Фестиваль “Японська осінь”, або Країна сонця, що сходить, мандрує на Захід України

1275
Фестиваль "Японська осінь", або Країна сонця, що сходить мандрує на Захід України

Дні вже не такі теплі, сонце сходить пізніше – час сказати осені «привіт!». «Привіт», чи може «коннітіва»? Цієї суботи, 10 вересня 2016 року, у Львові розпочався фестиваль «Японська осінь». У бойових мистецтвах, казках, рукоділлі та музиці Країна сонця, що сходить, примандрувала на Захід України, щоб здивувати і неодмінно закохати в себе львів’ян.

Роксоляна Кіцила. Фото: Ксенія Янко
Роксоляна Кіцила. Фото: Ксенія Янко

Основна мета нашого фестивалю: популяризувати японську культуру, зокрема бойові мистецтва, спонукати людей їх вивчати. – наголосив співорганізатор події керівник Всеукраїнської федерації Айкідо Йошинкан Володимир Ващишин.

Володимир Ващишин. Фото: Ксенія Янко
Володимир Ващишин. Фото: Ксенія Янко

Фестиваль «Японська осінь» створений Асоціацією шкіл Айкідо Айкікай спільно з японським клубом «Nihonbu» та клубом «Lviv Shogi Club».

Знайомство львів’ян і гостей міста з культурою Японії розпочалось з демонстрації східних бойових мистецтв, або будо. Японською мовою «бу» (武) означає «бій», «війна», «воїн», «до» (道) — шлях. Поєднання цих двох слів варто перекладати як «бойові шляхи», не плутаючи зі «шляхом воїна» – бусідо. До широкого кола будо входять сучасні східні школи популярні в усьому світі. На противагу їм існують традиційні воїнські мистецтва – корю будзюцу.

Сонячного суботнього дня в Парку культури вихованці шкіл і спортивних клубів Львова та їхні учителі вражали майстерністю в найрізноманітніших стилях, не тільки японських. Зокрема стилем він-чунь, котрий виник у Китаї. За легендою, його створила жінка на ім’я Янь Юнчунь (Янь Співоча Весна) на основі вчення свого батька, південношаолінського послушника, згідно з іншою версією, вчення монахині Умей. Напрям поєднує пластичні рухи – техніку, так званих «липких рук» – з небезпечними маневрами. На фестивалі він-чунь зі своїми вихованцями представляв Мар’ян Посполітак, інструктор міжнародної школи «Стихія».

Мар'ян Посполітак разом з вихованкою школи "Стихія" демонструє стиль він-чунь. Фото: Ксенія Янко
Мар’ян Посполітак разом з вихованкою школи “Стихія” демонструє стиль він-чунь. Фото: Ксенія Янко

– Раніше він-чунь був закритою школою, але зараз його треба популяризувати, чим ми і займаємось. – розповів Мар’ян. – Це система, яка допомагає не тільки боротися, а й жити. З нею треба знайомити людей.

Мар'ян Посполітак. Фото: Ксенія Янко
Мар’ян Посполітак. Фото: Ксенія Янко

Набагато відомішим є мистецтво айкідо. У давні часи досконале володіння прийомами нападу і захисту, було життєво необхідне кожному японському воїну. Зараз техніками айкідо користуються спецслужби багатьох країн. «Ай» – рівновага, «кі» – життєва сила, «до» – філософський принцип. Цей шлях може розпочати як дитина, так і дорослий.

– Найбільше мені подобається в айкідо, що коли кладеш суперника, не завдаєш серйозних травм, йому майже не боляче і не ллється кров – говорить тринадцятилітній Дмитро, учень школи Айкідо Йошинкан.

Учні школи Айкідо Йошинкан. Фото: Ксенія Янко
Учні школи Айкідо Йошинкан. Фото: Ксенія Янко

Кунг-фу – життя, мистецтво, філософія. Оволодіти ним не можливо без ушкоджень, та чи може сама боротьба вилікувати від травми? Незвичайною історією з нами поділився Володимир (протягом довгого часу юнак тренується в Бойовому Залі Королівського Лева).

– Я займаюсь масажем, так само, як і наш учитель Богдан Жила – фахівець з масажу, лікар. У мене була травма ноги, він лікував її спочатку простими вправами, потім вправами з кунг-фу. Далі нога загоїлась, а я продовжив займатись.

Богдан Жила проводить майстер-клас із кунг-фу. Фото: Ксенія Янко
Богдан Жила проводить майстер-клас із кунг-фу. Фото: Ксенія Янко

Також свої вміння демонстрували представники Асоціації шкіл Айкідо Айкікай, Львівської обласної федерації Кендо, спортивних клубів «Цитадель» та «Кенсей», Львівського відділення федерації Кудо України.

Роксоляна Кіцила. Фото: Ксенія Янко
Роксоляна Кіцила. Фото: Ксенія Янко

У перерві між виступами з традиційним японським танцем ніхон буйо на сцені з’явилась  Роксоляна Кіцила. Плавні рухи дівчини, автентичні сукня і макіяж, що правили за самобутній твір мистецтва, неабияк вразили глядачів. Поруч зі сценою відбувалися майстер-класи, до них охоче долучалися гості фестивалю незалежно від віку і статі.

Майстер-клас для наймолодших "воїнів". Фото: Ксенія Янко
Майстер-клас для наймолодших “воїнів”. Фото: Ксенія Янко

«Японська осінь» триватиме у Львові до 1 жовтня. 14 вересня у книгарні «Є»  (проспект Свободи, 7) презентують книгу «Японські казки» Кендзі Меядзави. 18 вересня в Ботанічному саду Львівського національного університету ім. Івана Франка відбудеться виставка бонсай та виставка традиційних японських іграшок. 25-го в Першій львівській медіатеці відвідувачі зможуть повчитися мистецтву орігамі. Останньою нотою 1 жовтня в органному залі Домініканського собору прозвучить традиційна японська флейта шукухачі.

Ксенія ЯНКО

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.