В листопаді 2020 року ми почали знайомити читачів зі світлинами Погулянки 1960 року авторства Юліана Дороша. Сьогодні продовжуємо цю серію і публікуємо ще десять унікальних світлин цієї дільниці старого Львова.
Багато зелені та невеликий став зробив цей парк привабливим місцем для відпочинку влітку, а гориста місцевість сприяла зимовим розвагам.
Також ця локація притягувала (зрештою й зараз притягує) потенційних мешканців. Несміливе, акуратне будівництво з часом переросло в багатоповерхівки і, щоправда ощадливо, заповнило прилеглі парцелі.
Правда з одного боку будівельний бум стримував Личаківський цвинтар, який уже в 1960-тих роках займав добрячий шмат Погулянки. Хоча це й не завадило в 1984 році збудувати майже на цвинтарі Обласний палац піонерів і школярів.
Цікаво, чи хтось помітив Івана Крип’якевича на верхній світлині. Ні, а він там таки є, придивіться.
Став і горбиста місцевість стримували будівництво з іншого боку. Тому забудова відбувалася досить специфічно.
Поряд з маленькими затишними віллами почали з’являтися обрубані багатоповерхівки. А територію навколо них швидко займали самозахоплені міні-городи, гаражі та столи для гри в доміно чи карти.
Деякі локації, з яких світлив Юліан Дорош, впізнати досить складно. Тому, вже традиційно, публікуємо фотографії в тій послідовності, як вони зазнимковані на плівці. Можливо хтось з допитливих читачів зможе допомогти з визначенням місцевості.
А тим часом нові щасливі мешканці займали свої досить скромні за площею помешкання і старалися як могли обжити цю дільницю.
А ось і перші місцеві мешканці весело чимчикують у тата на руках до своїх майбутніх пригод. Можливо хтось впізнає своїх бабусю і дідуся з мамою чи татом у ще зовсім юному віці. Було б гарно.
На цій оптимістичній ноті завершуємо сьогоднішню прогулянку Погулянкою у супроводі пильного ока Юліана Дороша. Але попереду ще багато нових і не менш цікавих прогулянок, тому залишайтеся з нами і не пропустіть наступної.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
