Невідомі світлини українських соколів на площі «Сокола-Батька», або як львів’яни готувалися до І Краєвого здвигу 1911 року

0
477
Окружний сокільський здвиг. Підпис Степана Гайдучка: «Вправи палицями мійських «Соколів» на окружнім здвизі. На підвищенню четар Омелян Гузар». Львів, площа «Сокола-Батька», 2 липня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Окружний сокільський здвиг. Підпис Степана Гайдучка: «Вправи палицями мійських «Соколів» на окружнім здвизі. На підвищенню четар Омелян Гузар». Львів, площа «Сокола-Батька», 2 липня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Пропонована стаття продовжує серію публікацій присвячених історії руханково-спортового майдану (площі) товариства «Сокіл-Батько» (інші назви – «Український город», національний форт у Львові, за словами Романа Купчинського – Українська Мекка), який став традиційним місцем, де відбувалися усі найбільш значущі спортивні і громадські заходи української спільноти Львова та Галичини в 1911–1930-ті роки.

Окружний сокільський здвиг. Підпис Степана Гайдучка: «Вправи членів С[окола]-Б[атька] на приладах». Львів, площа «Сокола-Батька», 2 липня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Окружний сокільський здвиг. Підпис Степана Гайдучка: «Вправи членів С[окола]-Б[атька] на приладах». Львів, площа «Сокола-Батька», 2 липня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
До Першої світової війни українським соколам під керівництвом Івана Боберського вдалося організувати у Львові два наймасштабніші заходи: І та ІІ Краєві здвиги (9–10 вересня 1911 р., 27–29 червня 1914 р.). Одразу після того, як «Сокіл» очолив Іван Боберський (1908), він намагався скріпити товариство організаційно, поліпшити комунікацію між центральним осередком у Львові та сокільськими «гніздами» (осередками) в Галичині.

Окружний сокільський здвиг. Підпис Степана Гайдучка: «Голова і начальник (стоїть) сільського «Сокола» в Мшані коло Львова. Одяг, який в селі носили (у начальника ще по давньому сорочка поверха)». Львів, площа «Сокола-Батька», 2 липня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Окружний сокільський здвиг. Підпис Степана Гайдучка: «Голова і начальник (стоїть) сільського «Сокола» в Мшані коло Львова. Одяг, який в селі носили (у начальника ще по давньому сорочка поверха)». Львів, площа «Сокола-Батька», 2 липня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

З цією метою 1909 р. «централя» товариства «Сокіл-Батько» пожвавила свою діяльність. Для піднесення духу членів організації було вирішено проводити за чеським зразком і прикладом січових організацій, масштабні, всезагальні національно-культурні і руханкові сокільські заходи, які отримали назву – здвиги.

Чи не вперше питання проведення І Краєвого здвигу обговорено 4 грудня 1909 р. у Львові на з’їзді начальників сокільських окружних товариств. Старшина «Сокола-Батька» запланувала провести здвиг у 1910 р., згодом дату здвигу було перенесено на 18 червня 1911 р. Однак у квітні старшина «Сокола-Батька» вирішила перенести здвиг ще на деякий час. З цього приводу у часописі «Діло» було опублікувано звернення, датоване 29 квітня 1911 р.: «Борітеся! Поборете! (Т[арас] Шевченко).

Окружний сокільський здвиг. Підпис Степана Гайдучка: «[Соколи] Львівські, з Винник, Бібрки, Миколаєва при вправах вільноруч». Львів, площа «Сокола-Батька», 2 липня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Окружний сокільський здвиг. Підпис Степана Гайдучка: «[Соколи] Львівські, з Винник, Бібрки, Миколаєва при вправах вільноруч». Львів, площа «Сокола-Батька», 2 липня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Здвиг в р[оці] 1911, в 50 літні роковини смерті Т[араса] Шевченка приготовляє «Сокіл-Батько» вже від жовтня 1910. Теперішний речинець здвигу оголошений був в січни с[ього] р[оку]. Несподівано розвязано парлямент. На Сх[ідну] Галичину припали вибори на 19 червня, в найблизший день по здвизі. Здвиг заповідає ся величаво.

