Другі національні спортивні змагання українців Галичини 1914 року на площі «Сокола-Батька»

0
273
Другі національні спортивні змагання українців Галичини 1914 року на площі «Сокола-Батька»

Пропонована стаття продовжує серію публікацій присвячених історії руханково-спортового майдану (площі) товариства «Сокіл-Батько» (інші назви – «Український город», національний форт у Львові, за словами Романа Купчинського – Українська Мекка), який став традиційним місцем, де відбувалися усі найбільш значущі спортивні і громадські заходи української спільноти Львова та Галичини в 1911–1930-ті роки. Сьогодні ознайомимо читачів з перебігом ІІ Запорожських ігрищ, які відбулися 29 червня 1914 р. на площі «Сокола-Батька» в межах Шевченківського здвигу.

Шевченківський здвиг (інші назви – ІІ Краєвий здвиг, Великий пропам’ятний Шевченківський здвиг, Шевченковий ювілейний здвиг та ін.) 1914 р. з нагоди 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка став виявом національного і громадянського поступу кількох поколінь українців Галичини. В історії Львова ХХ ст. цей здвиг залишився одним із найвеличніших культурних, громадсько-політичних і спортивних подій. Значна заслуга в ініціюванні та успішному проведенні здвигів належить Іванові Боберському (до нього український «Сокіл» не проводив таких масштабних заходів), який, перебуваючи на посаді голови «Сокола-Батька», доклав чимало зусиль не лише для розвитку українського сокільства та об’єднання з січовими осередками Галичини, а й для згуртування, консолідації, через гімнастичний і спортивний, сокільський та січовий, парамілітарний рухи, українців з Галичини та з інших українських земель. Ці здвиги стали виявом високого рівня національної свідомості українців, гідності та згуртованості.

Підготовка площі «Сокола-Батька» до руханкових виступів у рамках Шевченківського здвигу. Червень 1914 р. Світлина опублікована у книзі: Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
Підготовка площі «Сокола-Батька» до руханкових виступів у рамках Шевченківського здвигу. Червень 1914 р. Світлина опублікована у книзі: Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.

У Шевченківському здвизі взяло участь понад 12 тисяч українців, представників гімнастичних і спортових товариств – соколів, січовиків, пластунів і спортовців СТ «Україна», українських січових стрільців, які, попри заборону і протидію поляків, з’їхалися з різних куточків українських земель – Покуття, Лемківщини, Бойківщини, Гуцульщини, Буковини, Наддніпрянської України, а також з Англії, Німеччини, США та інших країн.

Шевченківський здвиг у Львові тривав три дні – з 27 до 29 червня, і, за задумом організаторів, спеціально передчав у своїй програмі проведення українських національних спортивних змагань – II Запорожських ігрищ (І Запорожські ігрища відбулися у Львові 15–16 жовтня 1911 р.), що розпочалися раніше, але до окремих видів спортивних змагань учасники здвигу могли долучитися в його останній день 29 червня.

Афіш (плакат) Шевченківського здвигу. 1914 р. Світлина опублікована у книзі: Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
Афіш (плакат) Шевченківського здвигу. 1914 р. Світлина опублікована у книзі: Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.

Напередодні здвигу було поширено відозву від «V Секції Шевченкового Ювилею Товариства «Просьвіта»» до українців за підписами голови «Сокола-Батька» Івана Боберського, генерального отамана «Українського січового союзу» Кирила Трильовського, голови СТ «Україна» Лева Дорожинського та отамана «Повітової Січі» у Львові Романа Дашкевича. У ній зазначалося: «Дорогі Братя! Говорять вороги наші, що нас нема. Пишуть, що не живемо. Грозять противники наші, що не вільно нам жити своїм житєм, не вільно нам думати, не вільно говорити своєю мовою. Однак ми живемо! Наша гадка прибита віковою неволею будить ся. Наш дух кріпить ся. Ми орґанїзуємо не лиш наші духові але і наші фізичні сили! І ось серед сеї нашої працї наспів ювилей 100-лїтних роковин уродин Тараса Шевченка і ми постановили обходити його величавим здвигом українських руховиків, пожарників, стрільцїв і пластунів в столицї наших князїв у Львові 28 і 29 червня 1914 [р.]. Всї ті наші орґанїзації стануть в тих днях карно до вправ і до величного походу, який перейде улицями столицї. І тому взиваємо і просимо цїлу нашу суспільність: Прибудьте всї, хто жиє і може на сей Ювилейний Шевченковий здвиг, щоби се сьвято випало величаво і покріпило наші серця до дальшої працї і боротьби. Очи Славянщини, а навіть цїлого культурного сьвіта спочинуть в сей день на нас! Покажіть – що цїлий народ з нами і за нами!». Подібні відозви поширювалися в інших містах Галичини. 17 червня 1914 р. старшина станиславівського «Сокола» випустила відозву для активізації сокільського руху на Станиславівщині.

