Два філософи і один Львів. “PR-менеджер” Марка Аврелія

1055
Два філософи і один Львів. “PR-менеджер” Марка Аврелія

Багато і постійно говорять, що історію треба вчити, вчитися на уроках минулого. Проте, спостерігаючи за поведінкою та буттям людей, не полишає враження, що основою одного й іншого є ігнорування минулого та байдужість до історії. Хоча завжди знаходяться “зануди”, які систематично порпаються у “колись” і копають споживацько-меркантильний загал заявами на кшталт “без вчора немає сьогодні”, “сьогодні визначає завтра” тощо.

Одним з таких був професор та ректор Львівського університету Казимир Твардовський. 20 жовтня минула річниця від дня його народження. Є нагода пригадати, до прикладу, намагання Твардовського актуалізувати/популяризувати римського імператора Марка Аврелія.

Імператор-філософ, імператор-воїн і вчений антикознавець

Якщо нам важко, варто читати Марка Аврелія: “Якщо вас дратує якийсь предмет, то винний у цьому не він сам, а ваше судження про нього. І у ваших силах змінити це судження”. Якщо хочемо підкорити світ чи змінити його на краще, варто читати Марка Аврелія: “Мрійте про велике: лише великі мрії можуть торкнутися людських душ”. Якщо ми нічого не хочемо – лише бути на “ти” з собою, навіть тоді треба читати Марка Аврелія: “Твої думки стають твоїм життям”. 

Казимир Твардовський. Фото з https://uk.wikipedia.org/wiki/Казімеж_Твардовський
Казимир Твардовський. Фото з https://uk.wikipedia.org/wiki/Казімеж_Твардовський

Марк Аврелій – не філософ. Точніше не просто філософ і не лише філософ. Він правитель Римської імперії в пізній період її існування. Тобто філософ-імператор, філософ-стоїк. Більша частина життя цього правителя пов’язана з війнами та гартуванням духу. Як завжди в таких випадках, є непростим питання співвідношення артикульованих ним ідей та життя, яке проводив імператор. Водночас, не викликає сумніву, що ці ідеї не варто занедбувати. Їх варто знати – потрібно бути з ними знайомими, їх варто аналізувати та обговорювати. Був такої думки і філофос Казимир Твардовський. Професор та ректор Львівського університету, засновник Львівської школи філософії. 

Філософія і “Роздуми”

Казимир Твардовський був однією з найбільш знакових фігур наукового життя Львова на межі ХІХ-ХХ століть. Він вважається засновником “Львівської школи філософії”, або “школи Твардовського”. Таким чином, у першій половині ХХ століття Львів був одним з найвідоміших філософських осередків у регіоні – на рівні з Віднем, Грацом та Прагою. Серед учнів Казимира Твардовського та представників львівського філософського середовища Ян Лукасевич, Роман Інґарден, Владислав Татаркевич і ін. Проте приходили на його семінари різні люди. При цьому, з великим задоволенням. Надамо слово археологу Казимиру Міхаловському: “Лекції професора Твардовського були, мабуть, найліпшими з усіх, що я слухав у своєму житті. Він мав дивовижний дар представлення найскладніших питань у настільки простий і зрозумілий спосіб, що кожному, хто його слухав уважно, здавалося, що це прості речі”. 

Роман Інгарден в молоді роки. Фото з http://www.roman-ingarden.phils.uj.edu.pl/ang/galeria.php
Роман Інгарден в молоді роки. Фото з http://www.roman-ingarden.phils.uj.edu.pl/ang/galeria.php

Один з базових принципів роботи Казимира Твардовського – це ретельна праця з джерелами, з античною спадщиною зокрема. При цьому, з текстами мовою оригіналу. Тому Канта на його семінарах читали німецькою, Аристотеля грецькою, Декарта французькою, а Локка – англійською. Це багато каже про рівень, світогляд та професійні можливості і самого Твардовського, який був шанованим вченим, популяризатором науки та засновником/членом багатьох товариств і осередків.

Львівське видання "Роздумів" Марка Аврелія (1913 р.). Фото з https://polona.pl/
Львівське видання “Роздумів” Марка Аврелія (1913 р.). Фото з https://polona.pl/

Серед заслуг Казимира Твардовського і популяризація античної спадщини. У різний спосіб. Зокрема, це і через переклади. Скажімо, творів згаданого вище римського імператора Марка Аврелія. Саме Твардовський був ініціатором першого перекладу “Роздумів” Марка Аврелія польською. Польською римський імператор-стоїк “заговорив” у 1913 році. Цей переклад вийшов у світ в серії “Симпозіум”. Автором перекладу був Мар’ян Рейтер, а редактором – поет і перекладач Леопольд Стафф.  

Євген ГУЛЮК

Використані джерела: 

  1. Марк Аврелій. Цитати // Цитати української [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://tsytaty.com/xfsearch/avtor/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%20%D0%90%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B9/ 
  2. Філософія Казимира Твардовського: Історія і сучасні інтерпретації // Центр міської історії [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.lvivcenter.org/conferences/the-philosophy-of-kazimierz-twardowski/
  3. Rzewuski P. Kazimierz Twardowski – nauczyciel nauczycieli // Histmag, 2014 [Електронниц ресурс]. Режим доступу: https://histmag.org/Kazimierz-Twardowski-nauczyciel-nauczycieli-9103