Від 1953 року аж до останніх днів свого життя Зенко Флінта належав до кола найближчих моїх друзів. Різниця віку не становила в цих зв’язках ніякої перешкоди. Цьому сприяли спільні наші цілі, зацікавлення, устремління. Так склалося, що ще в училищі намітилася група студентів.
![Флінта, виконання дипломної роботи, 1965 р.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/Foto-1.-Z.Flinta-vykonannia-dyplomno-roboty-1965-r.image_.jpg?resize=696%2C600&ssl=1)
Чи був віруючим? У загальноприйнятому розумінні цього слова – пасивним, але споглядаючи на його творчість, у якій виражено велике захоплення і любов до світу, до того, що створив Великий Майстер – був активним віруючим. Бо чи ж можна подивляти твір, не подивляючи його Творця? Якщо і не був дуже близький до Бога, то був дуже далекий від диявола.
![Зліва на право Р. Безпалків, А. Бокотей, З. Флінта, 1970-ті...](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/Foto-2.-zliva-na-pravo-R.-Bezpalkiv-A.-Bokotey-Z.-Flinta-1970-ti...img028.jpg?resize=696%2C473&ssl=1)
Був мужньою людиною! Маючи свідомість неминучої, близької смерті – не розпачав, не скаржився, не жалівся. Приймав, як щось, через що мусить пройти. В останні тижні в розмові зі мною часто говорив про потойбічний світ. Який він той світ?
Був «інший» від других. Всі ми є інші від себе, але він був інший від нас.
Мав не слов’янські риси характеру: дисциплінованість, словність, організованість у праці, відповідальність, свідомість своєї мети, добросовісність у виконанні роботи, послідовність, вміння виконати, завершити свою роботу.
![Я. Мотика, Р. Безпалків, З. Флінта. 1970-ті роки.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/Foto-3.-YA.-Motyka-R.-Bezpalkiv-Z.-Flinta.-1970-ti.img386.jpg?resize=696%2C493&ssl=1)
Дуже цінив вартість кольору в побудові картини, і у формальному, і у змістовному розумінні. Оглядаючи Веронезе, одну із великих композицій, сказав: «Без цієї великої червоної плями плаща не було б картини, пропала б вся святковість сцени». Порівнюючи чорну-білу і кольорову репродукції «Блудного сина» Рембрандта, говорив: «Колір в малярстві – велика сила, без його маляр не зможе висловитися до кінця». Послуговувався ним в різноманітний спосіб: від дзвінких зіставлень доповнювальних кольорів до стишених, зтонованих.
![З. Флінта Ф. Черняк, кін. 1970-х рр.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/Foto-4.-Z.-Flinta-F.CHerniak-kin.-1970-kh-rr..jpg?resize=696%2C444&ssl=1)
Був час, коли захоплювався імпресіоністами, постімпресіоністами, головно Cезаном, який близький був йому виявленням форми за допомогою кольору.
Жив мистецтвом: воно було його вірою, його любов’ю, воно було сенсом його життя.
![По центру З. Флінта 1977 рік, Париж](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/Foto-5.-Po-tsentru-Z.-Flinta-1977-r.-Paryzh-img373.jpg?resize=696%2C444&ssl=1)
До роботи приступав як іконописець, з благоговінням, трепетом, великим внутрішнім зосередженням, ніби перед якимось великим і святим дійством, знаючи наперед, що буде робити. Робота на полотні була вже лише реалізацією в повні усвідомленої картини. До цього він готувався заздалегідь і велика кількість рисунків, студій. Етюдів, вибір остаточного варіанту і … реалізація. Мав свою систему малювання: ніяких пошуків на полотні, ніяких малярських пригод, лише в рідкісних випадках використовував несподіванку, яка появлялася на полотні.
![Зеновій Флінта за роботою, кінець 1970-их років](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/Foto-6-.-Z.-Flinta-za-robotoiu-kin.-1970-kh-rr.-img408.jpg?resize=696%2C455&ssl=1)
Дуже шанував поверхню полотна, підмальовку. Не любив виправлень, перемальовувань, змін раз задуманого. Рисунок був завжди прецизійний, нанесений на полотно, був ним дуже шанованим. Рівною мірою володів і рисунком, і кольоровою плямою. Працюючи над третім виміром, постійно пам’ятав про площину. Тут зразком для нього були майстри ренесансу. Завершеність в деталях була необхідною передумовою завершеності картини. Часом навіть на шкоду цілості.
![Зеновій Флінта в Монако, 1970-ті роки](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/Foto-7.-Z.-Flinta-v-Monako-1970-ti-rr....000010.jpg?resize=696%2C470&ssl=1)
Малював все з того світу, який його оточував: портрети, фігуральні композиції, натюрморти, пейзажі…. Любив світ і тому показував у своїх роботах лише світлу його сторону. Оптиміст з натури, вносив цю рису в свої роботи.
Син села, подільського села, був йому вірний, мимо багатьох років побуту в місті. Згадаймо його подільські пейзажі. В них вклав всю свою любов до рідних місць.
![Донька Ірина з батьком, друга половина 1970-тих років](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/Foto-8.-Donka-Iryna-z-batkom-Zenoviiem-druha-pol.-1970-tykh-img040.jpg?resize=696%2C716&ssl=1)
За недовге своє життя намалював, виліпив, розмалював стільки, що стало б на декілька мистців.
![Зеновій Флінта з сином Андрієм, початок 1980-их років](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/Foto-9.-Z.-Flinta-z-synom-Andriiem-poch.-1980-kh-rr.-img378.jpg?resize=696%2C465&ssl=1)
Любив людей і його любили. Не мав ворогів. Позитивне ставлення до кожної людини вимагало такого ж ставлення до себе.
![Зліва на право Б. Возницький, Й. Садовський, О. Ріпко, З. Флінта на відкритті персональної виставки, 1985 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/Foto-10.-Zliva-na-pravo-B.Voznytskyy-Y.-Sadovskyy-O.-Ripko-Z.-Flinta-na-vidkrytti-personalnoi-vystavky-1985-r.images.jpg?resize=696%2C504&ssl=1)
Природа наділила його виїмково гарними і зовнішніми, і внутрішніми рисами. Не був зарозумілий з цієї причини.
Карло ЗВІРИНСЬКИЙ
Упорядник Христина ЗВІРИНСЬКА-ЧАБАН
Джерела: Карло Звіринський «Все моє малярство – то молитва», спогади, інтерв’ю, роздуми, статті; упорядник Х. Звіринська-Чабан, – Львів : «Манускрипт», 2017
Дякую доньці Зеновія Флінти – Ірині Данилів-Флінті за надані світлини