20 листопада минулого року на сайті Фотографії старого Львова з’явилася публікація про рухівню (гімнастичний зал) українського товариства «Сокіл» (з 1909 р. – «Сокіл-Батько») у Львові, де зародилася українська руханкова і спортова традиція.
Нагадаю, що відкриття рухівні відбулося у листопаді 1906 р. у будинку товариства «Дністер» за адресою вулиця Руська, 20. Тепер тут знаходиться ДЮСШ «Галеон».
Про рухівню «Сокола-Батька», в якій займалися й учні Академічної гімназії, Іван Боберський писав: ««Дністер» закупив стару каменицю, де містилася домівка «Сокола». Розвалив її та побудував на цім місці для себе нову будівлю. Тому «Сокіл» перепровадився до дому при вул. Коперника ч. 9. Тут побув один рік і 1906 р. перенісся до нової камениці «Дністра». Ця будівля має два входи, один, як давніше, від Підвалля ч. 7, другий від вул. Руської ч. 20, напроти старинної української церкви, що її звуть «Волоською». Вхід від Руської вулиці веде до рухівні «Сокола», 15 м довгої, 7.5 м широкої. Малі двері з подвіря провадять до урядовні Товариства, а над нею находиться одягальня. В цій салі вправляють члени, члениці, хлопці і дівчата відділами під проводом досвідних провідників за визначеним пляном годин. Тут виробляється українська єдність, карність, витривалість, швидкість, гартується здоровля, гнучкість, сила».
У рухівні «Сокола-Батька» працювали засновники і провідні діячі українського гімнастичного руху Альфред Будзиновський, Сень Горук, Іван Боберський, його вихованці Степан Гайдучок, Оксана Суховерська, брати Петро і Тарас Франки та багато інших.
У цьому приміщенні, окрім тренувань з різних видів спорту (шерму (фехтування), стрільби, відбиванки (волейболу) та ін.) відбулося безліч вечорів, концертів, пожежно-руханкових курсів, загальних зборів, доповідей, зустрічей, спортових змагань тощо.
Тут побували відомі українські громадські, культурні, політичні, військові діячі, письменники, журналісти, науковці та ін. Серед них Іван Франко, Михайло Грушевський, Микола Міхновський, Іван Луценко, Євген Коновалець, Роман Шухевич та ін. Можемо справедливо вважати саме цю локацію місцем зародження української руханкової і спортової традиції не тільки у Львові, Галичині, на західноукраїнських землях, а й в Україні.
У сьогоднішній публікації йдеться про дворик, який знаходився біля рухівні «Сокола-Батька» на вулиці Руській, 20. Українські соколи, окрім рухівні за цією ж адресою, використовувала і його для своїх потреб.
У дворику проводилися заняття з руханки, впоряду, пожежно-руханкові курси, вишколювалася українська молодь. Ця територія використовувався також для проведення різних урочистих заходів. А опісля них, як правило, робили відповідні світлини.
Сьогодні дворик у занедбаному стані. На жаль вже нема оригінальної бруківки, яку поставили у далекому 1906 р. Ведуться ремонтні роботи у рухівні «Сокола-Батька». На подвір’ї з’явився вхід до підвалу, який знаходиться під рухівнею…
У приватних архівах професора українського тіловиховання Степана Гайдучка та його учнів, в різних книжкових виданнях збереглося чимало світлин, які фіксують дворик на вулиці Руській, 20. Декілька з них представлено у цій публікації.
Андрій СОВА
історик
Джерела та література:
- Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
- Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
- Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.
- Сова А. Рухівня «Сокола-Батька» у Львові на старих світлинах початку ХХ століття // https://photo-lviv.in.ua/rukhivnia-sokola-batka-u-lvovi-na-starykh-svitlynakh-pochatku-khkh-stolittia/ (дата звернення: 20.11.2020).
Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com