Окружний сокільський здвиг. Підпис Степана Гайдучка: «[Соколи] Львівські, з Винник, Бібрки, Миколаєва при вправах вільноруч». Львів, площа «Сокола-Батька», 2 липня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Окружний сокільський здвиг. Підпис Степана Гайдучка: «[Соколи] Львівські, з Винник, Бібрки, Миколаєва при вправах вільноруч». Львів, площа «Сокола-Батька», 2 липня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Тисячі і тисячі приготовляють ся до вправ і до походу, бо розуміють, що такий здвиг є в очах Європи незбитим доказом внутрішньої сили і поважної праці українського народу над собою. Участь в здвизі 18 червня може однак не корисно вплинути на участь в виборах 19 червня, бо відтягне членів від горожанського обовязку.

Також відворотно, участь в виборах може зменшити приїзд членів на здвиг. Се спонукує нас пересунути здвиг о якийсь короткий час на пізнійше. Просимо «Січи» і «Соколи» без взгляду на се приготовлятися до здвигу, ладити однострій і вчитися.

Окружний сокільський здвиг. Підпис Степана Гайдучка: «Сільські Соколи уставлені до рухової гри». Львів, площа «Сокола-Батька», 2 липня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Окружний сокільський здвиг. Підпис Степана Гайдучка: «Сільські Соколи уставлені до рухової гри». Львів, площа «Сокола-Батька», 2 липня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Прапор «Сокола-Батька» вже на укінченню. Цьвяшки хрестним родичам розсилає ся. Площа до вправ порядкує ся». Звернення підписали голова організації Іван Боберський, перший містоголова (заступник) Льонгин Цегельський, другий містоголова Михайло Волошин, писар Омелян Гузар. В ході подальших обговорень дату здвигу та посвячення прапора товариства «Сокіл-Батько» перенесли на 10 вересня 1911 р.

Окружний сокільський здвиг. Львів, площа «Сокола-Батька», 2 липня 1911 р. Підпис під світлиною, опублікованою у сокільському часописі «Вісти з Запорожа» (Львів, 1911 р.): «Окружний здвиг у Львові 2. липня 1911. р. Львівські Сокілки виконують ручниками «привіт видцям»».
Окружний сокільський здвиг. Львів, площа «Сокола-Батька», 2 липня 1911 р. Підпис під світлиною, опублікованою у сокільському часописі «Вісти з Запорожа» (Львів, 1911 р.): «Окружний здвиг у Львові 2. липня 1911. р. Львівські Сокілки виконують ручниками «привіт видцям»».

Безумовно для проведення такого широкомасштабного заходу як І Краєвий здвиг потрібно було ретельно готуватися. З цією метою у Львові та у Галичині сокільські осередки мали провести ряд заходів: 1) закупити однострої для членів організації; 2) навчити всіх членів, які мали брати участь у здвизі впоряду; 3) вивчити руханкову програму (виконання вільноручних вправ та вправ із предметами (хоруговками, рушниками тощо)); 4) знати пісні («Соколи», «Дай нам Боже», «І шумить і гудить», «Січ», «Гайдамаки», «Похід Запорожців»), які мали звучати під час виконання руханкової програми тощо.

Окружний сокільський здвиг. Львів, площа «Сокола-Батька», 2 липня 1911 р. Підпис під світлиною, опублікованою у сокільському часописі «Вісти з Запорожа» (Львів, 1911 р.): «Друга вправа вільноруч селянських Соколів на окружнім здвизї у Львові 2. липня 1911. р.».
Окружний сокільський здвиг. Львів, площа «Сокола-Батька», 2 липня 1911 р. Підпис під світлиною, опублікованою у сокільському часописі «Вісти з Запорожа» (Львів, 1911 р.): «Друга вправа вільноруч селянських Соколів на окружнім здвизї у Львові 2. липня 1911. р.».

Важливим було також в сокільських осередках провести своєрідну репетицію перед здвигом. З цією метою старшина «Сокола-Батька» закликала всі осередки робити окружні здвиги:

«До Львова поїдемо дня 10. вересня 1911. на краєвий здвиг. Учім ся вправ, щоби все добре виглядало. Щоби спробовати, чи вже вправи уміємо і чи потрафимо їх робити рівночасно разом з другими, робім окружні здвиги. Рухливі товариства повинні письмами спросити до себе на котрусь неділю сусідні товариства і переробити разом вправи, які будемо робити у Львові. При тій спосібности уладити треба фестин. На такім окружнім здвизї перероблять члени: 1. вправи вільноруч з піснями, всі разом 2. вправи народні в відділах по 8 людий. 3. рухові гри в відділах по 16 людий.

