«Моя дорога до мистецтва» – Карло Звіринський. Початок

0
528
«Моя дорога до мистецтва» - Карло Звіринський. Початок

Про українські та польські газети, Гітлера, Пєрацького та Бандеру, про дружбу з Крушельницькою та атмосферу середовища, в якому ріс та починав свій непростий шлях до мистецтва художник-педагог сьогодні з “перших уст”. Про першу шкільну вчительку, кран від водопроводу, про гіляки, що служили «скритками» та про «ровери почтальйонів» сьогодні зі спогадів Карла Звіринського.

Школа

В сільській школі з незапам’ятних часів (з 1918 р.) працювала учителькою дочка священика п. Ірина Людкевич (нічого спільного з композитором). Це була типова «стара панна» – добра, чесна, набожна, повна дивацтв і порядності.

Loading...
Початкова школа в якій вчився К. Звіринський, фото Ю.Чабан 15.01.16
Початкова школа в якій вчився К. Звіринський, фото Ю.Чабан 15.01.16

 

Школа містилася в маленькому будиночку напроти церкви. Це був невеликий зал, а радше кімната розміром понад 30 м², частина якого була відведена на сцену, на якій «Просвіта» ставила свої вистави, а школа святкувала св. Миколая.

В другому ряді посередині сидить Ірина Людкевич, в останньому ряді посередині Карло, біля нього з права брат Йосиф
В другому ряді посередині сидить Ірина Людкевич, в останньому ряді посередині Карло, біля нього з права брат Йосиф

«Пані Учителька» вела всі чотири класи, до і після обіду. Всі мешканці села ставилися до неї з пошаною, хоч в окремих, дуже рідких випадках виникали конфлікти. Відіграла вона в мойому житті деяку роль, хай невелику, але позитивну. Перші лекції добра, поняття зла – прийшли до мене від неї. Часто на лекціях читала нам цікаві оповідання, з книжечок куплених за власні гроші, і дарованих потім нею до шкільної бібліотечки. Це були в основному видання «Світу дитини». Скільки то ми всі з них взяли, навчилися… Вона закладала нам основи моралі, порядності, підтримуючи сказане своїм прикладом. Працювала до пенсії, потім поселилася в нашій хаті, де й померла через багато років. Тривалий час ми жили з нею побіч, на одному подвір’ї.

Світ дитини, число перше від 1 листопада 1919 року
Світ дитини, число перше від 1 листопада 1919 року

Серед подвір’я [шкільного – упорядник] піднімався на висоту метра кран від водопроводу. Для села це була вигідна диковинка, якою користувалися лише господарі подвір’я. Побіч були великі стоси непорізаних і не колених дров, або ж звалені як небудь на себе, зрізаних дерев разом з гіллям. Цей останній варіант для нас дітей був причиною несказанних радощів: лазити по верхів’ях гиляк, то западатися в міжгалузеві тунелі, створювати уявні печери, скритки (схованки – упорядник), давали можливість організувати в цих джунглях найрізноманітніші ігри і забави. Сусідній кран від водопроводу давав можливість створювання штучного дощу, який в свою чергу приводив до виникнення калюж, болота, а в результаті до постійних конфліктів із старшими.

Іншою причиною конфліктів було використовування роверів почтальйонів із сусідніх сіл, які приїздили до нашого села. В більшій чи меншій мірі кожен з дітваків не уникав спокуси поїздити на чужому ровері, очевидно без дозволу. Дітвори було багато, що не голова то фантазія, отже можна собі уявити цей безперервний рух, шум і крики, які тривали зранку до вечора на подвір’ї. Я вправді не надто ангажував себе в ці забави, бо книжка вабила мене більше.

Самоосвіта

Батько передплачував дві газети «Народну справу» і «Новий час». Цю останню не довго, бо була дорога. Зате найстарший брат, мав в приятелях якогось синка поліціанта і приносив завжди від нього «Ilustrowany Kurjer Codzienny», найбільшу газету в Польщі. Виходила вона в Кракові під редакцією Mariana Dąbrowskiegо. Об’єм цього щоденника – 24 сторінки, крім того тижневі додатки, такі як «Kurjer Literacki», «Wróble na daszku» і т. п. Всі газети концерну І.К.С. були україножерними, але інформативний матеріал був дуже багатий, так що я з радістю їх читав.

