Листопадові бої за Львів зі щоденника Івана Боберського. 1 листопада 1918 року

0
562

У листопадові дні 1918 р. українці творили свою державу з центром у Львові під назвою Західно-Українська Народна Республіка. Активну участь в цьому процесі взяло чимало українців серед яких й Іван Боберський – відомий педагог, громадський та військово-політичний діяч. У роки Першої світової війни він був членом Української Бойової Управи Легіону Українських Січових Стрільців, брав активну участь в організації діяльності Пресової Кватири та Артистичної горстки УСС, загалом проявив себе як організатор, редактор, видавець, пропагандист.

Обкладинка “Дневника” Івана Боберського.
Обкладинка “Дневника” Івана Боберського.

З листопада 1918 р. до кінця 1924 р. Іван Боберський присвятив себе діяльності ЗУНР. З 13 листопада 1918 р. до червня 1919 р. він – голова “Письменничого відділу” Державного Секретаріату Військових Справ ЗУНР, у 1919–1924-их рр. – представник ЗУНР спочатку у США, а з листопада 1920 р. – у Канаді.

Друга сторінка “Дневника” Івана Боберського.
Друга сторінка “Дневника” Івана Боберського.

Значною заслугою Івана Боберського було й те, що він вів щоденникові записи, які є важливим джерелом для відтворення подій цієї славної сторінки української історії. “Дневник” Івана Боберського охоплює час від 15 вересня 1918 р. до 22 травня 1919 р. Перебуваючи в еміграції, спочатку у Канаді, а з 1932 р. в словенському місті Тржич, Іван Боберський упорядкував щоденник та набрав його на друкарській машинці (22 жовтня 1944 р. – кінцева дата упорядкування записів). Один примірник він надіслав до “Українського музею” в Празі, другий – до Національної бібліотеки у Відні, третій – Осередку української культури і освіти у Вінніпезі. Нещодавно вдалося отримати електронну копію третього примірника “Дневника”, який містить також вступ, перегляд важливих подій 1918–1919 рр. та різноманітні правки і слова дописані Іваном Боберським. Саме із цього вичитаного мною примірника, пропоную ознайомитися широкому загалу з перебігом подій у Львові упродовж 1–21 листопада 1918 р. Текст публікується із збереженням мови та правопису ориґіналу.

Сторінка “Дневника” Івана Боберського.
Сторінка “Дневника” Івана Боберського.

1 листопада 1918 р. Іван Боберський спаковував експонати воєнної виставки УСС, яка проходила у Національному музеї по вул. Мохнацького (тепер вул. М. Драгоманова) з 15 вересня до 31 жовтня 1918 р. Зауважимо, що Іван Боберський ретельно ставився до документів, зокрема їх збору, підготовки і збереження. Однією з позитивних прикмет його діяльності було те, що він постійно вів нотатки, особистий щоденник, фіксував і висвітлював події у різних публікаціях. Саме завдяки йому збереглися унікальні документи про діяльність УСС. Його вихованець Степан Гайдучок у своєму спогаді у 1920-х рр. зауважив, що якщо б не Іван Боберський “то нині не булоб протоколів з засідань Боєвої Управи. Бо хоч мала вона секретаря, не писалися протоколи. Остало то, що для себе списував приватно, [Іван] Боберський. Інтензивно попрацював над уладженням українського відділу на воєнних виставах у Відни, які також не мало причинилися до обзнайомлення чужинців з нашою справою”.

 Старшини УСС. У першому ряді зліва направо – 8-й: Іван Боберський, 9-й: Сень Ґорук, 10-й: Степан Шухевич, 11-й: Дмитро Вітовський. Збірка світлин УСС з Бродівського історико-краєзнавчого музею.
Старшини УСС. У першому ряді зліва направо – 8-й: Іван Боберський, 9-й: Сень Ґорук, 10-й: Степан Шухевич, 11-й: Дмитро Вітовський. Збірка світлин УСС з Бродівського історико-краєзнавчого музею.

