Вчора, 8 квітня 2019 року, на Личаківському кладовищі у Львові знайшов свій вічний спокій видатний львів’янин, чудовий фотограф, митець і велика людина, Любомир Криса.
Напередодні, 7 квітня о 19.00 відбулася скорботна панахида в храмі Святої Трійці, що по вулиці Тершаківців. Вона зібрала таку кількість людей, що їх важко було розмістити в храмі. Прийшли, родичі і друзі, прийшли львівські митці, прийшли колеги фотографи, прийшли люди, які любили та поважали Любомира Крису.
З церкви Святої Трійці вчора розпочався чин похорону, який переріс в скорботну ходу до місця вічного спочинку на Личаківському цвинтарі. Невтішна родина важко давала собі раду з такою несподіваною смертю коханого чоловіка, хорошого брата, ніжного батька і найкращого дідуся. Разом з ними плакали всі, хто прийшов. Священик, з яким Любомир Криса мав багаторічні дружні стосунки, сумував разом зі всією громадою та довго прощався з покійним.
“Любомир Криса історик нашого політичного життя. Його альбом «Так було…» зафіксував події 80-х-90-х років у Львові і поза Львовом. Там є ті люди, які будували країну, яку, на жаль, можемо зараз втратити. І він ввійшов як історик того руху не тільки Львова, але й Відродження у Галичині останні роки. В багатьох родинах, і в моїй теж, є дуже багато його фотографій з різних моментів нашого життя, з життя міста, культурного життя Львова і України. Все це – довговічна пам’ять йому у багатьох серцях людей”, – сказав Ігор Калинець біля могили Любомира Криси.
У 1990 році Любомир Криса відзняв збори, де була проголошена перша українська партія «Державна самостійність України», яку очолив Іван Кандиба – дисидент, український правозахисник. У цьому ж році в об’єктив митця потрапило й скидання пам’ятника Леніну у центрі Львова.
“Сорок п’ять років я знав цього чоловіка і ніколи не сумнівався в його порядності, в його справжній українській душі. Справді Любомир зробив дуже багато і як професійний історик мушу сказати, що той архів фотографа, який зберігається – це сторінки нашої історії, і не лише історії Львова. Це сторінки нашого духу, сторінки нашої Соборної України”, – згадував Богдан Якимович.
Любомир Криса дуже любив свою родину, поважав і шанував друзів, любив цей свій і вмів його побачити. Він горів новими ідеями та новими проектами і вмів запалювати всіх своїм завзяттям.
“Коли я говорю про Любомира, то говорю про рідну людину. Коли я його згадую, то згадую мітинги 80-х років. Багато хто пам’ятає його беретку, коли він височів над усім і був усюди. Його відхід – це велика втрата для культури України, для Львова, взагалі для нашого патріотичного загалу, бо це дійсно свідома українська людина”, – ділилася спогадами Наталя Братунь.
Любомир Криса – заслужений працівник культури України, автор багатьох художніх фотоальбомів, зокрема «Личаківський некрополь», «Проходи по Личакову», «Храми Львова», альбомів «Наш Івасюк», «Так було…» тощо.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
