Окупація Львова в часі Першої світової війни. Частина друга

798
Російські війська крокують вулицею Городоцькою. Світлина Ф. Корсакова, 1915 р.
Російські війська крокують вулицею Городоцькою. Світлина Ф. Корсакова, 1915 р.

Сьогодні продовжуємо публікацію про  окупацію Львова москалями у часі Першої світової війни. Нагадаємо, що оригінал тексту під загальною назвою “Вісти зі Львова” було опубліковано  у часописі  «Свобода» (ч. 17 за 1915 р.). Першу частину статті можна прочитати тут.

Текст  подаємо оригінальним.

Будівля на площі Ринок №10 – давній палац Любомирських. Тут розташувалися українські товариства та установи: «Боян», «Просвіта», «Руська Бесіда», «Клуб русинок»
Будівля на площі Ринок №10 – давній палац Любомирських. Тут розташувалися українські товариства та установи: «Боян», «Просвіта», «Руська Бесіда», «Клуб русинок»

Замкненє українських інституций

Ще сейчас по своїм приїзді замкнули Москалї всї українські просьвітні і полїтичні товариства і орґанізациї та заказали що не будь (навіть афіші!) друкувати в нашій мові. Замкнено Просьвіту, Наукове тов. ім. Шевченка пишна, Українське тов. педаґоґічне, Сокіл, Народну Канцелярию і т.д., але економічні інституциї могли формально існувати. Тепер, коли нищене всего, що носить на собі українське знамя, прибрало нечувані розміри, Москалї, по переведеню ревізиї в поодиноких українських економічних інституциях урядово їх замкнули. І так замкнено і опечатано Днїстер, Земельний Банк Гіпотечний, Краєвий Союз Кредитовий, Товариство урядників і сьвящеників, Народний Дім на Городецькім, Ськільський Базар, Доставу, Сільський Господар, Краєвий Союз господарсько-торговельних спілок, Краєвий Союз для збуту худоби. З українських господарських інституций існує лишень Народна Торговля і Народна Гостинниця, яка провадить тільки готель, але і ті дві інституциї жиють серед дуже прикрих відносин.

Будинок товариства «Дністер». Фото поч. ХХ ст. невідомого автора
Будинок товариства «Дністер». Фото поч. ХХ ст. невідомого автора

Так само і в рештї східної Галичини,яка є під росийським панованєм, Москалї замкнули урядово всї українські товариства і інституциї.

Українським інтеліґентам не вільно сходити ся разом, бо коли би случайно трех-чотирех зійшло ся, сейчас знайде ся хтось з тайної охрани і веде на полїцию. Кромі вичислених висше, проживають у Львові ще такі з виднїйших Українцїв: д-р Іван Франко, Іван Труш, адвокат д-р М. Шухевич, проф. А. Гарасевич, директор Союза торговельних спілок С. Герасимович, скарбовий радник Бандрівський, проф. 0. Скрентович, проф. А. Березовський, інжинїр І. Брилинській, проф. ґімн. Посацький і цїлий ряд молодших ґімназияльних професорів та урядників. Всї дуже прибиті.

Посол Тимко Старух

втїк перед московським  наїздом до свого брата Антошка в Бережници в горах коло Лїська. Ту в селянській одежи перебував аж десь до сїчня с. р. В дорозї до Бережан поступив до Львова, але ту хтось з москвофілів чи вшехполяків його пізнав, дав знати до охрани і ся посла Отаруха заарештувала. Що дальше з ним стало ся, ніхто не знає; мабудь вивезли його до Росиї.

Тимотей Старух (Джерело фото: Історична правда)
Тимотей Старух (Джерело фото: Історична правда)

Посол Михайло Петрицький жиє по Копичинцях – поки що не тиканий московськими властями і як кажуть, веде склеп. Посла д-ра Теофіля Окуневського з Городенки  Москалї вивезли до Росиї вже давнїйше.

Инші українські посли до парляменту і майже всї бувшї соймові посли – як звісно – виїхали з краю перед московським наїздом і пробувають тепер у Відни, з виїмкою д-ра В. Загайкевича і Гриця Тершаковця, які служать при війску.

Російські війська на Марійській площі. Поштівка 1914 року
Російські війська на Марійській площі. Поштівка 1914 року

На пів московський вигляд Львова.

Львів робить тепер вражінє напів московського міста. До дотеперішних виключно польських написий на улицях і шильдів на склепах додано на першім місци московські написи;  всї дотеперішні написи на склепах в українській і нїмецькій мові – які де були – зникли зовсїм. По зелїзничих двірцях, по склепах і улицях продають всюди московські часописи.

