Жодне історичне джерело, а тим більше жоден історик, не може нам “розказати”, яким було минуле. Тим не менше, окремі речі є дуже помічними у спробах вибудувати певні думки та уявлення про дійсність, якої вже не повернути. Безцінним дороговказом з історії ХХ століття є різноманітні періодичні видання. Попри величезну частку суб’єктивності й не менш масштабні, аніж у наш час, маніпуляції, давні газети та журнали “видають” окремі секрети своїх творців та сучасників. Тому, пропоную трішки “попідглядати” з допомогою львівського міжвоєнного видання “Światowid”. Кому з нами буде нецікаво, маєте можливість знайти згаданий інформаційний ресурс у фондах Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.
![Фрагмент першого номера видання. Фото з https://pl.wikipedia.org](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/--wiatowid_czasopismo-900x430.jpg?resize=696%2C333)
Видання виходило у світ впродовж 1924 – 1939 років у Кракові. Поширювали його на Варшаву, Познань, Львів, Вільнюс, сам Краків і навіть Чехословаччину. Стосувалось перипетій культурного, політичного, наукового і ін. життя. Автори традиційно писали про моду, спорт, друкували фрагменти художніх творів. За рахунок великої кількості фотографій, публікації видаються дуже реалістичними й “живими”. Крім того, є сюжетними й вичерпними.
![Світлина з №27. Мосцицький у Луцьку. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/page1-693x900.jpg?resize=693%2C900)
Як приклад сказаного вище, вже перша шпальта. Величезне чорно-біле фото з легенькими і ледь вловимими нотками популізму: Президент ІІ Речі Посполитої, Ігнацій Мосцицький (Ignacy Mościcki), перебуває в оточенні волинської людності. Високопосадовець прибув до Луцька, де, у тому числі, відвідав православні святині та зустрівся з українцями. Як зазначив кореспондент видання, “русини” вітали Президента з “ентузіазмом”. А доки Ви згадуєте, зустріч з яким австрійським цісарем нагадує описане вище (який також дуже любив “своїх русинів”), зазначу, що дрібненькими літерами на фото вказано, що це 27 номер видання “Świtowid” (1929 рік). Ціна: 1 злотий, або 3, 5 крони, якщо в Чехословаччині.
![З побуту Мосцицького на Волині. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/page2-664x900.jpg?resize=664%2C900)
Про перебування президента Мосцицького на Волині йдеться і на 2 шпальті. Автору статті, яка супроводжувала численні фото, навіть видалося, що місцеві жителі не тільки гостинно прийняли главу держави, а й продемонстрували почуття державної гідності й свідомості. І або Ігнацій Мосцицький був хорошим політиком, або автор статті був хорошим ритором, але “люди різних народів і конфесій” поспішали скласти шану державі, яка дає їм безпеку, можливість заробітку і культурного розвитку (варіант традиційного для українців вислужування перед владою, відкидаємо одразу). Ледь вирвавшись з обіймів одурманених виглядом Президента українців, Мосцицький встиг зробити і багато корисного. Зокрема, відвідав руїни замку, що в містечку Клевань (смт. у Рівненському районі Рівненької області), також побував у Почаївській лаврі, де зустрівся з православним духовенством і місцевим воєводою. Далі – римо-католицька катедра в Луцьку, а також місцева синагога, збудованій за Зигмунда ІІІ. Більшість цих подій проілюстровано фотографіями.
![Колоритна та насичена фото розвідка про польський політ над Атлантикою. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/page4-645x900.jpg?resize=645%2C900)
Якщо сучасні видання, таке враження, намагаються ввести українців у ще більший песимізм, то тоді було інакше. У виданнях міжвоєнного періоду багато оповідей про перемоги та досягнення ІІ Речі Посполитої. Зокрема, на 4 аркуші йдеться про польський політ над Атлантикою. Це мав зробити пілот Володимир Кліш (Włodzimierz Klisz) на літаку “Polonia”, який для цього робили в італійському Мілані.
![5 шпальта. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/page5-653x900.jpg?resize=653%2C900)
У будь-який час людина мала би цікавитись подіями, які відбуваються у довколишньому світі. Саме тому, на 5 шпальті видання читачам було запропоновано ознайомитись з інформацією про надання італійському винахіднику у сфері бездротової телеграфії та Нобелівському лауреату в галузі фізики, Гульєльмо Марконі, титула маркіза. Поруч з цим, запропоновано рекламу крему “Nivea”. Обіцяють бронзову шкіру та захист від пошкоджень.
