європі, США, Канаді та Австралії, де Товариство знали як Shevchenko Scientific Society. Аж через сорок років – у 1989 році – НТШ знову повернулося до України.

Loading...

Напишіть відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.