«І покажем, що ми браття козацького роду», або перші національні спортивні змагання українців Галичини на площі «Сокола-Батька»

0
285
«І покажем, що ми браття козацького роду», або перші національні спортивні змагання українців Галичини на площі «Сокола-Батька»

Пропонована стаття продовжує серію публікацій присвячених історії руханково-спортового майдану (площі) товариства «Сокіл-Батько» (інші назви – «Український город», національний форт у Львові, за словами Романа Купчинського – Українська Мекка), який став традиційним місцем, де відбувалися усі найбільш значущі спортивні і громадські заходи української спільноти Львова та Галичини в 1911–1930-ті роки.

Перші Запорожські Ігрища. Підпис Степана Гайдучка: «Старт до бігу на 100 м. Справа: Мотлюк ст[удент] медицини, Щупаківський член У. С. К., Паращак член «Січи» Стрий». Львів, площа «Сокола-Батька», 15 жовтня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Перші Запорожські Ігрища. Підпис Степана Гайдучка: «Старт до бігу на 100 м. Справа: Мотлюк ст[удент] медицини, Щупаківський член У. С. К., Паращак член «Січи» Стрий». Львів, площа «Сокола-Батька», 15 жовтня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
На початку ХХ ст. Іван Боберський, як голова товариства «Сокіл-Батько», дав поштовх для проведення комплексних національних спортових змагань українців, що отримали назву «Запорожські Ігрища». Перші такі змагання відбулися 15–16 жовтня 1911 р., другі – 29 червня 1914 р. у Львові на площі «Сокола-Батька».. З того часу літні та зимові «Запорожські Ігрища» на кшталт літніх та зимових Олімпійських ігор сучасності проводилися у Галичині упродовж наступних двох десятиліть.

Перші Запорожські Ігрища. Підпис Степана Гайдучка: «Учасники змагань». Львів, площа «Сокола-Батька», 15 жовтня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Перші Запорожські Ігрища. Підпис Степана Гайдучка: «Учасники змагань». Львів, площа «Сокола-Батька», 15 жовтня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

На означення такого роду змагань Іван Боберський у публікаціях та листах використовував свою термінологію: «Ігрища», «Олімпійські Ігрища», «Запорожські змагання», «Змагання здвигові» інколи «Олімпійський Здвиг». Слово «Ігрища» зустрічається у період існування Київської Русі. Слово «Запорожські» додано на честь славних козаків-запорожців та Запорозької Січі. Сьогодні цей термін практично не використовується в галузі фізичної культури. Змагання під такою назвою проводяться у середовищі деяких громадських організацій, зокрема «Пласту».

Перші Запорожські Ігрища. Підпис Степана Гайдучка: «Мет ратищем. Метач А. Зелений член «України». Метали з пальця як на знимці, так само метали тоді і польські спортовці. Правильний мет зачала вправляти «Сянова Чайка»». Львів, площа «Сокола-Батька», 15 жовтня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Перші Запорожські Ігрища. Підпис Степана Гайдучка: «Мет ратищем. Метач А. Зелений член «України». Метали з пальця як на знимці, так само метали тоді і польські спортовці. Правильний мет зачала вправляти «Сянова Чайка»». Львів, площа «Сокола-Батька», 15 жовтня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Про Перші Запорожські Ігрища 1911 р. вдалося віднайти скупі відомості на сторінках львівських газет та ювілейного альманаху спортового товариства «Україна», виданого з нагоди 25-ліття організації. За словами одного із провідних членів товариства «Як бачимо програма праці була незвичайно багата та давала змогу членам вибрати собі найбільш для себе відповідний спорт.

Перші Запорожські Ігрища. Підпис Степана Гайдучка: «Скок вверх. Першуни змагань дістали памяткові нагороди за які подбав Гайдучок Ст.». Львів, площа «Сокола-Батька», 15 жовтня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Перші Запорожські Ігрища. Підпис Степана Гайдучка: «Скок вверх. Першуни змагань дістали памяткові нагороди за які подбав Гайдучок Ст.». Львів, площа «Сокола-Батька», 15 жовтня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Треба признати, що ця програма не залишилася тільки програмою, бо вже в першому році зорганізовано аж сім секцій. Між іншим, секцію копаного мяча, легкої атлєтики, лещетарську, ситківкову та прогульково-забавову. Є це доказом великої енергії та зрозуміння ідеї спорту цих перших 43-ох членів Товариства. Завдяки цьому, Товариство вже в дуже короткому часі стає осередком спортового життя нашої молоді та довгі роки надає йому провід, уладжуючи вже 15. і 16. жовтня 1911. р. перші запоріжські змагання. Осяги, які здобули тоді змагуни «України», були дуже добрі».