Інформаційне повідомлення про підготовку Шевченківського здвигу, вміщене у часописі «Вісти з Запорожа». Львів, 15 квітня 1914 р. Світлина опублікована у книзі: Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
Інформаційне повідомлення про підготовку Шевченківського здвигу, вміщене у часописі «Вісти з Запорожа». Львів, 15 квітня 1914 р. Світлина опублікована у книзі: Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.

Отже, 29 червня до змагань на площі «Сокола-Батька» заходами Івана Боберського була видана спеціальна програмка, яку прикрасили два афоризми Степана Рудницького: «Хвилї фізичної тугости се найгарнїйші хвилї в істориї нашого народа» та «Здоровлє і сила народа річ важна і найважнїйша». До змагань приступила спеціальна комісія у такому складі: вождь змагань – Антін Зелений; члени комісії – Іван Боберський, професор Євген Любович, Іван Устиянович, Осип Семенюк, Степан Гайдучок, Лев Дорожинський, Роман Носковський, Теодор Черник; секретарі – Омелян Гузар та Олександр Кульчицький; суддя «при вибігах» – Роман Носковський; судді до «міреня часу» – Антін Зелений, Степан Гайдучок, Теодор Черник; судді до «міреня метів і скоків» – Роман Носковський, Теодор Черник та Лев Дорожинський. Члени комісії мали спеціальні опояски на руку: вождь змагань – зелено-червону, секретарі – білі, решта членів комісії – синьо-жовті.

Нагорода (медаль), вручена учасникам ІІ Запорожських ігрищ Тарасу та Петру Франкам за ІІ-ге місце в змаганнях з ситківки (тенісу) у грі двійками (в парі). 29 червня 1914 р. Світлина опублікована у книзі: Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
Нагорода (медаль), вручена учасникам ІІ Запорожських ігрищ Тарасу та Петру Франкам за ІІ-ге місце в змаганнях з ситківки (тенісу) у грі двійками (в парі). 29 червня 1914 р. Світлина опублікована у книзі: Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.

До змагань зголосилося 43 спортовці, які представляли товариства: «Сокіл-Батько» (Львів) – Євген Бабин, Роман Рондяк, Ігор Федів; «Повітову Січ» (Львів) – Микола Никорак; «Хортицю» (Відень) – Іван Остап’як; «Сянову Чайку» (Перемишль) – Венгринович, Волинець, Гера, Долинський, В. Коцай, Дмитро Паліїв, Мирослав Талпаш, Іван Чмола; «Поділля» (Тернопіль) – Гриць Бабій, Остап Огар, В. Яніцький; «Змаговий союз» (Львів) – Петро Франко; «Український спортовий кружок» (Львів) – Гриньовський, Демчина, Іван Децик, Осип Криса, Киприян Левицький, Мирон Маренін, Іван Полянський, Єронім Сиротинський, Струтинський; «Україну» (Львів) – Михайло Березяк, Юрій Данилюк, Зиновій Дума, Олександр Карпінський, Сташко Качмарський, Іван Криницький, Олександр Купчинський, Людвик Ліщинський, Кость Мацюрак, Іван Олинець, Василь Остапчук, Олекса Охнич, Василь Паліїв, Олекса Перфецький, Василь Щупаківський, Теофіл Пасічинський; «Сокіл» (Станиславів) – Нестор Войтович.

Легкоатлетичні змагання зі скоку з жердкою (стрибків з жердиною) в рамках ІІ Запорожських ігрищ. Львів, площа «Сокола-Батька», 29 червня 1914 р. Світлина опублікована у книзі: Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
Легкоатлетичні змагання зі скоку з жердкою (стрибків з жердиною) в рамках ІІ Запорожських ігрищ. Львів, площа «Сокола-Батька», 29 червня 1914 р. Світлина опублікована у книзі: Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.