Газета "Новий час", число перше від 7 січня 1926 року
Газета “Новий час”, число перше від 7 січня 1926 року

Вже в 9 році життя, не було події в світі про яку я не знав би і то докладно. Читання газет було значно цікавішим за всі забави. Я був заангажованим завжди по чиїйсь стороні в кожному конфлікті. Я мусів знати все до дрібниць в справі, яка мене цікавила. Пам’ятаю, що найбільш цікавили мене слідуючи справи: 1932 р. ситуація в Німеччині і боротьба Гітлера за прихід до влади, врешті його становлення канцлером, відхід Гінденбурга, спалення Райхстагу, процес Дімітрова, а потім Аншлюс, Sudety і т. д.

З українських справ на перше місце в моїх переживаннях було вбивство міністра Пєрацького в 1934 р., і потім суд у Варшаві над Бандерою, Лебедем, Гнатківською і др. Кожен день я нетерпеливо чекав нового звіту з процесу і страшенне переживав за поведінку підсудних. Яким гордим я був коли прочитав, що підсудні відмовляються говорити по польськи. Зрештою не тільки це, а всі українські справи я глибоко переживав.

Родина Крушельницьких, початок 1930-х років. Сидять (зліва направо): Володимира, Тарас, Марія (мати), Лариса і батько Антін. Стоять: Остап, Галя (дружина Івана), Іван, Наталя (дружина Богдана), Богдан. У 1934-37 рр. Володимира, Тарас, Антін, Остап, Іван і Богдан були репресовані та страчені. Це фото стало символом винищення сталінським режимом української інтелігенції.
Родина Крушельницьких, початок 1930-х років. Сидять (зліва направо): Володимира, Тарас, Марія (мати), Лариса і батько Антін. Стоять: Остап, Галя (дружина Івана), Іван, Наталя (дружина Богдана), Богдан. У 1934-37 рр. Володимира, Тарас, Антін, Остап, Іван і Богдан були репресовані та страчені. Це фото стало символом винищення сталінським режимом української інтелігенції.

Коли йшов торг між польським і совєтським урядом за видачу матері маленької Лариси Крушельницької і обуренню становищем совєтської влади в мене не було меж. Чи думав я, що через кілька років ми зустрінемось в одній клясі, в одних учителів і заприятелюємо на довгі роки.

 Видання «Зіз» - «Малюнки малого Ромцьо». Малюнки від 15 квітня 1931 р.
Видання «Зіз» – «Малюнки малого Ромцьо». Малюнки від 15 квітня 1931 р.

А вбивство Лемиком совєтського консула у Львові, а голод на Україні, арешти, постійні арешти за приналежність до ОУН, яка тягла за собою 5 років тюрми. Заклики українських організацій до бойкотування неукраїнських товарів, крамниць і т. п. під гаслом «Свій до свого по своє». Боротьба товариства «Відродження» за тверезість народу, підтримка всього, що українське. Гордість за «Маслосоюз» і «Центросоюз», за безконкуренційність їх продукції, добрість цукерків «Фортуна Нова» із серією українських князів і гетьманів, кожен український виріб, кожна продукція – все це було предметом моєї гордості і радості. Вже тоді я знав, що я ніколи не буду ні пити, ні курити. Бо одне і друге підриває націю, яка бореться за свою незалежність. Своїх обітниць даних в дитинстві я дотримуюся ціле життя. Не було української книжки чи газети, назва якої була б мені незнана. Я хотів знати все, і я був близький до того, що торкало мого народу.

Бюро Головної Торговельної Аґентури "Маслосоюз", Львів, вул. Костюшка ч.1 а. 1927 р.
Бюро Головної Торговельної Аґентури “Маслосоюз”, Львів, вул. Костюшка ч.1 а. 1927 р.