В самім Львові кромі давнїйшого москвофільського дневника «Прикарпатская Русь», де працюють д-р Яворський з Київа, Валявський зі Защити землї, д-р Марков (син покійного редактора) і тижневника «Голосъ Народа», де «падвизают са» Бендасюк і Колдра, виходить ще два дневники в московській мові «Львовское Военное Слово» як орґан ґенерального штабу і «Львовскій Вѣстникь» як орґан ґенерал-ґубернатора Бобринского; до недавна виходив ще третий дневник «Новий край». Польські ґазети виходять всї як і перед війною, але їх вигляд в порівнаню до московських є дуже нужденний.  Всї львівські ґавети відносять ся до Українцїв з правила дуже ворожо без ріжницї, в якій мові вони друкують ся. В нашій, українській мові не виходить тепер в Галичинї нї одна ґазета.

Поштівка 1907 р. На зображенні - будинок Товариства ім. М. Качковського у Львові на вул. Валовій, 14
Поштівка 1907 р. На зображенні – будинок Товариства ім. М. Качковського у Львові на вул. Валовій, 14

Москвофільські «общества»

дізнають окремої опіки зі сторони московських властий і одержали від них великі гроші на аґітацию між народом. Общество Качковского одержує велику канцелярию при улици Валовій і раз враз висилає по краю аґітаторів для відновленя або основаня кацапських читалень і для аґітациї за православєм. Общество «Народний Домъ» утворило в своїй бурсї ріжні приюти для приміщеня збігцїв і під управою «госпож» Монцїбовичевої з Куткора веде там аґітацию за переходом на православє та висилає людий до Росиї.

Ставропиґійське брацтво, до якого належать виключно тільки кацапські проводирі, рішило на внесенє Дудикевича перейти на православє і вести аґітацию за православєм. Се впрочім не новина, бо ті всї «общества» – з окрема церковне товаристо Ставропіґія в своїм Временникъ-у – ту саму роботу вели ще і перед війною.

Російські військові у Львові (1915 р.)
Російські військові у Львові (1915 р.)

Полїтичним керманичом кацапства і дорадником московських властий є «Народный Совѣтъ» під проводом д-ра В. Дудикевича і містить ся в Ставропіґії, де є також релакциї «Прикарпатской Руси» і «Голосъ-а Народа». Спорядженє списів Українцїв і українських товариств,  арештованя Українцїв, висилка аґітаторів по краю, уряджуванє московських курсів і московських обходів, висилка людий до Росиї, вербованє людий до шпіонажі в користь Росиї, видаванє своєї думки що до полїтичного переконаня поодиноких осіб, веденє аґітациї за православєм і основуванє московських шкіл – то «чесна» робота, яку веде «Народний Савєт». Він стоїть в тїсних зносинах з канцеляриєю ґенерал-ґубернатора, з волинським ариепископом Евлогиєм, який майже стало мешкав у Львові – а передовсїм з дирекциєю полїциї і тайною охраною, яка в справах Українцїв звертаєть ся все до «Народнаво Савєта».  Рівнож і всї иньші москвофільські товариства – між ними і економічні – роблять горячкову в користь Росиї.

Віз із російськими військовими і трамвай «Sanok» № 137 маршруту KD, який курсував між парком Кілінського та головним вокзалом. 1915 р.
Віз із російськими військовими і трамвай «Sanok» № 137 маршруту KD, який курсував між парком Кілінського та головним вокзалом. 1915 р.

На війнї львівські кацапські провідники зробили величезні маєтки на спілку з Московськими чиновниками, охранниками і иншими московськими опришками, які наче саранча злетіли на східну Галичину і крадуть людське добро та погрозою арештованя і зсилки вимушують на богатих людях великі окупи; пр. Дудикевич, який мешкає по княжому в мешканю жидівського мілїонера адвоката Шафа напроти Скарбівського театру – мав доси накрасти і навимушувати більше як мілїон корон. Богато з москвофілів, а так само з поміж вшехполяків (не тільки мущини але і женщини) служить в тайній московській полїциї (охранї), а товмачами (пєреводчікамі) при уєздних начальствах (староствах) є москвофільські академики або ґімназийні ученики. Один з кацапських провідників – д-р Мариян  Глушкевич – був «ґрадоначальнїком» (бурмістром) в Перемишли, але тепер вже соромно звідтам «удрал».

Далі буде…

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.