Футбольні змагання (стрічі в союзняку) розпочалися за декілька тижнів перед здвигом. 29 травня зустрілися команди спортового товариства «Поділля» (Тернопіль) та УСК з Академічної гімназії (Львів). Рахунок зустрічі 1:1. 30 травня матч «Поділля» зі спортовим товариством «Сянова Чайка» (Перемишль) закінчився з результатом 1:0 на користь «Поділля». В інших зустрічах результати були такі: 1 червня УСК – «Сянова Чайка» – 3:2; 7 червня «Україна» (Львів) – «Поділля» – 4:1; 14 червня «Україна» – «Сянова Чайка» 4:0; 17 червня УСК – «Україна» 4:0. Суддями змагань були Василь Палїїв, Василь Остапчук, Роман Носковський. За підсумками усіх проведених футбольних матчів перше місце здобув УСК – 5 очок, друге – СТ «Україна» – 4. Відомі склади футбольних команд УСК та СТ «Україна». До команди УСК входили: Михайло Чичкевич, Семен Букайло, Іван Демчина, Дицьо, Іван Полянський, Єронім Сиротинський, Ростислав Шумило, Петро Скавінський, Іван Децик, Миколайків, Стефан Пшедзімірський. До СТ «Україна» – Антін Зелений, Кость Гусаківський, Володимир Богонос, Сташко Качмарський, Кость Мацюрак, Володимир Богонос, Федь Черник, Гриць Лучаківський, Голяк, Людвик Ліщинський, Олекса Перфецький.

Легкоатлетичні змагання зі скоку у височінь (стрибків у висоту) в рамках ІІ Запорожських ігрищ. Львів, площа «Сокола-Батька», 29 червня 1914 р. Світлина опублікована у книзі: Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
Легкоатлетичні змагання зі скоку у височінь (стрибків у висоту) в рамках ІІ Запорожських ігрищ. Львів, площа «Сокола-Батька», 29 червня 1914 р. Світлина опублікована у книзі: Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.

Ситківкові змагання (з тенісу) також відбулися напередодні Шевченківського здвигу: вони розпочалися 24 червня і тривали до 28 червня. До змагань зголосилося 16 учасників від українських львівських спортових товариств – УСК, «України» і «Змагового союзу». Суддею змагань був Василь Остапчук. За свідченнями Степана Гайдучка, йому допомагали спортсмени, які не брали участі в змаганнях.

У грі одинцем (змагання в одиночному розряді) переможцями стали В. Залозецький («Україна») – перше місце; Тарас Франко («Змаговий союз») – друге; Іван Олинець («Україна») – третє. У грі двійками (парний розряд) чоловіків: Олександр Кульчицький і В. Залозецький («Україна») – перше, Петро і Тарас Франки («Змаговий союз») – друге; Антін Зелений та Іван Олинень («Україна») – третє. У мішаній грі парами (змагання пар, що складаються з представників обох статей) першими стали А. Ґайдерівна і Олександр Кульчицький, другими – Г. Федак і Петро Франко.

Руховик демонструє вихідне положення для метання ратищем (списом) у рамках ІІ Запорожських ігрищ. Стоїть перший зліва суддя змагань Степан Гайдучок. Львів, площа «Сокола-Батька», 29 червня 1914 р. Світлина опублікована у книзі: Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
Руховик демонструє вихідне положення для метання ратищем (списом) у рамках ІІ Запорожських ігрищ. Стоїть перший зліва суддя змагань Степан Гайдучок. Львів, площа «Сокола-Батька», 29 червня 1914 р. Світлина опублікована у книзі: Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.

До п’ятизмагу (п’ятиборства) і легкоатлетичних змагань зголосилося 43 учасники, які представляли спортові та руханкові товариства: «Сянову Чайку, «Україну», УСК, «Сокіл-Батько», «Змаговий союз», «Хортицю» (Відень). Усього у п’ятизмазі було 9 учасників. Переможцем став Іван Остап’як («Хортиця»), здобувши 70 точок; друге місце посів Мирослав Талпаш («Сянова Чайка») – 53 точки; третє – Кость Мацюрак («Україна») – 49 точок.

У легкоатлетичних змаганнях результати були такі:

1) біг на 100 м, 11 учасників: перше місце – Кость Мацюрак («Україна») – 12,3 с; друге – Василь Палїїв («Україна») – 12,5 с; третє – Василь Щупаківський («Україна») – 12,7 с.;

2) біг на 400 м, 5 учасників: перше місце – Василь Щупаківський («Україна») – 60,2 с; друге – Березяк («Україна») – 63 с.;

3) метання ратищем (метання списа), 9 учасників: перше місце – Мирослав Талпаш («Сянова Чайка») – 44,30 м; друге – Кость Мацюрак («Україна») – 38,50 м; третє – Зиновій Дума («Україна») – 38,40 м;

4) метання кулі (штовхання ядра) 7,25 кг, 7 учасників: перше місце – Роман Купчинський («Україна») – 9,98 м; друге – Мирослав Талпаш («Сянова Чайка») – 9,49 м;