Документи Легіону УСС та воєнні пам’ятки зібрані у Відні передусім зусиллями Івана Боберського неодноразово експонувалися у Відні та Львові. Так, в рамках воєнної виставки організованої у Відні впродовж 22 жовтня – 17 листопада 1917 р. був представлений окремий павільйон для репрезентації УСС, величезних зусиль до підготовки якого доклав Іван Боберський. З 15 вересня до 31 жовтня 1918 р. подібна виставка відбулася у Львові в Національному музеї по вул. Мохнацького (тепер вул. М. Драгоманова). За 47 днів її відвідали 2028 осіб. Ці та інші заходи поряд з пресою давали певну можливість ознайомлювати українців з діяльністю Української Бойової Управи та Легіону Українських Січових Стрільців. Згодом ці документи лягли в основу Музею історико-воєнних пам’яток Наукового товариства імені Шевченка.

Іван Боберський в однострої Українського січового стрільця. Відень, 27 серпня 1916 р. Збірка світлин УСС з Бродівського історико-краєзнавчого музею.
Іван Боберський в однострої Українського січового стрільця. Відень, 27 серпня 1916 р. Збірка світлин УСС з Бродівського історико-краєзнавчого музею.

Витяги із Дневника”. Дня 1.ХІ.1918, Львів, пятниця

Цілу ніч лляло. Чути стріли. Слуга в камениці кличе: “Революція стріляє”. Йду до Музея прятати, бо кімнати мають бути свобідні. Знімаємо малюнки, світлини, гарно викінчену карту походів Лєгіону через Карпати в напрямі Галича, велику знимку Мойсеовича коло Семиківців, що вражає кожного видця глибиною простору. Працюємо цілий день до 8-мої вечером. Добрянський Антін дуже пильний, помагає неструдимо, Фронзей Володимир не прийшов пополудні. Гриневич цілком не приходив. В полуднє заглянув я по місті. На вежі ратуша синьо-жовтий, великий прапор, в ринку сторожать українські вояки. По вулицях прибитий маніфест, що власть над містом находиться в руках Української Національної Ради. Склепи зачинені. Нині задушний день. Люди поденервовані, йдуть вулицею й оглядаються поза себе. На Академічній площі виджу 5 вояків з крісом в правій руці провагом. “Діло” й “Українське слово” вийшли кілька годин скорше, чим звичайно. Намісник інтернований, стрільці походують на Львів.

Іван Боберський

Перша сторінка часопису “Діло”. Львів, 1918, 1 листопада, число 249. З сайту Libraria. Архів української періодики онлайн.
Перша сторінка часопису “Діло”. Львів, 1918, 1 листопада, число 249. З сайту Libraria. Архів української періодики онлайн.

Особлива подяка за надані світлини та матеріали Андрієві Гречилу, Оксані Дудко, Лесі Крип’якевич, Романові Метельському та Василю Стрільчуку.

Андрій СОВА
історик

Джерела і література:

  1. Боберський І. Щоденник 1918–1919 рр. / Упоряд. Ю. А. Мицик. – Київ : Академія, 2003. – 260 с.
  2. Сова А. Військово-політична діяльність Івана Боберського в роки Першої світової війни // Гуманітарні дисципліни у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів: [зб. наук. статей]. – Львів : ПП Сорока Т. Б., 2014. – Вип. 4. – С. 90–100.
  3. Сова А. Степан Гайдучок – творець та літописець історії українського гімнастично-спортового руху. – Режим доступу: http://photo-lviv.in.ua/stepan-hajduchok-tvorets-ta-litopysets-istoriji-ukrajinskoho-himnastychno-sportovoho-ruhu/ [03.2018].
  4. Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / За наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.: іл.
  5. Сова А. Боберський Іван Миколайович // Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія. – Івано-Франківськ, 2018. – Т. 1: А–Ж. – С. 143–144.

Напишіть відгук