“Двір з божевільними”, або за столом у львівського Креза

0
390
“Двір з божевільними”, або за столом у львівського Креза

За літописним переданням, ще князь Володимир, обираючи віру, відкинув один із варіантів, оскільки тим обмежувалося вживання алкогольних напоїв. “Русі вєсіліє єсть питіє, не можем без того биті” – такі слова укладач літописного тексту вклав в уста правителя. Привид цієї пристрасті, який нібито не дозволив князю Володимира пристати до ісламу, ще довго бродив і до сьогодні бродить нашими теренами. Так було і в період раннього модерну, де застілля та розкішний спосіб життя мали одразу декілька функцій. У тому числі – публічних. Відтак спробуємо розібратися із тим, як виглядав двір, а також застілля у володіннях онука Василя Костянтина Острозького, князя Домініка Владислава Заславського, знаного посадовця Речі Посполитої, а також володаря замку у Старому Селі під Львовом.

Василь Костянтин Острозький. Фото з https://uk.wikipedia.org
Василь Костянтин Острозький. Фото з https://uk.wikipedia.org

Хмельницький, вчитель і перебудова

Персона князя Домініка Заславського цікава з різних точок зору, але багатство та заможність є чи не найбільш знаковими категоріями й характеристиками, про які, звично, згадували сучасники, коли писали про цього діяча. Так, навіть енциклопедичними стали слова Богдана Хмельницького, з військом якого Домінік Заславський і очолювана ним армія боролись під Пилявцями (вересень 1648 року). Тоді гетьман саркастично називав магната “периною”, натякаючи на пристрасть останнього до розкішного життя й комфорту.

Богдан Хмельницький. Фото з https://www.etsy.com
Богдан Хмельницький. Фото з https://www.etsy.com

З іншого боку, з нащадком Острозьких також не все було аж так однозначно. По-перше, князя виховував знаний для того часу ерудит й інтелектуал, львівський міщанин та професор Краківської академії Ян Петрицій. Відтак освіченість мала би стримувати жагу до марнотратства й розкоші. По-друге, саме Домінік Заславський перебудував родинний замок у Старому Селі, що вказує також і на стратегічне мислення діяча. Фортецю взяли війська Богдана Хмельницького, але після відновлювальних робіт, ініційованих князем Владиславом Домініком, на початку 1670-х років тут поламали зуби і списи турки. Врешті, він був державним посадовцем: коронним конюшим, луцьким старостою, сандомирським, потім краківським воєводою, сенатором і полководцем. Останнє мало би сприяти чіткому та впорядкованому способу життя без зайвих витрат. Проте, чи сприяло?

Про масштаби і багатство двору

У власності князя Домініка Владислава Заславського було майже 300 поселень. Успадкування маєтків князів Острозьких взагалі зробило його не просто одним із найбільших землевласників на Волині та Київщині в той час, але й чи не наймогутнішим магнатом Речі Посполитої загалом. При Домініку Заславському була дуже пристойна надвірна гвардія, яку сьогодні можна означити не інакше, як приватна армія. Це, головним чином, були професійні найманці. При цьому, серед них зустрічалися люди різного етнічного походження. Особливо багато було німців. Поза тим – також татари, полонені і ін. Звичайно ж, також і місцеві шляхтичі, які платили Заславському службою за надані їм володіння.

Домінік Заславський. Фото з https://uk.wikipedia.org/
Домінік Заславський. Фото з https://uk.wikipedia.org/

За потреба, князь міг виставити біля однієї тисячі споряджених та добре озброєних воїнів. За нагальної необхідності – навіть понад тисячу військових. До прикладу, у 1649 році він мав майже 1200 воїнів проти військ Богдана Хмельницького під Дубном. Задля розшифрування цих чисел та переведення їх на більш зрозумілу для нас мову, звернемося до персони самого князя Домініка Заславського. Так, можна знайти його свідчення про те, що утримання сотні воїнів (50 піхотинців і 50 драгунів) коштує йому приблизно 18 тис. злотих. Як можна бачити, задоволення не з приємних – особливо для кишені.

За столом і у дворі “князя-сонця”

Володіння Заславських дійсно були безмежними, що робило цю родину однією з найбагатших у Речі Посполитій. До прикладу, за Домініка Владислава Заславського лише харчові витрати цього двору могли становити 700 злотих на тиждень. При цьому, на столи подавалися дуже різноманітні і зовсім нескромні наїдки: 5 волів, 10 телят, 15 баранів, 20 поросят і 50 курчат на тиждень. Оцінюючи наведені дані, починаєш розуміти, чому вийшло так, що після смерті князя Домініка Заславського залишилися величезні борги. Останні сягали межі у 1 млн. 450 тис. злотих.

Замок у Старому Селі на початку ХХ ст. Фото з https://gazeta.ua/
Замок у Старому Селі на початку ХХ ст. Фото з https://gazeta.ua/

Звичайно ж, якщо такий вигляд мало повсякдення двору князя Домініка Заславського, то урочисті події й заходи мали ще більший розмах та пишність. До останнього цей магнат також досить часто вдавався. Зокрема тоді, коли він здобував чергову високу посаду. Такі події супроводжувалися величезною кількістю гостей, грою оркестрів й багатими наїдками. Це все було публічною демонстрацією власних багатств та підкресленням свого соціального статусу.

Домінік Заславський. Фото з https://uk.wikipedia.org/
Домінік Заславський. Фото з https://uk.wikipedia.org/

У це складно повірити, але світ розкоші та марнотратства, на рівні персони князя Домініка Заславського, ще й досить гармонійно співіснував із зовсім іншим світом – магнат володів великою бібліотекою й займався благочинною діяльністю, любив мистецтво.

Гірка доля магната

Варто відзначити й те, що своєю поведінкою та марнотратним, з нашої точки зору, способом життя князь Домінік Заславський не надто вирізнявся на фоні своїх сучасників. До прикладу, краківський воєвода Станіслав Любомирський також “передав” нащадкам понад 500 тис. злотих боргу. Зрештою, не про одного Домініка Заславського, а про шляхту Речі Посполитої загалом думав лікар короля Яна ІІІ Собеського, ірландець Бернард О’Коннор, коли писав, що “Поляки такі хтиві до грошей, що зроблять майже все, аби їх отримати”. На сам кінець, як легке виправдання марнотратних шляхтичів та магнатів, можна розглядати той факт, що надійних місць для зберігання власного добра тоді було не так вже й багато. Банки поза містами не особливо функціонували, та й на маєток будь-коли могли напасти.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Гулюк Є. “Перина”, або князь з-під Львова, принижений Хмельницьким і ображений Вишневецьким // Фотографії старого Львова, 2020 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/peryna-abo-kniaz-z-pid-lvova-prynyzhenyy-khmelnytskym-i-obrazhenyy-vyshnevetskym/
  2. Сас П. Заславський Владислав-Домінік // Енциклопедія історії України, 2005 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://resource.history.org.ua/
  3. Шурхало Д. 1030-річчя Хрещення Русі-України: прийняття християнства створило державу // Радіо Свобода, 2018 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/29394518.html
  4. Hanczewski P. Paw narodόw // Muzeum Pałacu Krόla Jana III w Wilanowie, 2010 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.wilanow-palac.pl/paw_narodow.html

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.