Повітряна тривога. План оборони Луцька у 1939

0
124
Повітряна тривога. План оборони Луцька у 1939

Першу світову війну можна сприймати першим раундом великої баталії для формування нового світового порядку. За нею – Друга світова. Польща, затиснута між обома такими потугами, як Німеччина з її агресивною політикою до євреїв і СРСР з її убивчими репресіями та комунізмом, розуміла загрози і виклики.

Задіяли багато ресурсів на військове укріплення країни. В рамках цього процесу – підготовка до оборони міст. Луцьк як адміністративний центр Волинського воєводства отримав свій План протиповітряної оборони.

Це документ, який сьогодні зберігається в Державному архіві Волинської області. У ньому на 22 сторінках викладений план дій на випадок повітряної тривоги. Документ вирваний із контексту ширшої військової документації, тому немає ні дати ні схем, ні зображень, ні супровідної, чи пояснювальної літератури.

План протиповітряної оборони Луцька підписаний HJ. Можливо, це абревіатура імені, що означає Henryk Józewski. В такому випадку план був створений до його відставки у квітні 1938. Сьогодні це цінний «свідок» напруженості передвоєнних років.

Члени луцької Ліги оборони протиповітряної і протигазової (L.O.P.P.), 1932. Зображення з архіву Віктора Літевчука
Члени луцької Ліги оборони протиповітряної і протигазової (L.O.P.P.), 1932. Зображення з архіву Віктора Літевчука

Залежно від рівня загрози Луцьк поділили на 4 зони. Окремо виділили казарми 24 піхотного полку і залізницю. Ці чотири зони включали такі райони міст:

  • Дільниця І – острів («старе місто») зі гнідавською дамбою і Базиліанським мостом. Штаб дільниці – у замку.
  • Дільниця ІІ – Красне і Гнідава. Штаб дільниці – броварня Шнайдера.
  • Дільниця ІІІ – середмістя вздовж річки Стир з вулицею Пілсудського (тепер Винниченка + Стрілецька) до залізничного переїду за винятком самої залізниці, яку виділили окремо. Штаб дільниці – державна друкарня на Ягеллонській, 68.
  • Дільниця IV – східна частина міста, грубо від вулиці Пілсудського до теперішнього Київського майдану. Штаб дільниці – будинок на вулиці Матейка, 15 (тепер це вулиця Ярощука).

Протиповітряною обороною Луцька керував комендант і 2 його заступники. Крім того, кожна дільниця мала свого окремого коменданта. Штаб розташовувався у протигазовому схроні на вулиці Ягеллонська, 22. Він налічував цілий ряд керівників різних служб на випадок тривоги. Складений План протиповітряної оборони передбачав, які функції має виконувати шеф кожної зі служб штабу коменданта.

Були ще окремо коменданти кожного блоку, попередньо затверджені повітовою владою. За потреби саме вони мали організувати цілий ряд заходів і служб з мешканців блоку: підготувати закриті кімнати, де можна пересидіти газову атаку, налагодити зв’язок з комендантом дільниці, виставити вартові пости, простежити за виконанням різних розпоряджень влади, керувати самообороною блоку, стежити за пожежною безпекою і за змоги власноруч ліквідовувати займання. Причому до таких цілей дозволялося залучати тільки не військовозобов’язаних.

Державні установи, самоврядні одиниці мали своїх окремих комендантів.

Оборона міста спиралася на найменші комірки і їхні власні людські та інші ресурси. Кожну дільницю поділили на блоки будинків з кількістю мешканців приблизно 350 осіб. Загалом вийшло 82 блоки.

Протигазові навчання у замку Любарта у травні 1932 року
Протигазові навчання у замку Любарта у травні 1932 року

У випадку небезпеки головний комендант подавав сигнал тривоги. На Владичій вежі замку Любарта розташовувалася пневматична сирена. Вона видавала довгий неперервний сигнал тривалістю 2 хвилини. На відголос цього звуку свій сигнал подавали сирени на електростанції товариства Wolt, броварня Шнайденра, броварня Земана, млин на Гнідаві і паровий млин на залізничній станції. Далі сигнал підхоплювала спеціальна служба, яка починала бити в гонг протягом 2 хвилин.

 

Переривчастий сигнал тривалістю 2 хвилини означав закінчення тривоги. Схема поширення дублюється як у випадку оголошення тривоги.

План оборони передбачав і те, як має гаситися світло. Вводилося два ступені попередження – просто тривога і власне алярм, коли задіювався весь механізм Плану оборони. У випадку тривоги товариство Wolt пригашувало вуличне освітлення наполовину, подача абонентам припинялася, повноцінне постачання відбувалося лише окремим об’єктам. У Плані вони не вказувалися. Імовірно, це лікарні, поліція, адмінбудівлі. У випадку алярму все світло в місті виключалося повністю. Заклади з автономним освітленням повинні робити так само. Авто, які в’їжджали в місто, також мали гасити світло.

План оборони передбачав евакуацію найбільших харчових складів до млинів на Гнідаві і в Заборолі. В кожному блоці рекомендувалося створити бодай 1 харчовий склад. На міській бойні у часі приготування до тривоги мав бути організований забій тварин і розпродаж м’яса в спецпунктах за визначеним планом.

Протигазове укриття для адміністрації волинського воєводства, 1938
Протигазове укриття для адміністрації волинського воєводства, 1938

Евакуація адміністрації міста чи людей не передбачалася, окрім крайньої потреби (наприклад, явної загрози потужного авіабомбардування об’єктів), або внаслідок сильної пожежі. В такому випадку державні інституції та установи евакуюються в іншу дільницю міста, найбільш безпечну. Евакуація людей відбувається так: з дільниці 1 – до Полонки, 2 – Милуші, Заброль, 3 – колоній Юзефін-Юліана (колишні німецькі, або чеські колонії в Луцькому повіті), 4 – Теремна.

 

Відомо, що на початку другого тижня вересня 1939 року Луцьк бомбардувався німецькою авіацією. Чи спрацював і як саме цей План оборони, відомостей немає. В середині вересня Волинське воєводство було окуповане вже радянськими військами. Наприкінці листопада 1939 різні частини воєводства були включені до кількох новоутворених радянських областей.

Олександр КОТИС

Джерело:  Хроніки Любарта

Loading...

Напишіть відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.