5) метання диска, 8 учасників: перше місце – Роман Купчинський («Україна») – 31,80 м; друге – Мирослав Талпаш («Сянова Чайка») – 29,60 м: третє – В. Долинський («Сянова Чайка») – 26,43 м;

6) скок у даль (стрибок у довжину), 11 учасників: перше місце – Василь Щупаківський («Україна») – 5,70 м; друге – О. Березяк («Україна») – 5,40 м; третє – Василь Паліїв («Україна») – 5,03 м;

7) скок у височінь (стрибок у висоту), 7 учасників: перше місце – Василь Щупаківский («Україна») – 1,52 м; друге – І. Струтинський (УСК) – 1,50 м; третє – Ігор Федів («Сокіл-Батько») – 1,48 м;

8) скок жердкою (стрибок із жердиною), 5 учасників: перше місце – І. Венгринович («Сянова Чайка») – 2,45 м; друге – Василь Паліїв («Україна») – 2,40 м.

Проводили легкоатлетичні змагання і здійснювали суддівство Антін Зелений, Лев Дорожинський, Федь Черник, Роман Носковський та Степан Гайдучок.

Легкоатлетичні змагання зі скоку у довжінь (стрибки у довжину) в рамках ІІ Запорожських ігрищ. Львів, площа «Сокола-Батька», 29 червня 1914 р. Світлина опублікована у книзі: Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
Легкоатлетичні змагання зі скоку у довжінь (стрибки у довжину) в рамках ІІ Запорожських ігрищ. Львів, площа «Сокола-Батька», 29 червня 1914 р. Світлина опублікована у книзі: Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.

У програмі ІІ Запорожських ігрищ були передбачені біг на 1 609 м та 5 км. До них зголосилося, за словами Степана Гайдучка, «прямо сьмішне число». Змагання з плавання через те, що були внесені до програми пізно, не відбулися. Також не відбулися змагання з кульової стрільби.

Трибуна Шевченківського здвигу, оздоблена українською символікою. Львів, площа «Сокола-Батька», 29 червня 1914 р. Світлина опублікована у книзі: Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
Трибуна Шевченківського здвигу, оздоблена українською символікою. Львів, площа «Сокола-Батька», 29 червня 1914 р. Світлина опублікована у книзі: Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.

ІІ Запорожські ігрища, проведені на площі «Сокола-Батька» 29 червня 1914 р., загалом справили позитивне враження на глядачів. Організатори ж змагань підбили підсумки, проаналізували всі хиби і позитивні моменти. Планувалося восени провести змагання з окремих видів спорту, які були включені в програму ІІ Запорожських ігрищ, але з різних причин не відбулися. Однак, цим амбітним планам завадила Перша світова війна.

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  2. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  3. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.
  4. Гречило А. Український майдан «Сокола-Батька» у Львові та втрачена історична пам’ять. URL: https://photo-lviv.in.ua/ukrains-kyy-maydan-sokola-bat-ka-u-l-vovi-ta-vtrachena-istorychna-pam-iat/ (дата звернення: 25.06.2020).
  5. Сова А. Невідомі світлини українських соколів на площі «Сокола-Батька», або як львів’яни готувалися до І Краєвого здвигу 1911 року. URL: https://photo-lviv.in.ua/nevidomi-svitlyny-ukrains-kykh-sokoliv-na-ploshchi-sokola-bat-ka-abo-iak-l-viv-iany-hotuvalysia-do-i-kraievoho-zdvyhu-1911-roku/ (дата звернення: 9.07.2020).
  6. Сова А. Прапор товариства «Сокіл-Батько» – символ соборності України. URL: https://photo-lviv.in.ua/prapor-tovarystva-sokil-batko-symvol-sobornosti-ukrainy/ (дата звернення: 16.07.2020).
  7. Паук О. Український город – що це і чому він потрібний громаді? URL: https://photo-lviv.in.ua/ukrainskyy-horod-shcho-tse-i-chomu-vin-potribnyy-hromadi/ (дата звернення: 23.07.2020).
  8. Сова А. «І покажем, що ми браття козацького роду», або перші національні спортивні змагання українців Галичини на площі «Сокола-Батька». URL: https://photo-lviv.in.ua/i-pokazhem-shcho-my-brattia-kozatskoho-rodu-abo-pershi-natsionalni-sportyvni-zmahannia-ukraintsiv-halychyny-na-ploshchi-sokola-batka/ (дата звернення: 30.07.2020).

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.