Нагорода Ігора Федіва – переможця у стрибках у висоту на Перших Запорожських Ігрищах, що відбулися 15 жовтня 1911 р. на площі «Сокола-Батька» у Львові. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Нагорода Ігора Федіва – переможця у стрибках у висоту на Перших Запорожських Ігрищах, що відбулися 15 жовтня 1911 р. на площі «Сокола-Батька» у Львові. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

До програми змагань було включено біг на 100 м, біг на 1609 м (англійську милю), скок у височінь (стрибки у висоту), скок у довжінь (стрибки у довжину), метання ратища (списа), метання диска, хід 3 км. До змагань зголосилося 16 змагунів (спортовців), які представляли спортові та руханкові товариства: «Україну» (Львів, 8 учасників), «Січ» (Стрий, 2 учасника), «Український спортовий кружок» (Львів, один учасник), «Змаговий союз» (Львів, 2 учасника), «Сокіл-Батько» (Львів, один учасник). Двоє спортовців не представляли жодне товариство.

У змаганнях результати були такі:

1) біг на 100 м: перше місце – Роман Мотлюк («Україна») – 13.3 с; друге – Василь Щупаківський («Україна»); третє – Остап Паращак («Січ»);

2) мет ратищем: перше місце – Федь Черник («Україна») – 34 м, друге – Антін Зелений («Україна») – 32,73 м; третє – Олекса Гарасимів («Січ») – 29,95 м;

3) скок у довжінь: перше місце – Василь Щупаківський – 5,10 м; друге – Олекса Гарасимів – 4,73 м;

4) скок в гору: перше місце – Ігор Федів («Сокіл-Батько») – 1,41 м; друге – Гриць Лучаківський («Україна») – 1,35 м; третє – Антін Зелений. Поза конкурсом взяв участь Петро Франко з результатом – 1,45 м.

5) біг на 1609 м: Володимир Пурій (поза конкурсом); друге місце – Михайло Чіх («Україна»); третє – Олександр Карпінський;

6) метання диска: перше місце – Василь Остапчук – 29,10 м; Степан Гайдучок – 27,77 м; третє – Олекса Гарасимів – 24,03 м;

7) хід 3 км: Отто Павлюх (уневажнено).

Попри фінансові труднощі, організатори змагань зуміли знайти кошти на виготовлення нагород. У листі Степана Гайдучка до Івана Боберського, датованому 28 грудня 1923 р. читаємо: «Але ми зачинали Запоріжські змагання робити і зробили і нагороди були і ще на них заробили». Тут очевидно йдеться про пам’ятні відзнаки, які можна було придбати всім охочим, хто брав участь у змаганнях та за ними спостерігав. Переможці змагань отримали нагороди. До наших днів збереглася нагорода Ігора Федіва. На ній було викарбувано з однієї сторони такі слова:

«ЛЬВІВ
УКРАЇНА
І.
ЗАПОРОЖСЬКІ ЗМАГАНІА
15.Х.1911.
І.
НАГОРОДА
ЗА СКОК В ГОРУ
1.41 м.
п. ФЕДЇВ ІГОР
ВСЕ В ГОРУ!».

З іншої сторони нагороди містився напис: «І покажем що ми братіа козацького роду».

Нагорода Ігора Федіва – переможця у стрибках у висоту на Перших Запорожських Ігрищах, що відбулися 15 жовтня 1911 р. на площі «Сокола-Батька» у Львові. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Нагорода Ігора Федіва – переможця у стрибках у висоту на Перших Запорожських Ігрищах, що відбулися 15 жовтня 1911 р. на площі «Сокола-Батька» у Львові. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

У приватному архіві професора тіловиховання Степана Гайдучка (м. Львів), який брав участь як організатор цих змагань та їх учасник, збереглося чотири світлини. Публікую їх із автентичними підписами.

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

  1. СТ Україна Львів. 25 ліття 1911–1936. – Львів: Накладом С. Т. «Україна», 1936. – 132 с.
  2. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  3. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  4. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.
  5. Гречило А. Український майдан «Сокола-Батька» у Львові та втрачена історична пам’ять. URL: https://photo-lviv.in.ua/ukrains-kyy-maydan-sokola-bat-ka-u-l-vovi-ta-vtrachena-istorychna-pam-iat/ (дата звернення: 25.06.2020).
  6. Сова А. Невідомі світлини українських соколів на площі «Сокола-Батька», або як львів’яни готувалися до І Краєвого здвигу 1911 року. URL: https://photo-lviv.in.ua/nevidomi-svitlyny-ukrains-kykh-sokoliv-na-ploshchi-sokola-bat-ka-abo-iak-l-viv-iany-hotuvalysia-do-i-kraievoho-zdvyhu-1911-roku/ (дата звернення: 9.07.2020).
  7. Сова А. Прапор товариства «Сокіл-Батько» – символ соборності України. URL: https://photo-lviv.in.ua/prapor-tovarystva-sokil-batko-symvol-sobornosti-ukrainy/ (дата звернення: 16.07.2020).

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.