Окупація Львова в часі Першої світової війни. Частина третя

855
Російська піхота на вулицях Львова, 1914-1915 рр.

Сьогодні закінчуємо публікацію про  окупацію Львова москалями у часі Першої світової війни. Нагадаємо, що оригінал тексту під загальною назвою “Вісти зі Львова” було опубліковано  у часописі  «Свобода» (ч. 17 за 1915 р.). Першу частину статті можна прочитати тут, другу – тут.

Текст  подаємо оригінальним.

Успенська (Волоська) церква
Успенська (Волоська) церква

Аґітацию за православєм

ведуть всї москвофіли. Тепер вже зникли ріжницї між так званими старокурсними кацапами (партия о. В. Давидяка з часописями «Галичанинъ» і «Русское Слово») і новокурсними кацапами (партия д-ра В. Дудикевича з часописями «Прикарпатская Русь» і «Голосъ Народа») – бо всї кацапські інтелїґенти стали аґентами московських наїздників. В наслїдок їх аґітациї перейшло доси на православє около 200 кацапських громад, до яких вислано московських попів. Дуже богато з москвофільських сьвящеників, які остали в Галичинї, перейшло на православеє. З великою парадою принимав у Львові на православє архиепископ Евлогий кацапського аґітатора о. Яворського з Кривого коло Радехова (давнїйше в Городку). Православні богослуженя відправляють в Волоській і Преображенській церкві у Львові, де парохами є москвофіли о. В. Давидяк і о. Давидович. Завідатель архиепархії митрат Андрей Білецький (москвофіл) дивить ся  рівнодушно на ширенє православя.

Церква Преображення Господнього, 1906 р. (фото М.Мюнца)
Церква Преображення Господнього, 1906 р. (фото М.Мюнца)

Наші українські сьвященики і наші українські селяни держать ся кріпко проти православя. Цїкаво, що богато селян, які перед війною держали з кацапами, тепер в наслїдок нелюдського поведеня московських наїздників відступили від кацапів. Українська сьвідомість серед народних мас в східній Галичинї не тільки не упала, але значно скріпшала і поширила ся, мимо повного застою в праци наших орґанїзаций. Всї вірять, що московське панованє не буде тревати довго. Наших селян не взяли на нїякі обіцянки, як надїли землею. Тепер впрочім вони переконали ся, що Москалї не думають про надїли селян панською землею, бо жиють з дїдичами як найлїпше і їх піддержують.

Першу московську школу

отворено на веснї с. р. в селї Запитові львівського повіту. На отворенє сеї школи приїхали посли до державної думи, ґраф В. Бобринский і Д. Чіхачев, начальник львівського повіту ґраф Лямсдорф Ґалаґан, Дудикевич і богато москвофілів зі Львова. По молебни, який відправив батюшка Курманович, відбула ся парада, на якій промовляли згадані московські аґітатори. Московські книжки для дїтий (щось около 50) роздав начальник повіту. Учителькою в Запитові стала якась А. Ґребеновская і вчить вже маленьких школяриків штокати і какати по московськи.

Російський імрератор Микола ІІ під час візиту на Галичину. Квітень 1915 року
Російський імператор Микола ІІ під час візиту на Галичину. Квітень 1915 року

Цар у Львові.

Перед шести тижнями був цар у Львові (про се ми вже писали точнїйше). Перед його приїздом полїция замкнула до арештів всїх, хоч трохи звісних, Українцїв і богато Жидів та декого з Поляків, яких випустили доперва по кількох днях, коли цар виїхав вже з Галичини. Цар приїхав самоходом з Бродів, стережений всюди по улицях війском і тайною полїциєю, які творили шпалїр, поза котрим було трохи цїкавої польської публики, до якої цар мав промову з намісниківського балькону, нагадуючи її манїфест Николая Николаєвича в польській справі. В намісництві приняв цар на окремім послуханю президию «Народнаво Савета» під проводом Дудикевича і депутацию вшехпольської партиї під проводом професора львівського унїверситету і вшехпольського аґітатора д-ра Станїслава Ґрабского. Дудикевич і Ґрабский іменем своїх партий зложили цареви вірнопідданчу чолобитню.

9 квітня 1915 року. Російський імператор Микола ІІ приїхав до Львова. Його зустрів і рапортує генерал-губернатор граф Бобринський (зустріч відбулась на перехресті сучасних Личаківської та Пасічної)
9 квітня 1915 року. Російський імператор Микола ІІ приїхав до Львова. Його зустрів і рапортує генерал-губернатор граф Бобринський (зустріч відбулась на перехресті сучасних Личаківської та Пасічної)

Другого дня поїхав цар зі Львова самоходом через Рудки до Самбора, де оглянув місто і відобрав рапорти і ще того самого дня через Хирів-Добромиль виїхав самоходом до Перемишля, де оглянув знищені форти і приняв москвофільську депутацию під проводом д-ра Марияна Глушкевича і депутацию вшехполяків. По дводневнім побуті в Перемишлї вернув цар зелїзницею через Львів до Росиї.

Війско без оружя.

У Львові вправляєть ся дуже богато росийських рекрутів, яких раз враз відсилаєть ся на галицький боєвий фронт. Часто у Львові можна бачити, як через місто машерує рота з 250 рекрутів і на ту роту є всего два-три кріси. Решта рекрутів має в руках тільки дручки і ними маркерує наче  крісами. Упадок духа серед росийських салдатів дуже великий. Офіцири ходять похнюплені і сумні і на такий їх вид в наших ступає віра і надїя.

Поштівка з написом: "Львів під час російської інвазії. Росіяни повертаються з трофеями зі Львова. 22./VI. 1915"
Поштівка з написом: “Львів під час російської інвазії. Росіяни повертаються з трофеями зі Львова. 22./VI. 1915”

Москалї втїкають зі Львова.

Побіда австрийського і нїмецького війска над Сяном і коло Стрия, та окруженє Перемишля викликали перестрах серед московських властий у Львові. В урядах пакують акти і вивозять до Бродів (по части і до Золочева). Зі Львова виїхав вже ґенерал-ґубернатор ґраф Бобринский і всї начальні росийські власти – на разї до Бродів, а дасть Бог, що незадовго і дальше. Зі Львова і околиць Львова вивозять з великим поспіхом день і ніч всякі запаси з великих військових маґазинів. Чують, що Австрийцї і Нїмцї їм вже на пятах. Московські купцї і московські банки замикають свої інтереси у Львові і втїкають до Росиї, а з ними наші зрадники-кацапи і богато вшехполяків. Дудикевич і Ґрабський вже втїкли до Росиї. Серед львівських кацапів і вшехподяків велике замішанє, серед наших радість, що невдовзї скінчить ся московська неволя.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.