«Ні для зиску, ані для слави», або Степан Гайдучок про Семена Горука

447
«Ні для зиску, ані для слави», або Степан Гайдучок про Семена Горука

Знайомство Степана Гайдучка та Семена Горука відбулося у Львові в товаристві «Сокіл-Батько». На той час останній був членом старшини організації, проводив титанічну працю з активізації сокільского руху в Галичині, а саме наради, з’їди, поїздки, свята, урочистості тощо. Степан Гайдучок пліч-о-пліч працював з такою людиною упродовж 1910–1914 рр. Цілком закономірно, що про Семена Горука він писав як про невтомного та скромного сокільського діяча.

Іван Боберський як голова «Сокола-Батька» також високо цінував заслуги і здобутки Семена Горука перед організацією та українським народом.

Степан Гайдучок. Світлина з приватного архіву родини Білинських.
Степан Гайдучок. Світлина з приватного архіву родини Білинських.

Степан Гайдучок під псевдонімом «Гакстен» у празькому часописі Союзу українського сокільства за кордоном «Український Сокіл» опублікував невелику статтю про заслуги Семена Горука перед Україною. Тоді минуло 15 років від дня його смерті.

Публікація Степана Гайдучка «Ні для зиску, ані для слави», опублікована у часописі Союзу українського сокільства за кордоном «Український Сокіл». Прага, жовтень–листопад 1935 р., число 8–9 (14–15). З фондів Центрального державного архіву зарубіжної україніки.
Публікація Степана Гайдучка «Ні для зиску, ані для слави», опублікована у часописі Союзу українського сокільства за кордоном «Український Сокіл». Прага, жовтень–листопад 1935 р., число 8–9 (14–15). З фондів Центрального державного архіву зарубіжної україніки.

На сьогоднішній день місце і дата загибелі Семена Горука точно не встановлені. За однією із версій поблизу Архангельська його разом із багатьма іншими українськими в’язнями більшовики затопили на баржі, котру підірвали в Білому морі.

Перша сторінка протоколу засідання руханкової секції організації «Сокіл-Батько» у Львові. Серед присутніх на засіданні згадано Івана Боберського, Степана Гайдучка та Семена Горука. Львів, рухівня «Сокола-Батька», 14 травня 1914 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Перша сторінка протоколу засідання руханкової секції організації «Сокіл-Батько» у Львові. Серед присутніх на засіданні згадано Івана Боберського, Степана Гайдучка та Семена Горука. Львів, рухівня «Сокола-Батька», 14 травня 1914 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.

Гайдучок Степан

 Ні для зиску, ані для слави

Минають літа, проходять роки, залишаються лише на шляху сліди колеса історії, що поволі, але безупинно, простує вперед. Лише під тягаром більших подій воно залишає глибший слід, якій ніщо не може стерти протягом соток чи може й тисяч років. І відтискує це коло з обєктивною безсторонністю добрі і лихі вчинки та свідомі, чи несвідомі помилки тих, що спричинились до історичних подій.

Наше Сокільство має також за собою частину пройденого шляху.

1 ми можемо на його слідах прочитати багато світлих сторінок. На одній з них написано: “Ні для зиску, ані для слави”. Безмежна любов до Батьківщини, вірність національній ідеї персоніфікуються в особі невтомного, скромного сокільського працьовника Семена Горука. Це той, хто як голова організаційного відділу Сокола-Батька перед Світовою війною віддав тисячці сокільських гнізд десяток найкращих, повних життєвої сили років свойого життя. Це той, хто як отаман Українських Січових Стрільців йшом все вперед і вів за собою всіх враз на полі бою до ліпшого майбутнього власної нації.

Семен Горук. Поштівка з колекції Юрія Завербного.
Семен Горук. Поштівка з колекції Юрія Завербного.

Скромний і спокійний, з лагідною усмішкою, але завше з енергійним виразом обличча і з очима, з яких світилась віра та любов. Горук захоплював своїм творчим ентузіязмом всіх молодих і старих і всім указував в щоденній праці шлях до національного ідеалу, дороговказом на якому все було “Ні для зиску, ані для слави” для себе особисто, лише на добро Батьківщини.

Автограф Семена Горука. 3 грудня 1910 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Автограф Семена Горука. 3 грудня 1910 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.

Був Горук і творцем першого листопаду 1918 р. у Львові На поклик Батьківщини став він до бою лише за її власні інтереси. Але надто велику руїну принесла Рідному Краєві Світова війна, а ще більшим був тягар подій 1918–[19]20 рр. Слово “приказ” характеризувало не лише Семена Горука як вояка, але й всіх його підлеглих. Жахливі умови боротьби кінця 1919 р. завинили тому, що був даний невідповідний приказ і Семен Горук більше вже не повернувся в наші сокільські ряди.

Старшини Українських січових стрільців. У першому ряді зліва направо – 8-й: Іван Боберський, 9-й: Сень Горук, 10-й: Степан Шухевич, 11-й: Дмитро Вітовський. Збірка світлин УСС з Бродівського історико-краєзнавчого музею.
Старшини Українських січових стрільців. У першому ряді зліва направо – 8-й: Іван Боберський, 9-й: Сень Горук, 10-й: Степан Шухевич, 11-й: Дмитро Вітовський. Збірка світлин УСС з Бродівського історико-краєзнавчого музею.

Вже 15 літ минає як вивезли росіяни отамана Горука на північ Московії, туди, звідки українці не повертаються. Загинув не з власної вини.

Віддав Горук все, що мав Батьківщині і залишив велику духову спадщину Рідному Сокільству. То, чим він лише жив, – живе, розвивається й жадна ворожа сила його не переможе.

УСС. За Волю України. Поштівка з колекції Юрія Завербного
УСС. За Волю України. Поштівка з колекції Юрія Завербного

Семен (Сень) Горук (13.09.1873–08.1920) – громадсько-політичний діяч, сотник Українських січових стрільців, отаман Галицької армії. На його честь названо вулиці в містах Коломиї і Снятині, встановлено меморіальну таблицю на будинку, де він провів дитячі роки.

Джерело: Гакстен [Гайдучок С.]. Ні для зиску, ані для слави // Український Сокіл. Часопис Союзу Українського Сокільства за кордоном. – Прага, 1935. – Жовтень–листопад. – Чис. 8–9 (14–15). – С. 1.

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

  1. Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  2. Бандрух О. 12 поштівок Українських Січових Стрільців з колекції Юрія Завербного. URL: https://photo-lviv.in.ua/12-poshtivok-ukrajinskyh-sichovyh-striltsiv-z-kolektsiji-yuriya-zaverbnoho/ (дата звернення: 3.11.2017).
  3. Сова А. Листопадові бої за Львів зі щоденника Івана Боберського. 1 листопада 1918 року. URL: http://photo-lviv.in.ua/listopadovi-boyi-za-lviv-zi-shhodennika-ivana-boberskogo-1-listopada-1918-roku/ (дата звернення: 1.11.2018).
  4. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.