Болеслав Зєліньський, або винятковий президент Луцька

0
115
Болеслав Зєліньський, або винятковий президент Луцька

Болеслав Зєліньський належить до тих постатей міжвоєнного Луцька, якого найбільше пам’ятають. 4 грудня 1923 року він став третім президентом  міста. На цій посаді він пробув до липня 1926 р. Перед тим він був очільником міста Торунь.

Болеслав Зєліньський за освітою був юрист, отримав науковий ступінь доктора юридичних наук. Одним із захоплень президента була літературна творчість. Сучасники знали його як талановитого письменника, журналіста і публіциста.

Народився Болеслав Зєліньський у 1877 році в селі Щавне, що в околицях міста Сянок (сьогодні Підкарпатське воєводство, Польща) в родині Владислава та Софії Зєліньських. Він був студентом факультету права у Львівському університеті. Потім переїхав до Сполучених Штатів Америки, де працював редактором найстарішої польськомовної щоденної газети в США. Співпрацював із ЗМІ міста Детройт та Чикаго.

Як пише Малгожата Зємська для видання Kurier Galycyjski, у липні 1924 року в замку Любарта магістрат віддав до вжитку будівлю для школи ім. Яховича. Того ж року завдяки зусиллям та підтримці магістрату, незважаючи на численні перешкоди та труднощі, було відкрито першу єврейську початкову школу з польською мовою навчання. У 1925 році було розпочато будівництво сиротинця. Місто утримувало учительську семінарію.

Міська ощадна каса при Луцькому магістраті. На фото президент міста Болеслав Зєліньський, директор каси Олександр Клімко, референт Віра Домбровська (1925 р.)
Міська ощадна каса при Луцькому магістраті. На фото президент міста Болеслав Зєліньський, директор каси Олександр Клімко, референт Віра Домбровська (1925 р.)

Над Глушцем у 1924 р. збудували залізобетонний міст, який називався Василіянським, прикрашений у березні 1926 року бюстами Словацького, Чацького, Крашевського та Сенкевича. Ці бюсти підготував скульптор з Варшави Аполінарій Гловінський, а вартість їх виконання покрила виручку від продажу публікацій міського статистичного управління. Був також введений в дію другий постійний міст, що дозволив створити ще одну артерію зв’язку, паралельну вулиці Ягеллонської. У 1924/1925 роках магістрат піклувався про тротуари. Нова поверхня була закладена на багатьох вулицях. Їх прикрасили, посадивши понад тисячу дерев.

У 1925 році це була річниця коронації першого польського короля. З цієї нагоди одна з вулиць Луцька з ініціативи Болеслава Зєліньського отримала назву проспекту Болеслава Хороброго. Деякі почали знущатися над президентом, що на алеї не виросте жодного дерева, тож вулицю засадили 140 канадськими тополями. Навесні всі рослини красиво зеленіли.

Працівники магістрату Луцька в Замку Любарта. Посередині президент Луцька Болеслав Зєліньський. 1920-ті роки
Працівники магістрату Луцька в Замку Любарта. Посередині президент Луцька Болеслав Зєліньський. 1920-ті роки

З цього інциденту було зроблено пророцтво про те, що щастя сприяє новому президенту і відтоді він отримує підтримку у всіх видах діяльності. Міська рада на чолі з Болеславом Зєліньським також опікувалася пам’ятками та улюбленими місцями прогулянок лучан. У 1924 році було відновлено найбільш пошкоджену вежу замку Любарта. Міський сад також був прикрашений у 1925 році відповідними насадженнями.

Про свої плани президент міста розповів у 1925 році виданню Tygodnik Illustrowany: викупити з приватних рук електростанцію і розбудувати її, спорудити водогін та каналізацію, провести меліоративні роботи річки Стир, осушити ділянки і ліквідувати болота біля міста. Болеслав Зєліньський виношував ідею побудови у Луцьку ратуші, проте цей проект так і не був реалізований. В перспективному плані тогочасного очільника було створення нових вулиць, парків та спортивних майданчиків.

До заслуг президента Зєліньського у Луцьку варто віднести появу потужного театру. Він був ініціатором створення міського театру і був його директором.

Відомо, що річна зарплатня президента міста Луцька становила близько 5 тис. злотих, в його заступника також було 5 тис. злотих. Для того, щоб зрозуміти тодішній курс польського злотого додамо кілька цифр із річних витрат Луцького магістрату в 1920-х роках. Так на річне утримання Луцького міського театру імені Ю. Словацького мерія витрачала близько – 60 тис. злотих, стільки само для міста коштувало будівництво нового мосту. Освітлення міських вулиць Луцька коштувало – 15 тис. злотих, а ремонт вежі Луцького замку – 191 злотий. Також з луцького бюджету фінансувалось утримання луцької міліції, яке становило в рік – 34 тис. злотих та пожежників – 13 тис. злотих.

Будівля міського театру в Луцьку. Тепер тут театр ляльок
Будівля міського театру в Луцьку. Тепер тут театр ляльок

Будучи очільником Луцька, Болеслав Зєліньський також виконував функції директора міського театру. Зєліньський активно займався популяризацією Луцька. Особисто фінансував альбоми із світлинами міста, які розповсюджувались серед туристів по тогочасні Речі Посполитій.

Наступником Болеслава Зєліньського у Луцьку став Станіслав Чакровський.

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО та Олександр КОТИС

Джерело: Хроніки Любарта

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.