Війна Італії в Абіссинії, була предметом мого глибокого пережиття. І хоч в італійському фашизмі мені багато подобалось, в цьому випадку всі мої симпатії були на стороні Абіссинії. Я вивчив все, що торкало цієї країни: її географію (не було ні одного містечка, якого не знав би і не міг, як кажуть, із закритими очами показати на карті), історію, знав усіх РАСІВ і міг їх схарактеризувати. Одним, як Рас Насібу і його синам симпатизував дуже, недолюблював пізнішого зрадника Раса Ґуксу, дуже співчував Негусу Гайле Селассіє… Їхні невдачі були моїми невдачами і кожного вечора в молитві я просив Бога о поміч для Абіссінії. Не менш був заангажований у війну в Іспанії. Всі мої симпатії були на стороні ген. Франко, а генерали Москадо – оборонець Альказару і високий в окулярах ген. Мола були моїми героями.

Реклама Маслосоюзу в пресі початку ХХ століття
Реклама Маслосоюзу в пресі початку ХХ століття

І до сьогодні не можу зрозуміти, чому така велика кількість розумних, вартісних людей стала по стороні т. зв. Республіки? А чому я став по стороні Франко? Ми знали що таке комунізм, а Франко був його ворогом, отже я був на стороні Франко. І досі прикро мені читати прекрасну книжку Гемінґвея «По кому б’є дзвін». Здається вся еліта тодішньої Європи була сліпа. Якась фасцинація (завороження – упорядник) всім, що виходить від Росії характеризувала Захід починаючи від енциклопедистів. Їх уявлення про цей нарід, його культуру базувався хиба виключно на рівні російської літератури, яку розуміли і сприймали дуже своєрідно, без всякого розуміння ментальності цього народу і реалій його життя. Історія Росії була пізнана у викладі російських істориків, слуг самодержавія і носіїв ідеї месіянства російського народу. І, цікаве, що за 300 років, Захід нічого не навчився і нічого не зрозумів, як ходить про російські проблеми. Також війна в Іспанії також втягнула мене без решти в свою орбіту.

Фабрика "Фортуна Нова" на вул. Кордецького, 1925 р.
Фабрика “Фортуна Нова” на вул. Кордецького, 1925 р.

В цей час появився в Польщі, а точніше в Niepokalanowie w WaWy новий щоденник, так званий «Mały Dziennik» видаваний оо. Францішканами, який коштував 1 зл. на місяць. Дуже я його хотів передплатити, але грошей в мене не було. Про мою мрію сказала моя мама учительці. Ця передплатила його мені, а відробив ці гроші рубанням і ношенням дров вчительці. Не оминав я і інших можливостей, щоб дістати книжку, позичити газету, а в кінці 30-х років, коли появились детекторні радіо – послухати радіо. Бажання знань, відомостей було таке велике в мене, що я використовував весь вільний час на читання. Смеркало, темніло, а я все «сліпав». І «досліпався» – в 16 років перші окуляри мінус 8. Так і досі.

Христина ЗВІРИНСЬКА-ЧАБАН
упорядник

  1. Джерела: Рукописний архів К. Звіринського
  2. Фотоархів К. Звіринського
  3. Карло Звіринський «Все моє малярство – то молитва», спогади, інтерв’ю, роздуми, статті; упорядник Х. Звіринська-Чабан, – Львів : «Манускрипт», 2017
  4. Світ дитини https://zaxid.net/resources/photos/news/201204/1252533_1258699.jpg
  5. Новий час: https://skylots.org/images/images/n/ed/02eda75bed6764767dbed49fa09382c2.jpg
  6. Родина Крушельницьких https://ukrainianpeople.us/wp-content/uploads/2019/11/600px-Krushelnycki.jpg
  7. Свій до свого по своє https://etnoxata.com.ua/statti/traditsiji/%C2%ABsvij-do-svogo-po-svoje%C2%BB/
Loading...

Напишіть відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.