Харків і Львів, Міхновський і Боберський, або велика історія зафіксована на одній поштівці

706
Харків і Львів, Міхновський і Боберський, або велика історія зафіксована на одній поштівці

Епістолярна спадщина багатьох українських діячів містить силу-силенну таємниць, які дають можливість ґрунтовніше осягнути різні сторінки української історії. Показовим у цьому плані є листування професора українського тіловиховання Івана Боберського та творця українського націоналізму Миколи Міхновського.

Про цих українських націєтворців є вже чимало написано. Однак і досі є ще ряд прогалин, які можна заповнити завдяки опрацюванню та введенню до широкого обігу нових джерел. У представленій публікації йдеться про одну поштівку, адресовану Миколою Міхновським з Харкова до Івана Боберського у Львові, яка датується 23 серпня 1912 р. Поштівка збереглася у приватному архіві професора тіловиховання Степана Гайдучка.

Іван Боберський – голова українського гімнастичного товариства “Сокіл-Батько”. Львів, листопад 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів)
Іван Боберський – голова українського гімнастичного товариства “Сокіл-Батько”. Львів, листопад 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів)

Для розуміння справи нижче публікую зміст цієї поштівки:

В[исоко] П[оважаному] Проф[есорові] [Іванові] Боберському
ул[иця] Руська ч[исло] 20
адміністрація Т[оварист]ва «Днїстер»
Lemberg Львів
Austerreich Австрія

Шановний Пане Голово!

Сердечно дякую за Вашу ласку й за надіслані фотографії. Се такий прегарний спогад з Праги. Дуже Вас прошу вияснити, коли і яку саме суму одержав скарбник, бо я переслав у Львів Вам до Сокола двічи (у восени 1911 р.) обидва Вам щось більш-менш по 300 крон. Треба знайти другу суму, бо се шкода.

З щирим до Вас поважанням
/Микола Міхновський/.

Опубліковано: Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – С. 411.

Микола Міхновський. Світлина опублікована у книзі: Турченко Ф. Микола Міхновський: Життя і Слово. – Київ: Генеза, 2006. – С. 298.
Микола Міхновський. Світлина опублікована у книзі: Турченко Ф. Микола Міхновський: Життя і Слово. – Київ: Генеза, 2006. – С. 298.

На перший погляд здається, що нічого особливого в цьому листі, нема. Однак… За цими декількома реченнями криється велика історія співпраці авторитетного українського громадського і політичного діяча, автора праці «Самостійна Україна» (Львів, 1900 р.). Миколи Міхновського з Іваном Боберським, який на той час очолював гімнастичне товариство «Сокіл-Батько», працював в Академічній гімназії у Львові та займався різними громадськими справами.

Поштівка, адресована Миколою Міхновським з Харкова до Івана Боберського у Львові. 23 серпня 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Поштівка, адресована Миколою Міхновським з Харкова до Івана Боберського у Львові. 23 серпня 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Поштівка, адресована Миколою Міхновським з Харкова до Івана Боберського у Львові. 23 серпня 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Поштівка, адресована Миколою Міхновським з Харкова до Івана Боберського у Львові. 23 серпня 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Співставивши різні джерела вдалося з’ясувати, що 25 червня 1912 р. Микола Міхновський прибув до Львова. У супроводі Івана Боберського він оглянув рухівню (гімнастичний зал) «Сокола-Батька» на Руській, 20. Цікавився іншими громадськими інституціями українців Львова і Галичини. За декілька днів Микола Міхновський разом з делегацією галицьких соколів вирушив до Праги на VІ Всесокільський злет (відомо, що їхав поїздом в одному купе з Іваном Боберським) і разом з ними упродовж 30 червня – 2 липня 1912 р. був присутній на низці подій (це зафіксовано на багатьох світлинах), а повертаючись з-за кордону, з Ніцци, на Наддніпрянщину, знову завітав до Львова. 11 липня 1912 р. старшиною був прийнятим у члени «Сокола-Батька». Тоді ж Микола Міхновський через Івана Боберського передав 60 рублів на викупівлю землі під площу «Сокола-Батька» – «Український Город». Відомо, що до початку Першої світової війни він й надалі збирав кошти на потреби «Сокола-Батька».

