Історія футболу, або як у Львові усе переплутали!

3694
Руханково-спортова площа товариства «Сокіл-Батько» у Львові («Українськи Город)
Руханково-спортова площа товариства «Сокіл-Батько» у Львові («Українськи Город)

14 липня 1894 року у тоді ще австрійському Львові відбувся перший в історії міста футбольний матч, про який поляки з гордістю почали казати, що це був перший польський матч, адже змагалися польські команди Кракова і Львова.

У 1999 році Виконком Федерації футболу України (з 2019 р. – Українська асоціація футболу) ухвалив рішення про те, що днем народження українського футболу визнається 14 липня 1894 року. От тільки є одне “але”: в обох командах не було українців, оскільки патріотичні товариства “Сокіл” – і польське, і українське – створювались з метою поширення не тільки фізкультури, але й пробудження національної свідомості кожного окремо взятого народу.

Хоча для міфотворців це не стало перешкодою!

Той вікопомний матч «Краків-Львів» 1894 року був зіграний на стадіоні, який знаходився у північній частині Загальної Крайової Виставки, на території сучасного Стрийського парку.

На двох наступних картах (план Крайової Виставки 1894 р. і карти зі спортивного орієнтування 2000 р.) червоним кольором обведено стадіон, замість якого тепер існує… властиво, нічого суттєвого не існує. Натомість червона стрілка показує місце, де стоїть пам’ятник першому футбольному матчу. Порівнюючи ці карти, стає зрозуміло, що пам’ятник стоїть в місці, де у 1894 році не було стадіону. Зрештою, його там не було взагалі ніколи!

План Крайової Виставки 1894 р. і карта зі спортивного орієнтування 2000 р.
План Крайової Виставки 1894 р. і карта зі спортивного орієнтування 2000 р.

Після 1906 року на стадіоні було влаштовано Тор циклістів (велотрек) для тренування велосипедистів львівського Клубу Циклістів та Мотористів.

У 1910-1911 роках товариство “Сокіл-Батько” викупило цю територію у Стрийському парку з метою розташування власного спортивного комплексу.

“Український город” займав територію 190×120 м. До складу комплексу входили: футбольне поле (160×70 м), три тенісні корти, легкоатлетичні доріжки та велосипедний трек (повна довжина кола складала 400 м.). Вхід на стадіон був з боку вул. Козельницької.

В часи Польщі на вул. Стрийській поруч було чотири стадіони: українського «Сокола-Батько» (на понижчій карті і аерофотозйомці 1931 року року його позначено під №1) і польських клубів «Чарні» (на карті – №2) і “Погонь”, а також Товариства Забав Рухових.

Понижча карта та аерофотозйомка Українського городу та околиць 1931 року
Понижча карта та аерофотозйомка “Українського городу” та околиць 1931 року

Парадокси почались у 2001 році, коли на місці стадіону польського клубу “Чарні” було встановлено пам’ятник українському «Соколу» (на карті – №3). Коли ж виникла ідея поставити пам’ятник до 110-ї річниці історичного футбольного матчу, то вибір пав на місце у Стрийському парку (на карті – №4).

Що б там не казати, але обидва місця було обрано дуже вдало – впорядкованість територій дозволила зменшити кошти встановлення пам’ятників, а широкий простір навколо них сприяє проведенню велелюдних мітингів.

От тільки ці місця дещо віддалені від історичного розташування “Українського городу”. Чому так сталось? Напевно тому, що там – здичавілі живоплоти, занедбані дерева, стихійні стежки і сміття… А отже, треба було б виділити додаткові кошти на впорядкування території. Крім того можна було не встигнути у визначені ювілейні терміни!

Місце "Українського городу". Фото Олександра Шутюка
Місце “Українського городу”. Фото Олександра Шутюка

Хотілось би зауважити, що “Український город” на початку ХХ століття відіграв значну роль у спортивному, культурному і патріотичному житті українців Львова. Натомість тепер нам чогось бракує для належного вшанування цього історичного місця.
А ось і горезвісні пам’ятники:

Пам’ятник з текстом "У 1911-1939 роках тут був спортивний майдан "Український Город" громадсько-політичного і гімнастично-пожежного товариства "Сокіл-Батько".
Пам’ятник з текстом “У 1911-1939 роках тут був спортивний майдан “Український Город” громадсько-політичного і гімнастично-пожежного товариства “Сокіл-Батько”.

На першому пам’ятнику написано: “У 1911-1939 роках тут був спортивний майдан “Український Город” громадсько-політичного і гімнастично-пожежного товариства “Сокіл-Батько”. Але досить подивитися на любу довоєнну карту міста, щоб переконатися, що до 1939 року тут була територія стадіону (навіть не стадіон, а супутня територія!) польського клубу “Чарні”, а український стадіон “Сокола-Батька” був північніше, в межах сучасного Стрийського парку.

Пам’ятник з написом "Львів батьківщина українського футболу", а також "На цьому місці 14 липня 1894 року львівський "Сокіл" перемігши футбольну команду Кракова започаткував літопис українського футболу" і що пам’ятник споруджений "з нагоди 110-річчя першого футбольного матчу в Україні, на місці колишнього стадіону, де він відбувся".
Пам’ятник з написом “Львів батьківщина українського футболу”, а також “На цьому місці 14 липня 1894 року львівський “Сокіл” перемігши футбольну команду Кракова започаткував літопис українського футболу” і що пам’ятник споруджений “з нагоди 110-річчя першого футбольного матчу в Україні, на місці колишнього стадіону, де він відбувся”.

На другому пам’ятнику написано: “Львів батьківщина українського футболу”, а також “На цьому місці 14 липня 1894 року львівський “Сокіл” перемігши футбольну команду Кракова започаткував літопис українського футболу” і що пам’ятник споруджений “з нагоди 110-річчя першого футбольного матчу в Україні, на місці колишнього стадіону, де він відбувся”. Але насправді пам’ятник, увінчаний соколом з м’ячем у пазурах, стоїть на місці, де у 1894 році красувався виставковий павільйон підприємця Поппера.

І ще треба додати пару слів про сам футбольний матч.

На офіційному сайті Львівської міської ради можна прочитати: “14 липня 1894 року тут відбулася визначна подія в історії українського футболу – перший футбольний матч між командами товариства “Сокіл” зі Львова і Кракова.”. Треба віддати належне, що місце стадіону вказано вірно, але матч відбувся між представниками польського Товариства “Сокіл” і команди з Кракова, а тому досить дивно вважати його за “подію в історії українського футболу”.

Карта понижча та супутникова території "Львівського городу" та ближніх околиць
Карта понижча та супутникова території “Львівського городу” та ближніх околиць

Не забарились і дописувачі до Вікіпедії – у статті “Галицька Крайова виставка“: “У 2004 році, з нагоди 110-річчя першого футбольного матчу, на його честь було відкрито пам’ятник, розташований на місці проведення матчу”. Тепер уже ніхто не буде сумніватись, де саме перший український “копаний м’яч” влетів до українських воріт.

Ось так було створено міф, який з часом цілком може стати “історичною правдою”…

Автор ZOMMERSTEINHOF

Корисні посилання:

  1. Найперший матч, найперший гол. Українська асоціація футболу
  2. Історичний «постріл» у футбольній метушні. Володимир Гінда
  3. В. Войтюк. Кадри з історії “Кадри”. Частина 1 і Частина 2

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.