Зі старої чорно-білої світлини дивиться хлопчик зі Східної Галичини. Вдягнений у військовий однострій часів Першої світової, він стоїть, виструнчившись, із рушницею в руках. Напевно, цей юний доброволець, як і багато інших його однолітків, прагнув стати у стрій разом із дорослими чоловіками. Натомість, швидше за все, виконував обов’язки розвідника або ж посильного.
У ті часи командування Січі не дозволяло дітям та підліткам брати безпосередню участь у боях, і ми не знаємо напевно, чи довелося хлопцеві натискати курок своєї рушниці. Та завдяки роботі невідомого фотографа, його сповнений рішучості погляд назавжди увійшов у історію…
![Експозиція виставки “Нескорені”](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/04/boberskyj01.jpg?resize=696%2C895)
Ця світлина, як і понад сорок інших відтворених, є експонатом виставки “Нескорені”, присвяченої сторіччю боротьби за свободу Західноукраїнської Народної Республіки. Офіційне відкриття відбулося 21-го березня в українському культурному та освітньому центрі “Осередок” канадського міста Вінніпег, повідомляє Ukrainian People.
![Експозиція виставки “Нескорені”](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/04/boberskyj11.jpg?resize=696%2C376)
Це сталося завдяки зусиллям команди активістів на чолі з куратором виставки, відомим канадським митцем українського походження Беном Василишеним, поєднаних з фінансовою підтримкою небайдужих представників української діаспори провінції Манітоба. Так до нас дійшли рідкісні світлини, зроблені під час Першої світової війни – свідчення боротьби галицьких та буковинських українців за свободу. Більшість фотографій показують людей, місця та події в західно-українських землях між 1914-м і 1915-м роками, де точилися найзапеклiшi змагання.
![Експозиція виставки “Нескорені”](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/04/boberskyj03.jpg?resize=696%2C1521)
У 1932-му році скляні слайди, з яких пізніше були зроблені фотографії, привіз до Канади відомий український громадський та політичний діяч, представник дипломатичної організації Західноукраїнської Народної Республіки у Вінніпезі Іван Боберський. Всього він залишив 619 скляних слайдів та інші архіви, що описують події періоду Першої світової війни і боротьбу Західноукраїнської Народної Республіки.
![Експозиція виставки “Нескорені”](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/04/boberskyj13.jpg?resize=696%2C450)
Тож сьогодні завдяки цим історичним документам сучасники мають можливість глибше зрозуміти та усвідомити важливість минулого у становленні автономії, самовизначення і незалежнocті нашої держави. Включно з короткою і невдалою спробою створення Української Народної Республіки (УНР) у центральній Україні та, особливо, Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в Галичині і Буковині в 1918-19-му.
![Експозиція виставки “Нескорені”](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/04/boberskyj04.jpg?resize=696%2C422)
Наразі в архівах центру “Осередок” зберігається колекція з сотень рідкісних старовинних скляних слайдів (фотографічних негативів), яку ніколи раніше не демонстрували широкому загалові. Подібні матеріали свого часу використовувались для так званого “Магічного ліхтаря” – проекційного апарату, призначеного для показу слайдів. Він складався з дерев’яного або металевого корпусу з отвором та об’єктивом, всередині розміщували джерело світла.
![Експозиція виставки “Нескорені”](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/04/boberskyj12.jpg?resize=696%2C440)
В 18-му столітті це були свічка або лампада, пізніше – електрична лампа. Зображення-слайди наносилися на пластини зі світло-чутливого скла в металевому, дерев’яному або картонному обрамленні й проектувалися на екран через оптичну систему і отвір в лицевій частині апарату. Використовувались такі слайди протягом усього 19-го сторіччя i аж до 1950-х років, коли з’явилися менш дорогi прозорi фотоплівки. Та саме цi старенькi шматочки скла сьогодні дають нам нагоду вглядатися в обличчя невідомих чоловіків, жінок та дітей. Усiх, кому довелося пройти крізь жерло Першої світової війни.
![Бен Василишен](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/04/boberskyj02.jpg?resize=696%2C414)
Розповідає куратор виставки Бен Василишен:
– Протягом другої половини 19-го століття всі мої прадідусі та прабабусі жили в Галичині. З 1772-го року Галичина була частиною другої за величиною держави Європи, багатонаціональної Австро-Угорської імперії. Вона охоплювала 675000 квадратних кілометрів східно-центральноєвропейської території і керувалася династією Габсбургів.
![Експозиція виставки “Нескорені”](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/04/boberskyj05.jpg?resize=696%2C496)
Всі мої предки були українцями, в той час – людьми без громадянства, які переважно займалися сільським господарством. У 1900-х роках в Австро-Угорщині проживало понад 4 мільйони українців. Чимало були зосереджені в Східній Галичині, інші – у прилеглій Північній Буковині, а також у Закарпатті. Натомість переважна більшість українців (близько 22-х мільйонів) жили в самодержавній Російській Імперії, якою правила династія Романових.
![Експозиція виставки “Нескорені”](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/04/boberskyj06.jpg?resize=696%2C737)
Між 1898-м і 1907-м роками всі вісім моїх прадідусів і прабабусь покинули власні домівки в Галичині та Буковині та емігрували в канадські провінції Манітоба і Саскачеван. Там, отримавши землю, і головне – свободу, побудували нове і краще життя собі і своїм дітям. Вони зіткнулися з суворими реаліями життя у преріях, але завдяки силі духу і наполегливості допомогли створити нову канадську націю. Тим часом, їхні друзі та родичі, що залишилися в Галичині і Буковині, були свідками і – в деяких випадках – учасниками боротьби українського народу за свою культурну спадщину та створення власної незалежної держави.
![Експозиція виставки “Нескорені”](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/04/boberskyj07.jpg?resize=696%2C569)
Наша виставка недаремно має назву “Нескорені”. Це означає, що насправді всі ці люди не були переможені, вони вистояли. А ми маємо можливість згадати про цей подвиг та зберігати пам’ять про нього для наступних поколінь. Усі ці роки ми ретельно зберігали залишені нам історичні документи і зараз, нарешті, отримали можливість відновити їх – аби поділитися з усіма.
![Експозиція виставки “Нескорені”](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/04/boberskyj08.jpg?resize=696%2C928)
Фотографії, які можна оглядати сьогодні в “Осередку”, зроблені 100 років тому, але дивлячись на них, розумієш, що з тих часів мало що змінилося. На жаль, я не впевнений, що історія суттєво просунулася вперед. Але знаю, що борці за свободу сучасної України обов’язково переможуть. Фотографічні зображення, представлені тут, допомагають не лише побачити минуле, але й поважати його.
![Експозиція виставки “Нескорені”](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/04/boberskyj09.jpg?resize=696%2C954)
Говорячи сьогодні про важливість збереження та відтворення цінних історичних документів, я не можу не згадати людей, фінансова підтримка яких уможливила виставку “Нескорені”. Це Адріан Гавалешка, Марта Шепертицька, Роман Ващук, Андрій Стойкевич та багато інших. Я надзвичайно вдячний усім, хто долучився до цього заходу. Завдяки вашій наполегливій праці нескорені не є забутими!
![Експозиція виставки “Нескорені”](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/04/boberskyj10.jpg?resize=696%2C582)
Виставка триватиме до 6 липня. Тож усі бажаючі мають чудову нагоду зазирнути в очі юному добровольцю з Галичини, а також переглянути інші світлини непереможених воїнів та свідків Першої світової війни.