Українські соколи на VІ Всесокільському злеті у Празі. Зліва направо – 1-й ряд: Михайло Волошин – другий містоголова (заступник) “Сокола-Батька”, Франтішек Коргонь – член “Сокола-Батька”, Антін Гарасимів – голова “Сокола” у Стрию, Микола Міхновський – громадський діяч, адвокат з Харкова, Н, Гриць Мазуркевич з Києва, Льонгин Цегельський – перший містоголова “Сокола-Батька”; 2-й ряд: Софрон Ференцевич, Н, Іван Панич, Богдан Гарасимів – член “Сокола” у Стрию, Теофіл Остапюк – член “Сокола” з Тернополя, Осип Доманик, Любомир Огоновський, Володимир Гузар – хорунжий, Мирон Федусевич – хорунжий, Микола Кривецький – хорунжий, Юрій Боднар із села Свистільники (тепер село Світанок Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл.), Петро Пньовський, Олекса Павлюк, Т. Гвоздецький, Н, Н, Н, Степан Гайдучок, Омелян Гузар, Микола Буфан, Н, Іван Боберський – голова “Сокола-Батька”. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Українські соколи на VІ Всесокільському злеті у Празі. Зліва направо – 1-й ряд: Михайло Волошин – другий містоголова (заступник) “Сокола-Батька”, Франтішек Коргонь – член “Сокола-Батька”, Антін Гарасимів – голова “Сокола” у Стрию, Микола Міхновський – громадський діяч, адвокат з Харкова, Н, Гриць Мазуркевич з Києва, Льонгин Цегельський – перший містоголова “Сокола-Батька”; 2-й ряд: Софрон Ференцевич, Н, Іван Панич, Богдан Гарасимів – член “Сокола” у Стрию, Теофіл Остапюк – член “Сокола” з Тернополя, Осип Доманик, Любомир Огоновський, Володимир Гузар – хорунжий, Мирон Федусевич – хорунжий, Микола Кривецький – хорунжий, Юрій Боднар із села Свистільники (тепер село Світанок Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл.), Петро Пньовський, Олекса Павлюк, Т. Гвоздецький, Н, Н, Н, Степан Гайдучок, Омелян Гузар, Микола Буфан, Н, Іван Боберський – голова “Сокола-Батька”. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Докладно про VІ Всесокільський злет у Празі та участь українців у ньому вже йшлося у чотирьох публікаціях на сайті «Фотографії старого Львова» 19 лютого, 13 березня, 17 червня 2019 р. та 3 липня 2020 р.

Отож, до джерел, панове, до джерел…

Андрій СОВА
історик

Джерела і література:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  2. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  3. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512с.
  4. Сова А. Як галичани 100 років тому з Іваном Боберським їздили в Прагу на VІ Всесокільський злет 1912 року // http://photo-lviv.in.ua/yak-galychany-100-rokiv-tomu-z-ivanom-boberskym-yizdyly-v-pragu-na-vi-vsesokilskyj-zlet-1912-roku/ (дата звернення:02.2019).
  5. Сова А. Степан Гайдучок про поїздку галичан на VІ Всесокільський злет у Прагу 1912 року // http://photo-lviv.in.ua/stepan-gajduchok-pro-poyizdku-galychan-na-vi-vsesokilskyj-zlet-u-pragu-1912-roku/ (дата звернення:03.2019).
  6. Сова А. Українці і Світ. Юрій Боднар про поїздку галичан на VІ Всесокільський злет у Прагу 1912 року // http://photo-lviv.in.ua/ukrayinczi-i-svit-yurij-bodnar-pro-poyizdku-galychan-na-vi-vsesokilskyj-zlet-u-pragu-1912-roku/ (дата звернення:06.2019 р.).
  7. Сова А. Іван Боберський, Степан Гайдучок та інші українці крокують Прагою, або VІ Всесокільський злет на кінохроніці 1912 року (відео). URL: https://photo-lviv.in.ua/ivan-bobers-kyy-stepan-hayduchok-ta-inshi-ukraintsi-krokuiut-prahoiu-abo-vi-vsesokil-s-kyy-zlet-na-kinokhronitsi-1912-roku-video/ (дата звернення: 3.07.2020).

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронні адреси: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.