![6 шпальта. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/page6-640x900.jpg?resize=640%2C900)
На 6 шпальті шанувальники подорожей, властиво жінки, знайдуть цікаву інформацію для себе.
![Популяризація альпіністики на шпальтах "Swiatowid". Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/page7-666x900.jpg?resize=666%2C900)
Далі альпінізм і гори. Неймовірні світлини гірської місцевості.
![Спортивна сторінка. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/page8-660x900.jpg?resize=660%2C900)
Ці сором’язливі дівчата у скромних нарядах та з опущеними поглядами йдуть зовсім не килимок вибивати. Хоч з образом типової сучасної тенісистки їх порівняти важко, але вони дійсно професійно займаються цим видом спорту. Навіть мають дві перші нагороди на одному з турнірів.
![Юзеф Бем і його історія. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/page9-666x900.jpg?resize=666%2C900)
Від спорту до героїзму. На 9 шпальті інформація про генерала та полководця Юзефа Бема. Останній був учасником повстання 1830 року, де відіграв далеко не останню роль. Пізніше жив у Німеччині та Франції, Австрії, Угорщині і Османській імперії. Як зазначено у статті, генерал був учасником військових рухів, де тривала боротьба за свободу (не без героїзації). Бем помер у Алеппо, про яке досить часто можна почути у новинах навіть сьогодні. У контексті смерті Юзефа Бема, у статті йшлося про можливість перевезення тіла генерала до Тарнува, в якому той народився.
![Жінки і мода. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/page10-652x900.jpg?resize=652%2C900)
Далі знову про жінок і моду.
![Про Версальський договір. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/page16-634x900.jpg?resize=634%2C900)
Цікаво видання подає інформацію про річницю Версальського договору. Спочатку кілька слів про палац, де було підписано договір і який був резиденцією французьких королів-абсолютистів: Луї XIV, Луї XV і Луї XVI. Далі про сам момент підписання угоди і текст трактату. На сам кінець, оцінка договору з перспективи польської держав – що хоч він і подарував полякам незалежну державу, але дав не все, що хотіли.
![З життя театру. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/page17-668x900.jpg?resize=668%2C900)
На 17 шпальті огляд новинок театру.
![Екзотика і жіночі прекраси. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/page19-665x900.jpg?resize=665%2C900)
Що далі, то тільки цікавіше. На 19 шпальті – справжня бомба: інформація про догляд жінок за собою у різноманітних куточках світу. Це, зокрема, дівчина з африканського племені Масаї, яка, за зразком європейок, приміряє характерні для нас сережки. Жінка кочовиків-бедуїнів зі срібними оздобами у носі. Химерна комбінація косичок та виголених місць на голові у африканської жінки. Жінка з Конго зі стилізованою фризурою. По центру елегантні зулуски з Малих Антильських островів – поєднання європейських і місцевих мотивів. Завершується цей колоритний огляд жіночих прикрас роздумами автора чи жінки самі для себе так одягаються, аби гарно виглядати, або ж одна жінка гарно одягається, аби виглядати гарніше за іншу.
![Знову політика. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/page-2X-710x900.jpg?resize=696%2C882)
На наступній шпальті продовження огляду політики.
![Шахи, кросворди і фото...Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/page21-653x900.jpg?resize=653%2C900)
Видання міжвоєнного періоду складно уявити без популяризації інтелектуальної культури. На 21 шпальті описано окремі шахові комбінації й запропоновано до уваги читачів окремі кросворди. Крім того, хобі: поради починаючим фотографам. Зокрема, аби відвідати Італія, рай для фотографів.
![Карикатури від видавництва. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/page22-650x900.jpg?resize=650%2C900)
На сам кінець, карикатури.
![Окремі зразки реклами. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/page23-657x900.jpg?resize=657%2C900)
І трохи реклами.
![Знову ж про рекламу. Фото Є. Гулюка](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/11/page5-Nivea-650x900.jpg?resize=650%2C900)
На відміну від цієї статті, яка з рекламою не має нічого спільного, у газетах міжвоєнного періоду рекламою зловживали. Натомість, як можна оцінити, давали дуже цікаву та колоритну картинку про довколишній світ, популяризували інтелектуальну культуру й стимулювали до саморозвитку.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Światowid. – Kraków, 1929. – №27. – С. 1 – 23.