Окружний сокільський здвиг. Львів, площа «Сокола-Батька», 2 липня 1911 р. Підпис під світлиною, опублікованою у сокільському часописі «Вісти з Запорожа» (Львів, 1911 р.): «Третя вправа палицями «друк». Всї зігнули праве колїно, лише оден випростував ногу праву і зробив сю вправу добре».
Окружний сокільський здвиг. Львів, площа «Сокола-Батька», 2 липня 1911 р. Підпис під світлиною, опублікованою у сокільському часописі «Вісти з Запорожа» (Львів, 1911 р.): «Третя вправа палицями «друк». Всї зігнули праве колїно, лише оден випростував ногу праву і зробив сю вправу добре».

Членицї повинні би научити ся і переробити: 1. вправи хоруговцямн всі разом. 2. рухові гри і гагілки в відділах по 16 дївчат.

На окружний здвиг повинна бути запрошена музика При вправах вільноруч грає музика лише при виході руховиків і відході а при самих вправах сьпівають всї руховики піснї: 1. «Дай нам Боже!» 2. «Соколи». 3. «Засвистали ». 4. «Січ». 5. «Гайдамаки». Піснї треба уміти на память.

Окружний сокільський здвиг. Львів, площа «Сокола-Батька», 2 липня 1911 р. Підпис під світлиною, опублікованою у сокільському часописі «Вісти з Запорожа» (Львів, 1911 р.): «Вправи палицями міських руховиків на окружнім здвизї у Львові дня 2. липня 1911».
Окружний сокільський здвиг. Львів, площа «Сокола-Батька», 2 липня 1911 р. Підпис під світлиною, опублікованою у сокільському часописі «Вісти з Запорожа» (Львів, 1911 р.): «Вправи палицями міських руховиків на окружнім здвизї у Львові дня 2. липня 1911».

При всіх инших вправах грає музика.

Крім руханкових вправ повинні бути до забави гостий перегони в мішках, перегони з тарелями, тягненє линви, слїпий стрілець, слїпий кравець, вилаженє по високім стовпі і танцї. На площі повинна бути перекусня, де би можна щось перекусити. Вступ на такий окружний здвиг, получений з фестином повинен коштувати : Для «Соколів » і «Січовиків» по 10 сотиків для всїх инших по 20 с.

Гроші повинні піти на закупно власної площі на вправи і здвиги.

Учіть ся вправ і робіть окружний здвиг!».

Окружний сокільський здвиг. Львів, площа «Сокола-Батька», 2 липня 1911 р. Підпис під світлиною, опублікованою у сокільському часописі «Вісти з Запорожа» (Львів, 1911 р.): «Соколи з Олеська будують вежі на площі «С[окола]-Б[атька]»».
Окружний сокільський здвиг. Львів, площа «Сокола-Батька», 2 липня 1911 р. Підпис під світлиною, опублікованою у сокільському часописі «Вісти з Запорожа» (Львів, 1911 р.): «Соколи з Олеська будують вежі на площі «С[окола]-Б[атька]»».
У Львові такий окружний здвиг напередодні І Краєвого здвигу відбувся 2 липня 1911 р. На площі «Сокола-Батька» було проведено фестин з показом руханкових вправ, а також ігри і забави. Участь у ньому взяли сокільські осередки львівського округу, зокрема зі Львова, Винник, Бібрки, Миколаєва, Мшани. До І Краєвого здвигу залишалося два місяці й один тиждень…

На сторінках львівського сокільського часопису «Вісти з Запорожа» (видавав «Сокіл-Батько») опубліковано декілька світлин з цього заходу. Також дев’ять світлин збереглося в приватному архіві професора тіловиховання Степана Гайдучка (м. Львів). Публікую їх з автентичними підписами, які були подані під світлинами.

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  2. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  3. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.
  4. Гречило А. Український майдан «Сокола-Батька» у Львові та втрачена історична пам’ять // https://photo-lviv.in.ua/ukrains-kyy-maydan-sokola-bat-ka-u-l-vovi-ta-vtrachena-istorychna-pam-iat/ (дата звернення: 25.06.2020).
  5. Історія футболу, або як у Львові усе переплутали! // https://photo-lviv.in.ua/istoriia-futbolu-abo-iak-u-l-vovi-use-pereplutaly/ (дата звернення: 2.07.2020).

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.