10 цікавих фактів про Череху клепарівську

1690
10 цікавих фактів про Череху клепарівську

Сьогодні познайомимо читачів Фотографій Старого Львова із ботанічною цікавинкою, що свого часу була виведена у  нашій місцевості. Мова піде про Клепарівську череху та 10 фактів з її історії.

Панорама Львова з Гори Страт. Біля підніжжя вулиця Клепарівська. Фото Марек Мюнц, 1920 рік
Панорама Львова з Гори Страт. Фото Марек Мюнц, 1920 рік
  1. Черехи і справді були виведені в місцевості Клепарів. Ось як про цю околицю пише Іван Крип’якевич: «Клепарів визначався доброю землею і в короткому часі залюднився. Від ХV ст. тут були виноградники, досі частина ґрунтів називається Винниці. Славні були також клепарівські черехи».
  2. За одними джерелами – це особливий сорт вишні, за другими — це гібрид вишні звичайної та черешні.
Череха клепарівська, 1930-ті рр.
Череха клепарівська, 1930-ті рр.
  1. В англійській літературі перша згадка черех відома з 1831 року під назвою ‘Griotte de Kleparow’. З цього часу воно стало найбільш вживаною назвою цього сорту в міжнародній літературі
  2. Окрім найбільш вживаної у ботанічній літературі зустрічаються й такі назви клепарівської черехи:  Belle de Kleparow, Bonne Polonaise, Cerise de Kleparow, Kleparower Süssweichsel, Kleparowska, Ratafia polonica та ін.
  3. Цінувався цей сорт надзвичайно. «В 1555 р. місто видало наказ, щоби ніхто легкодушно не нищив цих дерев, а навпаки, щоби передміщани їх поширювали» (Іван Крип’якевич).
Череха клепарівська
A catalogue of the fruits cultivated in the garden of the Horticultural Society of London (1831 р.)
  1. У ХVІІІ — ХІХ ст. клепарівські черехи стали дуже популярним у цілому світі. Їх вирощували в Європі, Сполучених Штатах та Австралії і використовували для десертів та виготовлення вишневого соку.
  2. Перший науковий опис цього сорту дерева був опублікований у 1792 році Йоганном Крафтом у його «Pomona Austriaca», а у 1824 році у Німеччині Ліпполд Боуманн написав про цей сорт так: “Дуже помітна вишня з соком темно-коричневого кольору, з терміном дозрівання в серпні, так само хороша для варення, як і для вишневого соку. Дерево стає дуже велике, і дуже плодюче, оскільки плодить щорічно і рясно, і не страждає від морозу”.
Череха Клепарівська
Annual catalogue of fruit and ornamental trees and plants cultivated at the Linnean Botanic Garden and Nurseries. William Prince & Sons, New York (1837 р.)
  1. У Сполучених Штатах, 1837 р. розсадницький каталог пропонував вирощені черехи на продаж за $ 0,75 до $ 1,00 кожна, і описував їх так: «середнього росту, компактної і сферичної форми; яка витримує суворий північний клімат».
  2. В Україні вирощування черехи було занедбано в 1930-х роках і, ймовірно, цей сорт тут зник. До кінця ХХ ст. у всьому світі число вишневих сортів було різко скорочено, тож його не вирощують комерційно.
Череха клепарівська. Череха клепарівська — ілюстрація від книжки Йоганна Крафта Pomona Austriaca. Abhandlung von den Obstbäumen 1791 р.
Череха клепарівська. Череха клепарівська — ілюстрація від книжки Йоганна Крафта Pomona Austriaca. Abhandlung von den Obstbäumen 1791 р
  1. Про «загибель» клепарівських черех пише і відомий львовознавець початку ХХ ст. Францішек Яворський: «Клепарівські черехи, знову згідно з формою… забрано під залізничне полотно. Реамбуляційна комісія брідської колись залізниці платила по 120 гульденів за одне деревце. Але що це було для власників, яким таке деревце родило черехи величиною з волоський горіх, славні навіть на столах у Парижі і у всій, без перебільшення, Європі.

З туркотом першого потягу з Підзамча на головний вокзал, як рукою відійняло. Клепарівські черехи змізерніли, а садове мистецтво вже ніколи не зуміло воскресити тієї львівської особливості. Кажуть, їм зашкодив дим парових машин – зрештою, хтозна…» (переклад Людмили Бублик).

Софія ЛЕГІН

Джерела:

  1. Іван Крип’якевич. Історичні проходи по Львові. – Львів, Видання товариства “Просвіта”, 1932
  2. Ігор Мельник. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. – Львів: Апріорі, 2010
  3. Францішек Яворський. Львів давній і вчорашній / Наукова редакція Юрія Бірюльова. – Львів: Центр Європи, 2014
  4. Вікіпедія

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.