Сьогодні пропонуємо до уваги читачів Фотографій Старого Львова 15 цікавих фактів про львівське передмістя Замарстинів, що розташоване у сучасному Шевченківському районі міста та, як і Клепарів, веде свою історію ще з часів короля Данила.
- У першій літописній згадці про Львів йдеться про Белзькі поля. Так називалися землі, які тяглися вздовж правобережжя Полтви – між сучасними вулицями Замарстинівською та Клепарівською.
- У 1389 році львівський міщанин Ян Зомерштейн закладає тут маєток. Згідно з тогочасною традицією, він був названий Зомерштейнгоф («двір Зомерштейна»). Місцева вимова перетворила його у Замарстинів.
- Замарстинів вважався власністю Львова і його мешканці повинні були відробляти день шарварку на ремонті укріплень міста і день – на користь людини, яка на той час володіла маєтком.
- До початку ХІХ ст. територія між Полтвою та її протокою Коритом ще не була забудована. На плані Львова 1766 р. Жана Ігнатія дю Дефі зображено лише поля й пасовища. А на пізніших планах міста й околиць бачимо уже садибні будинки, оточені садами та городами.
- На Замарстинові була найчисельніша приміська громада, в якій наприкінці 1920-х рр. проживало 15 тисяч осіб. За переписом 1921 року тут було вже 712 будинків, де жили 8659 мешканців. З них – 4377 вважали себе римо-католиками, 1318 – греко-католиками, 2914 належали до мойсеєвого віровизнання. Щодо своєї національності, то 6372 – назвали польську, 619 – русинську, 1630 – гебрейську, 21 – німецьку.
- При вул. Львівській, 108 (сучасна Замарстиінвська, 170) у 1903 р. ща проектом Альберта Захарієвича та Юзефа Сосновського збудували Першу львівську фабрику пресованих дріжджів, солоду і спирту. У 1920-х фірма Бачевських переобладнала її на фабрику горілок та лікерів, яку після війни перепрофілювали в інструментальний завод.
- У 1904 р. на Замарстинові почали зводити монастир отців Капуцинів. В 1925-1930 рр. при монастирі за проектом архітектора Яна Сас-Зубрицького збудовано костел Св. Франциска Асизького. Навесні 1946 року радянська влада ліквідувала монастир, а у будівлі храму розташувала фільмосховище обласного управління кінофіксації. У жовтні 1990 р. тут відкрито греко-католицьку церкву Священомученика Йосафата.
- З другого боку сучасної вул. Івана Мазепи наприкінці ХІХ ст. був став для купання Димета. У 1928-1934 рр. на цьому місці спорудили комплекс відпочинку і спорту з відкритими басейнами. За радянських часів – спортивний комплекс «Спартак».
- Згідно з розпорядженням Ради Міністрів Речі Посполитої від 10 квітня 1930 р. приміську громаду Замарстинова приєднали до Львова.
- До 1940 року на цій дільниці мешкало аж 35 % населення міста. Основну його масу становили робітники.
- За часів гітлерівської окупації квартали Замарстинова, відокремлені від міста колючим дротом, були перетворені на єврейське гетто. Тут утримувалося більше 130 тисяч людей, частину яких знищили тут, а частину – вивезли в концтабір Белжец.
- У самому кінці Замарстинова, трішки північніше вулиці Топольної, поруч з школою №81 знаходяться одразу три окремі кладовища. Найдавніше з них виникло як стихійні поховання ще в кінці XIX ст., однак офіційною датою його створення вважається 1917 рік. Ховали тут здебільшого поляків. Закрите воно було в 1950-х роках. Неподалік польського кладовища розташовані поховання німецьких військовополонених. Третій цвинтар – таємне кладовище НКВС, на котрому ховали померлих та закатованих з пересильної тюрми на Замарстинові, яка діяла в 1944-1955 рр. Оскільки усі поховання здійснювались таємно, то жодних пам’ятників та хрестів ніхто не зводив. Загалом, тут було поховано близько півтори тисячі осіб.
- Ще в 1970-з р. вулиця Замарстинівська перетинала відкрите русло річки Полтви.
- В ході реалізації генерального плану Львова у радянський час на місці колишніх цеголень та глиняних кар’єрів при вул. Промисловій (тепер Миколайчука) за планами Р.Федотовської, Ю.Топилка, В. В.Кузубова, В. Мурина збудували найбільший у місті медичний заклад – Лікарню швидкої допромогию Поруч (вул. Пилипа Орлика) збудовану міську дитячу лікарню, чим фактично соформовано ціле лікувальне містечко (архітектори М.Сметана, Р.Федотовська, В.Гончар).
- На Замарстинові діє єдиний в світі музей Квітки Цісик, створений та відкритий 2 квітня 2011 р. у львівській СЗШ №54. Школа знаходиться на вулиці, яка з’єднує вул. Хвильового та вул. А. Лінкольна і зараз носить ім’я Квітки Цісик.
Софія ЛЕГІН
Джерела:
- Архітектура Львова: Час і стилі: ХІІІ-ХХІ ст./ Упорядник і науковий редактор Ю.О. Бірюльов. – Львів: Центр Європи, 2008
- Іван Крип’якевич. Історичні проходи по Львові. – Львів, Видання товариства “Просвіта”, 1932.
- Ігор Мельник. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. – Львів: Апріорі, 2010
- Меморіальний музей Квітки Цісик
