Сьогодні познайомимо читачів Фотографій Старого Львова із ботанічною цікавинкою, що свого часу була виведена у нашій місцевості. Мова піде про Клепарівську череху та 10 фактів з її історії.
- Черехи і справді були виведені в місцевості Клепарів. Ось як про цю околицю пише Іван Крип’якевич: «Клепарів визначався доброю землею і в короткому часі залюднився. Від ХV ст. тут були виноградники, досі частина ґрунтів називається Винниці. Славні були також клепарівські черехи».
- За одними джерелами – це особливий сорт вишні, за другими — це гібрид вишні звичайної та черешні.
- В англійській літературі перша згадка черех відома з 1831 року під назвою ‘Griotte de Kleparow’. З цього часу воно стало найбільш вживаною назвою цього сорту в міжнародній літературі
- Окрім найбільш вживаної у ботанічній літературі зустрічаються й такі назви клепарівської черехи: Belle de Kleparow, Bonne Polonaise, Cerise de Kleparow, Kleparower Süssweichsel, Kleparowska, Ratafia polonica та ін.
- Цінувався цей сорт надзвичайно. «В 1555 р. місто видало наказ, щоби ніхто легкодушно не нищив цих дерев, а навпаки, щоби передміщани їх поширювали» (Іван Крип’якевич).
- У ХVІІІ — ХІХ ст. клепарівські черехи стали дуже популярним у цілому світі. Їх вирощували в Європі, Сполучених Штатах та Австралії і використовували для десертів та виготовлення вишневого соку.
- Перший науковий опис цього сорту дерева був опублікований у 1792 році Йоганном Крафтом у його «Pomona Austriaca», а у 1824 році у Німеччині Ліпполд Боуманн написав про цей сорт так: “Дуже помітна вишня з соком темно-коричневого кольору, з терміном дозрівання в серпні, так само хороша для варення, як і для вишневого соку. Дерево стає дуже велике, і дуже плодюче, оскільки плодить щорічно і рясно, і не страждає від морозу”.
- У Сполучених Штатах, 1837 р. розсадницький каталог пропонував вирощені черехи на продаж за $ 0,75 до $ 1,00 кожна, і описував їх так: «середнього росту, компактної і сферичної форми; яка витримує суворий північний клімат».
- В Україні вирощування черехи було занедбано в 1930-х роках і, ймовірно, цей сорт тут зник. До кінця ХХ ст. у всьому світі число вишневих сортів було різко скорочено, тож його не вирощують комерційно.
- Про «загибель» клепарівських черех пише і відомий львовознавець початку ХХ ст. Францішек Яворський: «Клепарівські черехи, знову згідно з формою… забрано під залізничне полотно. Реамбуляційна комісія брідської колись залізниці платила по 120 гульденів за одне деревце. Але що це було для власників, яким таке деревце родило черехи величиною з волоський горіх, славні навіть на столах у Парижі і у всій, без перебільшення, Європі.
З туркотом першого потягу з Підзамча на головний вокзал, як рукою відійняло. Клепарівські черехи змізерніли, а садове мистецтво вже ніколи не зуміло воскресити тієї львівської особливості. Кажуть, їм зашкодив дим парових машин – зрештою, хтозна…» (переклад Людмили Бублик).
Софія ЛЕГІН
Джерела:
- Іван Крип’якевич. Історичні проходи по Львові. – Львів, Видання товариства “Просвіта”, 1932
- Ігор Мельник. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. – Львів: Апріорі, 2010
- Францішек Яворський. Львів давній і вчорашній / Наукова редакція Юрія Бірюльова. – Львів: Центр Європи, 2014
- Вікіпедія
